|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Поняття і особливості будівельної діяльностіБудівельна діяльність (будівництво) з давніх-давен означає створення матеріальних благ і комфортного середовища для людини. Спочатку будівель для проживання, задоволення культових і релігійних потреб, згодом різноманітних виробничих потужностей. З такої причини, народна мудрість гласить: «Бог створив землю, все інше на ній – будівельники». На підставі аналізу нормативно-правових актів і публікацій в аспекті новоприйнятих ЦК і ГК можна сказати, що будівельна діяльність є господарською діяльністю, пов’язаною із створенням нових, відновленням, розширенням і вдосконаленням наявних об’єктів виробничого та невиробничого призначення, що належить до основних фондів. Будівельна діяльність охоплює комплекс робіт – проектних, будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних та інших, пов’язаних із будівництвом об’єкта, що виконується у технологічній послідовності з метою створення будівельної продукції. Будівельна діяльність відображається через будівництво. У зв’язку з цим звертає на себе увагу визначення терміну «будівництва», який передбачений у Рекомендаціях щодо безпеки та гігієни праці у будівництві від 20.06.1988 р. №175. Так, відповідно до п. 2 розділу 1 термін «будівництво» охоплює:
З наведеного є очевидним, що поняття будівельна діяльність і будівництво не тотожні. При цьому, будівельна діяльність – це сукупність організаційно-правових засобів, спрямованих на забезпечення і координацію роботи проектних будівельних контролюючих суб’єктів організаційно-правових повноважень з метою забезпечення будівництва. Будівництво, як вже зазначалося – це види робіт, пов’язані із спорудженням нових, відновленням, реконструкції, вдосконаленням об’єктів виробничого і невиробничого призначення. Окрім термінів «будівельна діяльність» і «будівництво» у юридичній літературі розглядається ще й «капітальне будівництво». Найбільш повно воно розглянуто О.М. Вінник у навчальному посібнику «Господарське право» при розгляді теми: «Правове регулювання капітального будівництва». В ній, зокрема, передбачено, що термін капітальне будівництво використовується в двох основних значеннях. Перше з яких визначає капітальне будівництво як комплексну галузь економіки, сфери матеріального виробництва, завдання якої – інвестування в основні фонди (будівлі, споруди, їх частини) шляхом їх створення, відтворення та консервації основних фондів, перетворення інвестицій в будівельну продукцію. В іншому значенні воно розглядається як форма інвестиційної діяльності, а саме: господарської діяльності щодо виробництва основних фондів народного господарства, що полягає у здійсненні суб’єктами інвестиційної діяльності практичних дій щодо реалізації інвестицій в будівельну продукцію.1 І насамкінець зазначимо, що відповідно до п. 2 Порядку державного фінансування капітального будівництва, який затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України віл 21.12.2001 p. N 1764, капітальне будівництво – це процес створення нових, а також розширення, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, об'єктів виробничого і невиробничого призначення, пускових комплексів (з урахуванням проектних робіт, проведення торгів (тендерів) у будівництві, консервації, розконсервації об'єктів, утримання дирекцій підприємств, що будуються, а також придбання технологічного обладнання, що не входить до кошторису об’єктів). Не визначивши поняття капітальне будівництво, в ч.1 ст. 317 ГК, визначені підрядні відносини у цій сфері. Зокрема, вони полягають у будівництві об’єктів виробничого та іншого призначення, підготовні будівельних ділянок, роботі з обладнанням будівель, роботі завершенням будівництва, прикладних та експериментальних досліджень і розробці тощо, які виконуються суб’єктами господарювання для інших суб’єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Розрізняють підрядний, господарський та підрядно-господарський способи та змішаний спосіб капітального будівництва. Підрядний спосіб – це господарські правовідносини, що складаються щодо підряду на капітальне будівництво. Передбачається, що замовник як суб'єкт інвестиційної діяльності підряджає на будівництво об'єкта будівельного підрядчика на відповідних договірних умовах. Відносини, що складаються при цьому, регулюються договором підряду на капітальне будівництво. Господарський спосіб полягає у виконанні робіт і введенні об'єкта в експлуатацію силами самого забудовника, тобто того підприємства чи організації, яке є розпорядником інвестицій і яке має затверджену будівельну ____________________ 1Вінник О.