АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Нормотворчість як спосіб реалізації компетенції представницьких органів місцевого самоврядування

Читайте также:
  1. III. Третій спосіб перенесення об'єктів
  2. VI.Напрями, операційні цілі та заходи з їх реалізації
  3. Авдання та методи контролю органів державної фінансової інспекції України?
  4. Акти органів прокуратури
  5. Аналіз виручки від реалізації продукції, оцінка впливу факторів на її зміну
  6. Аналіз обліку готової продукції та її реалізації
  7. Аналіз обсягу виробництва та реалізації основних видів продукції
  8. АФО органів сечової системи
  9. Беззбитковий обсяг виробництва і реалізації продукції
  10. Взаємодія органів фінансового контролю та її форми
  11. Вибір способів формування ООД у тих, кого навчають з теми «Класифікація способів захисту інформації», та способи реалізації
  12. Вихідні дані для визначення частки інтенсивних та екстенсивних чинників у збільшенні виручки від реалізації

Обидва види правових актів характеризуються як загальними, так і властивими тільки їм юридичними ознаками. Відмінність нормативно-правових актів від індивідуальних має не тільки важливе теоретичне, але і практичне значення. Ознаки правових актів представницьких органів місцевого самоврядування — їхні юридичні властивості — дозволяють чітко простежити їхнє призначення в публічно-самоврядній практиці. Правова визначеність у цьому питанні є вкрай важливою для ефективності муніципальної нормотворчості.

Суб’єкти муніципальних нормотворчих правовідносин значно відрізняються один від одного рівнем юридичних знань. З огляду на це, вони по-різному розуміють призначення нормативно-правових актів, що в кінцевому рахунку приводить до того, що одне і те ж питання різні місцеві ради регулюють як нормативно-правовими, так і індивідуальними актами. Але таке становище є неприпустимим, тому що воно порушує єдність правового простору України. Віднесення правового акту місцевої ради, що регулює те чи інше конкретне питання, до одного з двох видів — нормативно-правового чи індивідуального — визначає особливості його підготовки, прийняття, оприлюднення, набрання чинності.

У законодавстві України немає ані чіткої дефініції поняття „нормативно-правовий акт”, ані переліку його юридичних ознак. Частково ці ознаки визначені в правовій позиції Конституційного Суду України із цього питання. Зокрема, у Рішенні від 27 грудня 2001 р. № 20-рп/2001 Конституційний Суд України дійшов висновку, що ознаками нормативності правових актів є невизначеність їх дії у часі і неодноразове застосування (абзац перший п. 6 мотивувальної частини) [131].

Уявляється, що крім ознак, які зазначені у Рішенні Конституційного Суду України, до ознак нормативно-правового акта місцевого самоврядування варто також віднести такі.

Як різновид правових актів нормативно-правовий акт — це письмовий документ, що має особливу форму вираження інформації [132, c. 8].

На відміну від індивідуального правового акта нормативно-правовий акт звернений до невизначеного кола осіб і регулює невизначену кількість правовідносин (випадків).

Нормативно-правовий акт місцевого самоврядування є юридичним результатом нормотворчої діяльності, спонукальною обставиною якої виступає об’єктивна потреба у правовому оформленні відповідних суспільних відносин. Він приймається з метою врегулювання суспільних відносин, які входять до предмета відання місцевого самоврядування.

З огляду на соціальне призначення нормативно-правових актів місцевого самоврядування їх прийняття здійснюється в строго визначеній процедурно-процесуальній формі.

Нормативно-правовий акт набирає чинності виключно за умови його офіційного оприлюднення. Його виконання забезпечується різними засобами, у тому числі засобами примусу, що, на думку Р.Ф. Васильєва, виправдано „турботою про суспільне благо” [133, с. 24]. Невиконання чи неналежне виконання нормативно-правового акта місцевого самоврядування тягне юридичну відповідальність. Юридична відповідальність є важливим засобом забезпечення ефективності всієї системи правових актів місцевого самоврядування.

Узагальнюючи наведенні ознаки, нормативно-правовий акт місцевого самоврядування можна визначити як офіційний документ, прийнятий безпосередньо територіальною громадою або представницьким органом місцевого самоврядування в межах предмета відання місцевого самоврядування, у визначеній процедурно-процесуальній формі, який спрямовано на встановлення, зміну, доповнення або скасування правових норм як загальнообов’язкових, розрахованих на багаторазове застосування приписів. Правові акти місцевого самоврядування, які не відповідають зазначеним ознакам, належать до індивідуальних.

По-третє, законодавство не в змозі охопити все різноманіття місцевих особливостей, у ньому нерідко правова регламентація діяльності муніципальних органів здійснюється закріпленням їхніх функцій як позитивних зобов’язань, тому нормотворчість органів місцевого самоврядування неминуча, іноді вона просто передбачається законодавством


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.)