АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методи експлуатації трудящих селян монополістичним капіталом

Читайте также:
  1. II Методика виконання курсової роботи.
  2. II. ПОРЯДОК И МЕТОДИКА ПРОВЕДЕНИЯ ЭКЗАМЕНА
  3. II. Учебно-методический блок
  4. IV. ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
  5. V. Учебно-методическое обеспечение курса
  6. V. Учебно-методическое обеспечение курса
  7. VI. Методичні вказівки до виконання курсової роботи.
  8. VII. Матеріали методичного забезпечення заняття.
  9. АДАПТИВНЫЕ ПРОЦЕССЫ В СОЦИАЛЬНОЙ РАБОТЕ И МЕТОДИКА ИХ РЕГУЛИРОВАНИЯ
  10. Ароматерапия — эстетическая методика. Чувство меры – признак высокого вкуса.
  11. Б. Позаротові (екстраоральні) методи рентгенографії
  12. БАР'ЄРНІ МЕТОДИ ТА СПЕРМІЦИДИ

Найбільш поширеним методом експлуатації трудящих сільського господарства монопо­лістичним капіталом є «ножиці цін» на про­дукцію, яку селяни купують і продають, на промислові і сільськогосподарські товари. Промислові і торгові монополії продають селянам товари по мо­нопольно високих цінах, скуповуючи селянську пррдукцію по штучно занижених цінах.

Розрив у цінах на промислову і сільськогосподарську продук­цію зростає з підвищенням ступеня монополізації галузей еко­номіки, які прилягають до сільського господарства: сільськогос­подарського машинобудування, хімічної, комбікормової, харчо­вої та інших галузей промисловості, а також оптової і роздрібної торгівлі сільськогосподарськими і продовольчими товарами.

Селяни і дрібні фермери зазнають також експлуатації з боку банків, транспортних монополій, власників елеваторів, холодиль­ників, м'ясохолодобоен і т. д. Між безпосереднім виробником сільськогосподарської продукції і кінцевим її споживачем густа сітка капіталістичних хижаків, які наживаються, грабуючи тру­дящих міста і села. Тому участь селянина і трудящого фермера в кінцевій ціні продовольчих продуктів систематично скорочує­ться.

Посиленню експлуатації безпосередніх виробників у сільсько­му господарстві сприяє безпосереднє оволодіння монополіями сферою сільськогосподарського виробництва. В імперіалістич­них країнах характерною формою проникнення монополістично­го капіталу в сільськогосподарське виробництво, його монополі­зації є «вертикальна інтеграція», тобто підкорення інтересам мо­нополій селян і фермерів, що спеціалізуються на виробництві тієї чи іншої сільськогосподарської продукції. Безпосередній сільсь­когосподарський виробник при «вертикальній інтеграції» стає не тільки економічно залежним від монополії-«інтегратора», а й технологічно є лише однією з ланок виробничого процесу. Фак­тично селяни і фермери стають найманими робітниками моно-полії-«інтегратора» і зобов'язані виконувати умови нав'язаного їм контракту.

Монополістичної експлуатації зазнають і сільськогосподар­ські наймані робітники, серед яких багато розорених селян і фер­мерів, а також членів їхніх сімей. Вони перебувають у значно важчому становищі, ніж промислові робітники. їхня заробітна плата нижча, а умови праці важчі, ніж у промисловості. Робіт­ники в сільському господарстві часто не організовані в проф­спілки, тому їм важче боротися із свавіллям підприємців. На них, як правило, не поширюється соціальне і трудове законодав­ство, вони не одержують допомоги по безробіттю, компенсацій при промисловому травматизмі тощо. Індустріалізація виробни­цтва призводить до абсолютного зменшення попиту на наймані робочі руки і в сільському господарстві. Тому кількість сільсько­господарських робітників у сучасних умовах іноді скорочується швидше, ніж кількість фермерів і селян.

Втеча з сіл у місто не спроможна зменшити тягаря прихова­ного перенаселення в сільському господарстві. Зростає залеж­ність селян від роботи за иаймом. Дрібні селяни не спроможні забезпечити себе засобами існування з своїх клаптиків землі і змушені продавати свою робочу силу. Розорені селяни перетво­рюються в батраків з наділом у великих землевласників, у без­земельних батраків, і, нарешті, їх виганяють з сільського госпо­дарства. За період з 1950 по 1970 р. у країнах розвинутого капіталізму розорилось 22 мли. селян і фермерів — більш як половина сільськогосподарського населення цих країн.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)