АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методичні поради. Набуття емпіричною соціологією самостійного статусу в США

Читайте также:
  1. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  2. III. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ .
  3. III. Техніка, поради до виступу
  4. IV. Методичні матеріали до семінарських, лабораторних і практичних занять.
  5. VI. Методичні вказівки щодо виконання індивідуальних завдань.
  6. Довідкові та навчально-методичні матеріали
  7. Загальні методичні вказівки
  8. Загальні методичні вказівки
  9. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ .
  10. Загальні методичні рекомендації до семінарських та практичних занять
  11. І. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  12. ІІ. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ СТУДЕНТАМИ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

Набуття емпіричною соціологією самостійного статусу в США. Праці У. Томаса і Ф. Знанецького «Польський селянин в Європі та в Америці» (надр. у 1919 р.). Значення використання авторами емпіричного матеріалу під час написання праці (переважно документи особистого характеру: листи, щоденники, біографії).

Сучасні соціологи-функціоналісти як послідовники Г. Спенсера. Соціологічний напрям, очолюваний американським соціологом Робертом Мертоном; сутність його теорії: суспільство в цілому і його окремі частини мають найтісніший взаємозв’язок, котрий підкріплюється їх функціями; інакше кажучи, у суспільстві все взаємопов’язано. Соціологічна школа «структурного функціоналізму», очолювана американським соціологом Талкоттом Парсонсом. Вихідна точка у формуванні структурного функціоналізму – принцип системної побудови суспільства: для всіх соціальних систем характерний набір із чотирьох основних функцій: адаптація – будь-яка соціальна система пристосовується або адаптується як до внутрішньої ситуації, так і до змін зовнішнього середовища; ціледосягнення – система визначає й досягає визначеної мети; інтеграція – система зв’язує й ув’язує всі свої компоненти, а також усі інші свої функції; збереження зразка – будь-яка соціальна система створює, удосконалює, зберігає, оновлює мотивацію індивідів, зразки їхньої поведінки, культурні принципи.

Конфліктологічний напрям як протилежний функціоналістським підходам стиль: виділяється в суспільстві не консенсус, не збалансованість мотивів і взаємних інтересів, а боротьба різних груп і напрямів, яка й формує існуючі соціальні структури та відносини. Теорія американського соціолога Л’юіса Козера, як така, що найбільш повно розкрила значення соціального конфлікту для суспільства. Головна ідея теорії: прагнення обґрунтувати позитивні функції соціального конфлікту в суспільній життєдіяльності, його корисність у справі оновлення соціальних систем; конфлікт – це «страхуючий клапан» системи. «Теорія конфлікту» німецького соціолога Ральфа Дарендорфа. Суть теорії: у кожному суспільстві існують осьові лінії соціальних конфліктів; конфлікт виникає з того, що одна група або один клас протистоять «тиску» або пануванню протилежної їм соціальної сили, причому, конфлікт є зворотною стороною будь-якої інтеграції і тому він так само неминучий у суспільстві, як інтеграція соціальних інститутів; завдання не в усуненні конфліктів — це неможливо, а в спрямуванні їх розвитку у певне русло, щоб не зруйнувати всю систему, а вести її до плавної еволюції. Класифікація різних типів мікро- та макроконфліктів Р. Дарендорфа.

Заснування символічного інтеракціонізму (20-ті рр. ХХ ст., засн. американський соціолог Джордж Герберт Мід). Акценти у символічному інтеракціонізмі на «сутності», яку викладають діючі особи («актори»), коли вступають у взаємодію, тобто «інтеракцію». Суть теорії Дж. Міда: суспільство можна пояснити тільки шляхом розгляду принципів поведінки людей; усі ці прояви поведінки виражаються у загальних соціальних символах; в акті поведінки проявляє себе «значущий символ», тобто такий, котрий визначає акт поведінки.

Контрольні питання

1. Які характерні особливісті можна зазначити у сучасній соціології?

2. До якого сучасного напрямку в соціології належить теорія Роберта Мертона?

3. Які основні напрямки розвитку сучасної соціологічної теорії ви знаєте?

4. Що можна вважати вихідною точкою у формуванні структурного функціоналізму?

5. Хто з дослідників створив класифікацію різних типів мікро- та макроконфліктів, що характеризують суспільство?

6. У чому суть концепції «структурного функціоналізму» Т. Парсона?

7. Дайте характеристику змісту «теорії конфлікту».

Література: [ 2; 3; 4; 5; 8; 16; 17; 19; 20].


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)