М. Господарське право:Навчальний посібник. – 2-ге вид., змін та доп. К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність». 2008 – С. 531-533. (проектно-кошторисну) документацію. Будівництво за цього способу здійснюється силами власних будівельних підрозділів певної організації (підприємства) поряд з основною господарською діяльністю. Відносини, що складаються при цьому, є внутрішньогосподарськими. Підрядно-господарський (змішаний) спосіб – вважається таким, коли частину робіт виконує організація-забудовник власними силами, а на виконання решти робіт підряджає відповідні будівельні організації, укладаючи з ними договір підряду на капітальне будівництво виконання будівельних і пов'язаних з ними робіт. Результатом будівельної діяльності є будівельна продукція. Вона означає закінчену виробництвом будівництво будову або об’єкта, які підготовлені до використання й прийняття в експлуатацію. У цьому розумінні будова – це сукупність будинків і споруд (об'єктів) різного призначення, будівництво, розширення чи реконструкція яких здійснюється, як правило, за єдиною проектно-кошторисною документацією в обсязі, що визначений зведеним кошторисом; об'єкт – це окремий будинок, споруда з інженерним обладнанням, а також їхні комплекси з визначеними будівельними та виробничими показниками, на будівництво (розширення, реконструкції, капітальний ремонт, реставрацію чи консервацію) якого складається окремий проект (самостійний, об'єктний кошторис) і надається дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт. Залежно від галузей народного господарства, для яких створюється (відтворюється) будівельна продукція, розрізняють об’єкти промисловості, сільського господарства, транспорту, зв’язку тощо. Крім Кабінету Міністрів України, який здійснює загальне керівництв в галузі будівництва, спеціальним органом державного управління в цій галузі є Міністерство регіонального розвитку та будівництва України (надалі – Мінрегобуд). Здійснює свою діяльність згідно з Положення про це Міністерство, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 р. №750. Відповідно до покладених на нього завдань Мінрегіонбуд наділений такими повноваженнями:
У сфері капітального будівництва Мінрегіонбуд здійснює державне регулювання шляхом: видання державних будівельних норм і правил, державних стандартів; забезпечення через систему відповідних органів державної експертизи інвестиційних проектів будівництва, ліцензування спеціальних видів робіт у проектуванні та будівництві, сертифікації будівельної продукції; забезпечення здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за якістю будівельних робіт тощо. У межах своїх повноважень та відповідно до законодавства Мінрегіонбуд видає накази, організовує і контролює їх виконання. У разі потреби видає їх разом з іншими централь,ними органами виконавчої влади спільні акти. Контроль за дотримання вимог будівельного законодавства здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (надалі – інспекції ДАБК) у складі органів містобудування і архітектури в Автономній Республіці Крим, областях містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування, районах такий контроль вони проводять на підставі: Закону від 14.10.1994 р. «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»; Положення про Міністерство регіонального розвитку та будівництва України. Ліцензійнихумов провадження будівельної діяльності; Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. № 225; Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 р. № 1434, та ін. Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію (надалі – Держархбудінспекція), яка є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується. Основним її завдання є здійснення державного нагляду і контролю у сфері архітектури та будівництва (надалі –архітектурно-будівельний контроль). Для поставлених завдань Держархбудінспекція має право:
З метою забезпечення розвитку підприємництва і створення сприятливих для цього умов, Кабінет Міністрів України постановою від 26.08.2009 р. №982 затвердив Порядок розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності. Згідно з п.2 Порядку такі форми є двох видів: 1. пересувна мала архітектурна форма – торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності; 2. стаціонарна мала архітектурна форма – тимчасова одноповерхова споруда соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для провадження підприємницької діяльності висотою не вище ніж 4 метри, що має по зовнішньому контуру площу близько 30 кв. метрів, виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без закладення фундаменту. Розміщення малої архітектурної форми здійснюється на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради, а для власників земельних ділянок на підставі рішення виконавчого комітету відповідної місцевої ради. Для цього суб’єкт господарювання подає відповідній сільській, селищній, міській раді заяву про розміщення малої архітектурної форми у якій зазначається бажане місце та строк розміщення малої архітектурної форми, її призначення і загальний опис. До заяви додаються: виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;копія державного акта на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою або договору оренди (за наявності). Якщо мала архітектурна форма розміщується понад три роки на земельній ділянці комунальної чи державної форми власності, строк дії договору оренди якої закінчився, проте орендна плата за землю вносилася своєчасно і в повному обсязі, до заяви додатково додаються: копія договору оренди земельної ділянки, строк дії якого закінчився; довідка ДПА про відсутність заборгованості з орендної плати за землю за період дії договору оренди; схема прив'язки малої архітектурної форми. Сільська, селищна, міська рада протягом місяця після реєстрації документів приймає рішення щодо розміщення малої архітектурної форми та/або укладення договору особистого строкового сервітуту. Коли рішення щодо розміщення малої архітектурної форми не прийняте протягом місяця після подання суб'єктом господарювання визначених уповноваженим представником документів, вважається, що розміщення малої архітектурної форми дозволяється за принципом «мовчазної згоди». Після прийняття сільською, селищною, міською радою рішення щодо розміщення малої архітектурної форми уповноважений представник повертає у тижневий строк суб'єктові господарювання подані раніше схему прив'язки пересувної малої архітектурної форми або паспорт прив'язки стаціонарної малої архітектурної форми, або паспорт розміщення групи розташованих поряд малих архітектурних форм з паспортами прив'язки кожної окремої малої архітектурної форми. У разі відсутності у суб'єкта господарювання державного акта на право власності на земельну ділянку чи на право постійного користування земельною ділянкою або договору оренди такої земельної ділянки сільська, селищна, міська рада укладає з таким суб'єктом господарювання в десятиденний строк з дня прийняття рішення договір особистого строкового сервітуту в порядку, визначеному законодавством. Строк розміщення малої архітектурної форми не може перевищувати строк дії договору оренди земельної ділянки або договору особистого строкового сервітуту. Для стаціонарної малої архітектурної форми зазначений строк становить більш як три роки. Умови договору особистого строкового сервітуту визначаються сільською, селищною, міською радою. Розмір плати за таким договором не може перевищувати розмір орендної плати для даної земельної ділянки. Після розміщення стаціонарної малої архітектурної форми суб'єкт господарювання подає уповноваженому представникові заяву-декларацію за із зазначенням інформації про виконання вимог розміщення малої архітектурної форми. На підставі заяви-декларації уповноважений представник реєструє стаціонарну малу архітектурну форму. Строк розроблення малої архітектурної форми може бути продовжений без розроблення нової схеми прив'язки, паспорта прив'язки малої архітектурної форми або паспорта розміщення групи малих архітектурних форм з ініціативи суб'єкта господарювання, а також у разі коли право власності чи право користування земельною ділянкою посвідчене державним актом або продовжено дію договору оренди земельної ділянки, договору особистого строкового сервітуту, за умови, що не внесені зміни до передбачених законодавством норм і правил, містобудівної документації, місцевих правил забудови, державних будівельних норм, а також не відбулися зміни у розташуванні інженерних мереж, будинків і споруд. У разі зміни власника малої архітектурної форми відповідна сільська, селищна, міська рада вносить зміни до рішення щодо розміщення малої архітектурної форми а уповноважений представник вносить інформацію про нового власника до схеми прив'язки або паспорта прив'язки малої архітектурної форми, або схеми розміщення групи малих архітектурних форм та паспорта прив'язки відповідної окремої малої архітектурної форми. Коли мала архітектурна форма перешкоджає проведенню реконструкції або ремонту інженерних мереж вулиці, дороги, будинків і споруд, мала архітектурна форма переноситься на певний період в інше місце без припинення рішення про її рішення про її розміщення. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |