Зовнішня торгівля

Необхідність зовнішньої торгівлі і її зрос­тання при капіталізмі зумовлені такими факторами: по-перше, широким розвитком суспільного поділу праці і товарного виробництва, що перейшли кордони національних держав; по-друге, нерівномірністю роз­витку капіталістичної економіки, внаслідок чого для реалізації продукції тих галузей і підприємств, які вирвалися вперед, потрібні додаткові ринки збуту; по-третє, загостренням супе­речності між виробництвом і споживанням всередині капіталі­стичних країн; по-четверте, зростанням вивозу «надлишкового» капіталу з високорозвинутих капіталістичних держав, що сти­мулює вивіз товарів в інші країни; по-п'яте, технічним про­гресом у розвитку транспорту, що зробив економічно вигідним перевезення великих товарних мас на значні відстані.

Зовнішня торгівля складається з вивезення товарів в інші країни — експорту і ввезення їх з інших країн — імпорту. Спів­відношення між загальною вартістю експорту й імпорту товарів за певний період називається торговим балансом. Якщо вартість експортованих товарів перевищує вартість імпортованих, країна має активний торговий баланс. Якщо імпорт перевищує експорт, утворюється пасивний торговий баланс. Стан торгового балан­су — важливий показник конкурентоспроможності товарів даної країни на світовому ринку, а й до деякої міри і стану її еко­номіки.

Становище різних країн капіталізму на світовому ринку в той чи інший період визначає характер зовнішньоторгової полі­тики капіталістичних держав. На ранніх стадіях розвитку капі­талістичного способу виробництва переважала політика протек­ціонізму, тобто охорони молодої національної промисловості від іноземної конкуренції через встановлення високого мита на ввезенні товари, що сприяло первісному нагромадженню капі­талу. Потім буржуазні держави, промисловість яких досягала найбільшого розвитку (наприклад, Англія в середині XIX ст.,

США після першої і другої світових воєн), почали проголошу­вати і відстоювати політику вільної торгівлі, або фритредерства, розраховану на усунення митних бар'єрів і відкриття вільного доступу своїх товарів на ринки інших країн. Для сучасної ста­дії розвитку капіталізму властивий імперіалістичний протекціо­нізм, який істотно відрізняється від протекціонізму попередніх часів. Його мета — не сприяння розвитку вітчизняної промисло­вості, а монополізація внутрішнього ринку під протегуванням держави. Він спрямований також на захоплення зовнішніх рин­ків для здобування монопольно високих прибутків.

У США, наприклад, ввізне мито на багато товарів становить 30—50% їхньої ціни. Політику протекціонізму проводять і країни Європейського еко­номічного товариства. Вони захистили свій сСпільиий ринок» високими мит­ними бар'єрами, встановили жорстокі кількісні квоти ввезення ряду виробів, що створює серйозні перешкоди для проникнення товарів з інших країн, на­самперед з США і Японії. В умовах проблеми реалізації, яка дедалі усклад­нюється, на світовому капіталістичному ринку загострюються суперечності між імперіалістичними державами та їхніми блоками.

Поиск по сайту: