Дві тенденції науково-технічного прогресу прн імперіалізмі

Імперіалізму властиві дві суперечливі тен­денції щодо науково-технічного прогресу: одна до його гальмування, друга — до роз­витку.

Застосування нової техніки в епоху мо­нополістичного капіталізму було одним з головних засобів збіль­шення ступеня експлуатації трудящих і зростання прибутку ка­піталістів. Конкуренція штовхала підприємців до технічних ново­введень у виробництві.

Утвердження панування монополій призвело до того, що мо­нополісти могли збільшувати свої прибутки не тільки за допо­могою впровадження у виробництво технічних нововведень, а й через встановлення монопольних цін. У зв'язку з цим виникла економічна можливість гальмування технічного прогресу. В. І. Ле­нін писав: «Оскільки встановлюються, хоч би на час, монопольні ціци, остільки зникають до певної міри спонукальні причини до технічного, а значить, і до всякого іншого прогресу, руху вперед; остільки з'являється далі економічна можливість штучно затри­мувати технічний прогрес». 1

¹ Ленін В. І. Повн. зібр. творів, т. 27, с. 397. * Там же, с. 373.

Монопольні ціни, що дають можливість одержувати надпри­буток, ослаблюють стимули до впровадження нової техніки. Мо­нополіям невигідно її застосовувати, якщо це призводить до різ­кого збільшення обсягу готової продукції при незмінному або малому зростанні попиту на неї. Це веде до падіння цін, а отже, і зменшення прибутків. Впровадження нової техніки у виробни­цтво неминуче призводить до знецінювання вже наявного основ­ного капіталу, тобто до втрати частини авансованого капіталу. Прагнучи до наживи, монополії мають можливість перешкоджа­ти застосуванню у виробництві нових технічних відкриттів протя­гом якогось часу.

Істотне значення щодо цього має зосередження в. руках мо­нополій великого науково-дослідного апарату. Дрібні і середні капіталісти не мають необхідних коштів для організації само­стійних досліджень і придбання дорогого устаткування. В ре­зультаті великі корпорації стають власниками більшої частини відкриттів. Вони можуть замовчувати відкриття своїх лабора­торій і приховувати патенти на вдосконалення виробництва, як­що на ринку їм не загрожує конкуренція з боку іноземних або вітчизняних монополій.

Монополії часто скуповують патенти на технічні відкриття не для того, щоб застосувати їх на власних підприємствах, а для того, щоб перешкодити конкурентам використати ці винаходи.

Так, найбільша американська електротехнічна корпорація «Амернкси телефон енд телеграф компані» в свій час придбала патент на дуже важли­вий прилад, сконструйований відомим ученим у галузі кібернетики Н. Вінс-ром, і поклала його «під сукно». Провідна автомобільна монополія капіта­лістичного світу «Дженерал моторз» (США) використовує у виробництві приблизно лише 1% запатентованих нею відкриттів у галузі техніки. Вона скуповує величезну кількісь патентів на нову техніку, як правило, не для впровадження їх у виробництво, а щоб позбавити конкурентів можливості використати їх у себе.

Проте поряд з тенденцією до гальмування технічного про­гресу при імперіалізмі діє й протилежна тенденція —до його розвитку. На суперечливу взаємодію цих тенденцій в умовах панування монополій вказував В. І. Ленін. Застерігаючи від спрощеного тлумачення тенденції до гальмування технічного прогресу при імперіалізмі, він писав: «Було б помилкою думати, що ця тенденція до загнивання виключає швидке зростання ка­піталізму; ні, окремі галузі промисловості, окремі верстви бур­жуазії, окремі країни проявляють в епоху імперіалізму з біль­шою або меншою силою то одну, то другу з цих тенденцій. В ці­лому капіталізм незмірно швидше, ніж раніше, зростає, але це зростання не тільки стає взагалі більш нерівномірним, але не­рівномірність проявляється також зокрема в загниванні найсиль-ніших капіталом країн...» ^!.

¹ Ленін В. /. Повн. зібр. творів, т. 27, с. 397,

Продуктивні сили при імперіалізмі розвиваються під впливом погоні за найвищим прибутком, конкурентної боротьби, незви­чайного загострення міжімперіалістичних суперечностей, науково-технічної революції. Особливо важливий вплив на цей процес в сучасних умовах має економічне змагання двох світових су­спільних систем.

Отже, продуктивні сили при імперіалізмі розвиваються супе­речливо, в боротьбі двох тенденцій — до зростання і затримки науково-технічного прогресу. Так, в умовах розгорнутої науково-технічної революції тенденція до зростання набула великого зна­чення. Проте імперіалізм не може повністю подолати тенденцію до загнивання, бо вона породжена пануванням монополій. І в су­часний період збільшується розрив між величезними можливо­стями, які відкривають наука і техніка, і фактичним викори­станням їх. Хоч ці можливості, як записано в документах між­народної Наради комуністичних і робітничих партій (1969 p.), повинні були б служити на благо всіх, капіталізм використовує науково-технічну революцію для збільшення прибутків і поси­лення експлуатації трудящих.

Найбільш яскравим проявом загнивання капіталізму нині є посилення мілітаризації економіки, гонка озброєнь, властива най­більшим імперіалістичним країнам. Розвиток нової техніки на­бирає потворного, мілітаристського характеру. Науково-техніч­ний прогрес використовується переважно для створення масових засобів руйнування. Зростання мілітаризації економіки озна­чає величезне марнотратство продуктивних сил. Воєнна про­дукція — це безповоротна втрата для суспільства величезної частини сукупного суспільного продукту.

Поиск по сайту: