Співвідношення основних типів вищої нервової діяльності і темпераменту

Холеричний темперамент - сполучення сили, неврівноваженості ВНД (невтримний тип) бойовий, задерикуватий, товариський; дії рвучкі; почуття швидко виникають і різко виражені.

Сангвінічний темперамент - сполучення сили, урівноваженості і рухливості ВНД, активний, товариський; продуктивний при наявності інтересу; почуття легко виникають і змінюються; міміка виразна.

Флегматичний темперамент - сполучення сили, урівноваженості й інертності ВНД, спокійний, рівний, наполегливий; частіше завзятий трудівник; почуття виникають повільно, стійкі; схильний до перебування поза колективом.

Меланхолійний темперамент - слабість ВНД, реакція не завжди відповідає характеру подразників, швидко настає позамежне гальмування; почуття глибокі; відносини в колективі налагоджуються з працею, хоча може бути прагнення до спілкування.

ХАРАКТЕР

Слово «характер» у перекладі з грецького означає «печатка», «карбування». Точніше життя, як би чеканить людську особистість

Характер — це цілісне утворення особистості, що визначає особливості діяльності і поводження людини і характеризується стійким відношенням до різних сторін дійсності.

У характері особистість розкривається з боку її змісту, у темпераменті — з боку своїх динамічних проявів. Характер виникає і формується протягом життя, одночасно є і «стійким» і «зміним».

Властивості ВНД визначає в характері такі риси, як урівноваженість, неврівноваженість, рухливість, інертність, товариськість, замкнутість. Нервова система впливає і на інші прояви характеру — на тонус почуттів, мову, зовнішню виразність рухів. Але тип ВНД не визначає змістовної сторони особистості в цілому. Наприклад, такі риси характеру як принциповість, чесність, вічливість можна виробити на базі будь-якого типу нервової системи.

Характер часто визначають як навичка соціального поводження — у його фізіологічні механізми входить сформований динамічний стереотип, що забезпечує прояв окремих рис у звичайній обстановці.

У структурі характеру виділяється кілька груп рис, що виражають різне відношення особистості до дійсності.

До першої групи відносяться риси, що виявляються в діяльності: ініціативність, працьовитість, працездатність і ін.

Другу групу складають риси, що виявляються стосовно інших: тактовність, увічливість, чуйність і ін.

Третя група — це система відносин людини до самої себе: самокритичність, скромність, гордість і т.д.

Четверта група включає риси, що характеризують відносини особистості до речей: акуратність, ощадливість, щедрість, скнарість і т.д.

Особливо варто виділити вольові риси характеру. Вольові якості особистості — стрижень характеру. Сила волі забезпечує формування таких позитивних рис характеру, як цілеспрямованість, наполегливість і завзятість, ініціативність і самостійність, витримка і самовладання. Слабовілля формує сугестивність, нерішучість, недоброзичливість, безвідповідальність, нестриманість, упертість, негативізм і тому подібні негативні якості характеру.

Ознаки характеру: вчинки і дії, особливості мови, зовнішній вигляд, деякі психомоторні особливості особистості відбиваються в почерку.

Поиск по сайту: