|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Протокол лікування гострого бронхіту у дітейJ20 Гострий бронхіт J20.0 Гострий бронхіт, спричинений Mycoplasma pneumoniae J20.1 Гострий бронхіт, спричинений Haemophilus influenzae (паличкою Пфейффера) J20.2 Гострий бронхіт, спричинений стрептококом J20.3 Гострий бронхіт, спричинений вірусом Коксакі J20.4 Гострий бронхіт, спричинений вірусом парагрипу J20.5 Гострий бронхіт, спричинений респіраторно-синцітіальним вірусом J20.6 Гострий бронхіт, спричинений риновірусом J20.7 Гострий бронхіт, спричинений екховірусом J20.8 Гострий бронхіт, спричинений іншими уточненими агентами J20.9 Гострий бронхіт, неуточнений
Діагностичні крітерії: 1. Кашель, який на початку захворювання має сухий, нав`язливий характер. На 2-му тижні стає вологим, продуктивним та поступово зникає. 2. При огляді дітей, хворих на гострий бронхіт не виявлено ознак дихальної недостатності (задишка не виражена, допоміжна мускулатура не бере участі в акті дихання, ціаноз відсутній), та симптомім інтоксикації. 3. При пальпації і перкусії зміни в легенях відсутні. 4. Аускультативно вислуховується жорстке дихання, подовжений видох. Хрипи вислуховуються з обох сторін в різних відділах легень, при кашлі змінюються. На початку хвороби хрипи сухі, а згодом з`являються незвучні, вологі дрібно-, середньо-, та великоміхурові хрипи відповідно діаметра вражених бронхів. 5. Зміни гемограми непостійні, можуть проявлятись прискореною ШЗЄ при нормальному чи зниженому вмісту лейкоцитів. 6. На рентгенограмі грудної клітки спостерігається посилення легеневого малюнку, тінь кореня легень розширена, не чітка. Лікування: Госпіталізація при підозрі на ускладнення. Дієта повноцінна, відповідно до віку дитини, збагачена вітамінами, висококалорійна. В стаціонарах за основу береться стіл №5. Симптоматичне лікування включає: o Відхаркувальні та муколітичні препарати синтетичного та рослинного походження(проспан, флюдитек, гербіон, геделікс N-ацетилцистеїн, бромгексин, лазолван, мукалтін, амброгексал, пертусін, корінь солодки, корінь алтею, лист подорожніка, калія йодід, та ін.) Препарати застосовуються ентерально та в інгаляціях. o Протикашльові препарати призначаються тільки при нав`язливому, малопродуктивному, сухому кашлі - з метою пригнічення кашлю.Застосовують (глауцин, лібексін, тусупрекс, бутамірат, бронхолітін). o Антигістамінні препарати (кларітін, тайлед, семпрекс) показані дітям з алергічними проявами. o Полівітаміни (ревіт, оліговіт, пікавіт та ін.) призначаютьв дозах, що перевищують фізіоллогічні потреби. o При гіпертерміі – жарознижуючі (парацетамол, ібуфен).
Вібраційний масаж разом з постуральним дренажем – ефективний при продуктивному кашлі В умовах стаціонару із фізіотерапевтичних процедур ефективні: УВЧ-терапія, мікрохвильова терапія, діадінамічні та сінусоідальні моделювальні токи, різноманітні варінти електрофорезу.(КІ, СаСL2, МgSO4 ). Етіологічна терапія призначається з урахуванням, що в 90-92% випадків причиною гострого бронхіту є вірусна інфекція, тому сучасне етіотропне лікування повинне використовувати специфічну противірусну терапію та мінімізувати використання антибіотиків. Противірусні препарати ефективні в перші дві-три доби захворювання. Застосовують: ремантадін, арбидол-ленс, аміксін, ребетол, інтерферони, ДНК-ази та ін. Згідно рекомендацій В.К.Таточенко та співавторів (2000), показаннями до призначення антибіотиків при гострому бронхіті може бути: 1. Діти перших 6-ти місяців життя; 2. Важкий перебіг бронхіту (нейротоксикоз та ін.); 3. Наявність обтяжливого преморбідного фону (пологова травма, недоношеність, гіпотрофія та ін.); 4. Наявність активних хронічних вогнищ інфекцій (тонзиліт, отит та ін.); 5. Підозра на нашарування бактеріальної інфекції: q Лихоманка з температурою тіла вище 39 С; q В`ялість, відмова від їжі; q Виражені симптоми інтоксикації; q Наявність задишки; q Асиметрія хрипів; q Лейкоцитоз, прискорена ШЗЕ Оскільки при гострому захворюванні відсутні дані про збудника у конкретного хворого, вибір препарату базується на рекомендаціях емпіричниої стартовоїтерапії з урахуванням вірогідної етіології хвороби та чутливості вірогідного збудника в даному регіоні. Про правильний вибір антибіотика вказує швидке настання ефекту лікування. Застосовують препарати: q цефалоспоринового ряду (цефалексін; цефадріксіл; цефазолін; цефаклор; цефотаксім; цефтріаксон); q захищені пеніциліни (аугментін; амоксіклав) q макроліди (азітроміцин) На етапі реабілітаційних заходів показані дихальна гімнастика, масаж, фітотерапія (мати-й-мачуха, подорожник, солодка, алтей лікарський, аір, термлпсіс, чабрець та ін.).
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |