Розчин дикаїну не можна використовувати в дітей до 10 років через виражену токсичну дію

До розчину анестетика (дикаїн, лідокаїн, новокаїн) додають 0,1% розчин адреналіну у співвідношенні 1:10. Останній посилює знеболюючий ефект, знижує рівень всмоктування анестетика в кров та зменшує його токсичний вплив на організм.

Спочатку одягають рефлектор на голову, накручують шматок вати на робочий кінець зонда (див. "Накручування вати на зонд з нарізкою"). Утримуючи зонд правою рукою, зволожують вату в призначеній лікарській речовині (розчини протарголу, ляпісу, йодинолу, дикаїну з адреналіном тощо). При цьому слідкують за тим, щоб на ваті не було надлишку рідини, яка буде розливатись по стінках порожнини носа. Беруть у ліву руку носорозширювач, вводять його дзьоб в правий чи лівий присінок носа та розширюють ніздрю. Вводять зонд у порожнину носа (рис. 1.12) та штриховим чи обертальним рухом змащують слизову оболонку відповідних відділів порожнини носа (загальний, нижній чи середній носові ходи, перегородку носа).

Не пошкодь!

Слід міцно намотати вату на робочий кінець зонда, щоб вона не зісковзнула під час маніпуляції не потрапила у дихальні шляхи хворого.

ЗАКАПУВАННЯ КРАПЕЛЬ У НІС

Необхідні засоби:

1.Індивідуальна піпетка з тупим кінцем (щоб не поранити шкіру носа).

2.Медикаментозний середник, призначений для лікування даного хворого.

Сучасні лікувальні середники промислово випускаються у пляшечках, пристосованих для закапування їх вмісту в ніс. Перед закапуванням крапель у ніс хворому рекомендують сяканням очистити носову порожнину від вмісту. Якщо це не вдається, очищення роблять механічним способом. Хворий знаходиться у сидячому положенні (якщо дозволяє його загальний стан) із закинутою назад головою, або лежить на спині без подушки. Набирають у піпетку необхідну кількість теплої лікарської речовини. Великим пальцем лівої руки піднімають кінчик носа вгору, а правою - утримують піпетку, яку розміщують на 3-5 см вище входу в ніс. Натискують на гумову частину піпетки, чим випускають рідину краплинами так, щоб вони потрапили у ніс (рис. 1.13). Після закапування хворому пропонують повернути голову набік так, щоб краплі не проникли у носоглотку, а зволожили якомога більшу поверхню слизової оболонки носа. Дотримуючись таких правил, хворий зможе сам собі закапати медикаментозний засіб у ніс.

Кількість крапель, які закапують у ніс і частота їх використання залежать від характеру призначених ліків. Закапують по 3 - 5 крапель дітям та по 6 - 8 крапель дорослим двічі чи тричі на день. Кількість крапель при закапуванні у ніс масляних розчинів збільшують до 10-20 за один раз.

Поиск по сайту: