|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Шматок вати слід щільно накручувати на зонд так, щоб вата не зісковзнула з нього і не залишилась у порожнині носа, вусі чи горлі
Використану вату з робочого кінця зонда слід знімати за допомогою іншого шматка вати, яким обгортають зонд лівою рукою відразу нижче нарізки. Обертаючи правою рукою стержень зонда проти годинникової стрілки, лівою рукою просувають вату в напрямку кінця нарізки доти, поки зонд повністю не звільниться від вати.
ВЗЯТТЯ МАЗКА ІЗ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ЧИ ШКІРИ НОСА
Необхідні засоби: 1. Стерильний ватний тампон, розміщений у стерильній пробірці. 2. Журнал взяття мазків. 3. Склограф. 4. Бланк "Направлення мазків у бактеріологічну лабораторію".
Мазки із слизової оболонки носа беруть для бактеріологічного дослідження носового вмісту на визначення виду збудника захворювання та його чутливості до антибіотиків, або з метою дослідження на дифтерію. В останньому випадку обов'язково беруть два мазки: один - з носа, інший - з глотки. Для цього використовують стерильний ватний тампон, який зберігають у стерильній пробірці. Тампон - це стержень (дерев'яна паличка або відрізок дроту довжиною 15-20 см), на один кінець якого щільно накручений шматок вати. Приблизно на середині стержня (на рівні входу в пробірку) накручено більшу кількість вати таким чином, щоб, коли тампон вводять у пробірку, ця вата на середині стержня, ніби корок, щільно закривала собою вхідний отвір пробірки. Правою рукою виймають з пробірки ватний тампон та послідовно вводять його стерильний кінець в одну, а потім в іншу ніздрю (рис.1.11). При цьому незначно обертають стержень тампона навколо своєї вісі, намагаючись відокремити секрет зі стінок порожнини чи присінка носа. Якщо на слизовій колонці чи шкірі носа є нальоти, мазок слід брати, починаючи з місця, де нальоту немає, просуваючи тампон в напрямку до самого нальоту та по його поверхні. При цьому намагаються отримати шматок речовини нальоту та залишити його на ваті. Потім тампон виводять з носа та, не торкаючись його стерильною частиною ні до якого предмета, вкладають у стерильну пробірку. Увага! При дослідженні на дифтерію, крім мазка із зіва, слід завжди брати мазок із носа (див. "Взяття мазка із слизової оболонки чи шкіри носа ").
У разі дослідження на дифтерію на зовнішній поверхні пробірки склографом (або іншим способом) помічають, що цей мазок отримано із носа - пишуть літеру "Н". На пробірці з мазком, отриманим із зіва пишуть літеру "З". Записують у "Журнал взяття мазків..." паспортні дані хворого, у якого взято мазки, та оформляють "Направлення у бактеріологічну лабораторію", куди заносять такі дані: 1.Медичний заклад, де було виконано забір. 2.Паспортні дані хворого, у якого взяли мазок. 3.Характер отриманого матеріалу: мазок зі слизової оболонки носа - "Н" та зіва - "З" (ті літери, що написані на відповідних пробірках). 4.Попередній діагноз. 5.Мету дослідження (посів на дифтерійну паличку чи на чутливість до антибіотиків). 6.Дату та час забору матеріалу. 7.Прізвище та підпис медичного працівника, який виконав забір. Пробірки з вміщеними у них тампонами разом з "Направленням" у короткий термін (до 2 год.) доставляють у бактеріологічну лабораторію, де і буде виконано необхідне дослідження. ТУАЛЕТ НОСА Досить часто при патологічних станах носа і навколоносових пазух проводять туалет носа. Найчастіше вдаються до способу самоочищення носа - сякання. Хворому пропонують закрити спочатку одну ніздрю і видути вміст з відкритої половини носа, а потім це зробити іншою половиною носа. Не пошкодь! Не рекомендується сякати ніс при одночасному притискуванні обох ніздрів, оскільки це може призвести до заштовхування інфікованого вмісту носа та носоглотки через слухову трубу в барабанну порожнину і викликати запалення середнього вуха.
Якщо не вдається повністю очистити порожнину носа від виділень сяканням, медичний персонал проводить механічне видалення кірок і слизу. Для цього використовують носовий зонд з нарізкою (ватник), яким вигортають вміст порожнини носа назовні (див. "Змащування слизової оболонки носа"). Іноді сухі кірки не щільно прикріплені до слизової оболонки, тому їх можна видалити пінцетом. При наявності кірок, що міцно прилипли до підлеглих тканин, їх попередньо розм'якшують масляними розчинами. Такі розчини закапують у ніс або вводять на просоченій турунді, яку на 15-20 хв. залишають в порожнині носа (див. "Введення мазі в ніс"). Такі дії викликають подразнення слизової оболонки носа та значне виділення слизу, призводить до швидкого відставання кірок. Останні видаляють сяканням, пінцетом або електровідсмоктувачем.
ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН У НІС Основні способи введення лікарських речовин в ніс: 1) змащування слизової оболонки носа; 2) закапування крапель в ніс; 3) пульверизація або вдування (інсуфляція) в ніс медикаментозних засобів; 4) введення в ніс лікарських середників на турундах. Перед введенням пропонують хворому очистити ніс сяканням, а якщо це не вдається, здійснюють очищення іншим способом.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |