|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ТЕМА 4. ОСОБА В СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ ЯВИЩ І ПРОЦЕСІВПоняття особи в соціології. Основні теоретичні концепції особистості (К. Маркс, 3. Фрейд, Т. Парсонс). Ознаки особи. Структура і типологія особи. Потреби, інтереси, ціннісні орієнтації, мотиви та соціальна дія як елементи структури особи. Соціалізація як цілеспрямований і стихійний вплив соціальних факторів. Соціалізація особи та її основні етапи. Адаптація та інтеріоризація. Соціальний статус та соціальні ролі особи. Сучасні моделі соціалізації особи. Основні типи соціальної поведінки особи: конформізм і девіація. Поняття ресоціалізації особистості в умовах суспільної трансформації. Рекомендована література: 3, 15, 26, 34, 43, 66, 67, 78, 79, 86. Практичне заняття №6. Процес соціалізації і основні типи соціальної поведінки особи ПЛАН: 1. Сутність процесу соціалізації. Адаптація та інтеріоризація як дві 2. Характеристика сучасних моделей соціалізації:
- теорія розвитку особи (Ч. Кулі, Дж. Мід); - психоаналітичні теорії (3. Фрейд, Е. Еріксон); - диспозиційна теорія саморегуляції соціальної поведінки особи 3. Конформізм та девіація як основні типи соціальної поведінки 4. Проблеми ресоціалізації особи. Рекомендована література: 3,15, 25, 34, 43, 59, 68, 77, 87, 88. Методичні поради: Готуючись до практичного заняття, запам'ятайте, що соціологія досліджує проблеми особи з метою глибшого розуміння соціальної реальності, соціальних зв'язків і взаємодії. Особа - це конкретний вираз соціальної сутності людини, цілісне втілення і реалізація в ній системи соціально значущих рис і якостей суспільства. Структуру особи складають: потреби, інтереси, цінності, мотиви та соціальні дії, які контролюються соціальними нормами, самосвідомість, відповідальність за свої вчинки, певна автономність відносно суспільства. Соціалізація - це складний і тривалий процес включення індивіда до системи соціальних зв'язків та відносин, його активної взаємодії з оточенням у результаті якої індивід засвоює зразки поведінки, соціальні норми і цінності, необхідні для його успішної життєдіяльності у даному суспільстві. Агенти соціалізації - це соціальні суб'єкти, за допомогою яких людина шляхом навчання, завдяки процесам комунікації та залучення до культури набуває соціальної якості. Основними етапами соціалізації є адаптація та інтеріоризація. Соціальна адаптація - це процес пристосування індивіда до умов життєдіяльності та норм поведінки, до форм соціальної взаємодії, що склалися у спільноті, до якої інтегрується індивід, набуття ним певного соціального статусу. Інтеріоризація - процес включення соціальних норм і цінностей до внутрішнього світу людини, тобто заміни зовнішніх санкцій самоконтролем. На цьому етапі кількісне накопичення прийнятих індивідом норм і засвоєних ним цінностей переходить у нову якість, що виявляється у зміні поведінки людини під впливом змін у структурі особистості, виконання нею соціальних ролей. Соціальний статус - це становище індивіда у суспільстві відповідно до його віку, статі, походження, освіти, власності, сімейного стану тощо.
Соціальна роль - це певні способи поведінки індивіда (або групи), що відповідають прийнятим у суспільстві нормам та здійснюються відповідно до соціального статусу індивіда (групи). Запам'ятайте також, що ресоціалізація - це процес засвоєння особистістю нових знань, цінностей, ролей та навичок замість колишніх на кожному етапі життя. Як суб'єкт соціальних відносин особистість характеризується соціальною активністю., здатністю впливати на оточення, змінюючи його і себе. Соціальна поведінка - це дії людини стосовно суспільства, інших людей, до оточуючої природи і речей. Виділяють два основних типи соціальної поведінки: конформізм та девіантна поведінка. Конформізм розуміється як повне і некритичне прийняття цілей суспільства, способів їх досягнення, пануючих думок і стандартів, стереотипів масової свідомості, традицій, авторитетів, принципів тощо. Девіантна поведінка - поведінка індивіда, що відхиляється від прийнятих у суспільстві або певній соціальній групі ціннісно-нормативних стандартів. Поняття девіації вперше застосував французький соціолог Е. Дюркгейм при вивченні суїциду. Проявами девіації можуть бути також правопорушення, наркоманія, проституція, алкоголізм тощо. Завдання для самостійної роботи: 1. Дайте визначення поняттям і внесіть їх до термінологічного 2. Вкажіть основні риси, характерні для самоактуалізованої особи. 3. На власному прикладі розгляньте особистість як:
- елемент соціальної системи; - складну систему; - об'єкт суспільних відносин; - суб'єкт суспільних відносин. 4. Вкажіть соціальні ролі, які ви вже виконували протягом свого ЗО Запитання для самоконтролю: 1. Чим визначається специфіка соціологічного вивчення людини? 2. Як співвідноситься соціальне і ідеальне в людині? 3. Як відбувається соціалізація особи? 4. Розкрийте зміст адаптації та інтеріоризації як складових процесу 5. Чим обумовлений взаємний зв'язок соціального статусу і соціальної 6. Назвіть основні елементи структури особи. 7. Поясніть роль ціннісних орієнтацій у діяльності особи. 8. Назвіть різновиди девіантної поведінки та їх причини. 9. Що таке ресоціалізація і яке її місце в умовах суспільної Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |