Міжнародно-правове регулювання торгівлі результатами інтелектуальної діяльності та інформацією

Результати інтелектуальної діяльності – виклюне право фіз.. або юр. особи на результати інтелектуальної діяльності та прирівняні до них засоби індивідуалізації товарів, виконуваних робіт та послуг, що надаються. Об’єктами результ. інтелект власності є: літературні твори, сценарні, музичні, аудіовізуальні твори, витвори мистецтва, архітектури, фотографічні витвори, комп»ютерні програми тощо.

Паризька конвенція про охорону промислової власності 1883 (виходить з принципу національного режиму і не вводить поняття міжнародного патенту)

Мадридська конвенція про міжнародну реєстрацію фабричних та товарних знаків 1891 (дає можливість охорони товарного знака в державах учасницях без реєстрації в кожній з них)

Договір про реєстрацію патентних товарних знаків 1973 (Відень)

Всесвітня конвенція з авторського права 1952 (Женева)

Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності 1967 (Стокгольм).

Конвенція про видачу європейських патентів 1973 (Мюнхен)

Угода про торговельні аспекти прав інтелект.власн. (ТРІПС) у рамках СОТ 1994 є основним документом на основі якого здійснюється правове регулювання міжнародного комерційного обороту інтелект.власності. В ТРІПС містяться положення про застосування для даного виду торгових відносин основних принципів ГАТТ та режимів, які використовуються для торгівлі об»єктами інтел.власності. Також окрема увага приділяється механізмам захисту прав інтелектуальної власності. На міжнародному рівні проблемами регулювання суспільних відносин, які виникають у зв»язку з використанням інформації опікується ЮНСІТРАЛ. Розроблені типові закони «Про електронну торгівлю»1996, «Про електронні підписи» 2001.

44. Міжнародно-правове регулювання торгового посередництва.

Поняття «торгове посередництво» об’єднує широке коло послуг:– послуги закордонного контрагента;– підготовка та здійснення угод;– кредитування сторін;– наданню гарантій щодо оплати товару покупцем;– здійснення транспортно-експедиторських операцій;– страхування товару при транспортуванні;– виконання митних формальностей;– проведення рекламних та інших заходів з метою сприяння руху товарів на закордонні ринки;– здійснення технічного обслуговування.. Основний документом, котрий регулює міжнародне торгове посередництво є Женевська конвенція УНІДРУА про представництво в міжнародній купівлі-продажу товарів від 17.02.1983 р.(визначаються повноваження; Гаазька конвенція про право, застосовне до договорів про представництво та договорів з посередниками від 14.03.1978 р. Хоча дана Конвенція не зібрала великої кількості учасників (її членами є Аргентина, Нідерланди, Португалія та Франція), вона все ж 1.05.1992 р. набула загальної чинності. Україна в даній Кон­венції участі також не бере.