АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Система статистичних показників багаторічних насаджень та їх аналіз

Читайте также:
  1. A) прогрессивная система налогообложения.
  2. C) Систематическими
  3. ERP и CRM система OpenERP
  4. I СИСТЕМА, ИСТОЧНИКИ, ИСТОРИЧЕСКАЯ ТРАДИЦИЯ РИМСКОГО ПРАВА
  5. I. Суспільство як соціальна система.
  6. I.2. Система римского права
  7. NDS і файлова система
  8. SCАDA-системы: основные блоки. Архивирование в SCADA-системах. Архитектура системы архивирования.
  9. WAIS – информационная система широкого пользования
  10. X. Налоги. Налоговая система
  11. А. Система потребностей
  12. Автоматизированная система обработки данных правовой статистики

Для всебічного вивчення та аналізу стану і розвитку багаторічних насаджень у статистиці використовується система показників, що містить як основні показники, що застосовуються при статистичному вивченні будь-якої сільськогосподарської культури, так і специфічні показники, що відбивають притаманні багаторічним насадженням особливості, пов’язані насамперед з тим, що вони призначені для одержання продукції протягом тривалого періоду.

До основних і найважливіших показників статистики багаторічних насаджень належать площа насаджень, валовий збір і врожайність. Зміст і методика визначення цих показників, що застосовуються при аналізі всіх сільськогосподарських культур, при вивченні багаторічних насаджень має свої особливості, що випливають зі специфіки багаторічних насаджень.

Площа багаторічних насаджень характеризується такими показниками:

1. Площа закладаннябагаторічних насаджень, яка включає площу посадки нових багаторічних насаджень у даному році.

2. Площа багаторічних насаджень у плодоносному віці, тобто площі, на яких дерева і кущі досягли плодоносного віку, незалежно від того, був фактично отриманий з цих насаджень у даному році врожай або ні. Відзначимо, що при перепису 1998 р. з цієї площі окремо обліковувались площі багаторічних насаджень з понаднормативним строком їх використання.

3. Загальна площа багаторічних насаджень, до якої включається площа відособлених садів, ягідників, виноградників та інших багаторічних насаджень, а також площа під окремо стоячими деревами і кущами. За відокремлену (відособлену) ділянку приймаються плодоягідні і виноградні насадження, що знаходяться в одному масиві. У загальну площу включаються багаторічні насадження всіх віків, у тому числі насадження, закладені в даному році, а також ділянки, що вимагають ремонту і реконструкції, з обліком площі під випадами (загиблими рослинами) незалежно від ступеня зрідженості. Площі, зайняті розсадниками і маточниками багаторічних насаджень, у загальну площу не включаються. Площа під окремо стоячими деревами і кущами визначається шляхом ділення загальної кількості рослин кожної культури на середню норму кількості рослин на 1 га, тобто так звану нормативну щільність посадки. Нормативна щільність посадки встановлюється для кожної культури по адміністративному району залежно від місцевих ґрунтово-кліматичних умов.

Розглянемо приклад розрахунку загальної площі багаторічних насаджень. У господарстві є змішаний сад зерняткових і кісточкових площею 12 га. Фактично в саду є 728 яблунь, 800 груш, 990 слив. Для даного району (господарства) середнє число дерев на одному гектарі за прийнятою схемою зак­ладання становить: для яблунь — 208, груш — 250, слив — 300.

Розподіл 12 га площі робиться у такий спосіб:

1) визначається площа саду в гектарах з розрахунку нормативної щільності посадки:

площа яблунь: 728: 208 = 3,5 га; площа груш: 800: 250 = 3,2 га; площа слив: 990: 300 = 3,3 га;

2) питома вага визначається у відсотках обчисленої за нормативною щільністю площі, що займається кожною культурою:

яблуня: ; груша: ;

слива: ;

3) визначається фактична площа, зайнята кожною культурою:

під яблунею зайнято 4,2 га = під вишнею — 3,84 га = під сливою — 3,96 га =

До загальної і плодоносної площі плодоягідних і виноградних насаджень включають (незалежно від часу списання) не розкорчовані площі і фізичну площу зріджених насаджень, незалежно від ступеня зрідженості. Площа під смородиною й аґрусом у міжряддях садів визначається діленням кількості кущів на норму їх посадки на 1 га. Розмір площі під суницею і малиною визначається по фактично зайнятій цими ягідниками площі.

По всіх зазначених видах площ багаторічних насаджень облік ведеться з поділом по культурах і порідних групах згідно з розглянутою класифікацією багаторічних насаджень. По розсадниках обліковується загальна їх площа по видах: плодові, ягідні, у тому числі вуса суниці, і виноградні.

Для обчислення площі безсистемних насаджень по кожному дереву обміром встановлювався діаметр крони в метрах, сантиметрах, потім діаметр крони ділився на 2, щоб одержати радіус крони, і цю величину «підносили» до квадрата. До остаточного визначення площі, зайнятої одним деревом, ця площа, обчислена за діаметром крони, множилась на такі коефіцієнти: молоді неплодоносні дерева — 1,5; плодоносні дерева —1,1. Визначалась загальна площа насаджень і площа в плодоносному віці, у тому числі з понаднормативним строком використання, окремо пло­ща рядової і безсистемної посадки, зрошувальна площа (з неї крапельне зрошення і по борознах), списана площа, але не розкорчована, а також кількість дерев рядкової і безсистемної посадки на відокремленій площі, яка збереглася, у тому числі молодих насаджень і насаджень у плодоносному віці, кількість дерев рядкової посадки, яка збереглася, і кількість випадів (загиблих) дерев рядкової посадки за культурами і порідними групами. Дерева, що загинули в садах безсистемної посадки, не обліковувалися.

Зазначимо, що поряд з визначенням показників розмірів площ багаторічних насаджень і кількості дерев і кущів обчислюються також показники відтворення багаторічних насаджень: площа насаджень у звітному році нових садів, забезпечення господарств садивним матеріалом, насадження молодих рослин у місцях загибелі дерев і кущів тощо.

Найважливішими статистичними показниками багаторічних на­саджень є валовий збір і врожайність.

У визначенні валового збору і врожайності багаторічних насаджень є своя специфіка. У сучасній статистиці валовий збір багаторічних насаджень обліковується за двома варіантами:

1) загальний валовий збір, тобто валовий збір зібраних у цілому по всіх насадженнях, включаючи молоді (неплодоносні) насадження;

2) валовий збір, зібраний тільки з насаджень у плодоносному віці.

Валовий збір і врожайність плодоягідних насаджень, як і їх площі, визначаються по їх порідних групах і в розрізі основних культур, а по винограду — по столових і кишмишних сортах.

Динаміка площ і структури багаторічних насаджень у розрізі окремих видів та порідних груп і основних категорій господарств України за даними переписів 1984 і 1998 рр. наведена в табл. 36. Ці дані свідчать, що порівняно з попереднім переписом у всіх категоріях господарств України загальна площа плодових насаджень зменшилась на 468,0 тис. га, або 51,9%, при цьому в середньому щорічно загальна площа плодових насаджень скорочува­лась на 33,4 тис. га, або 5,1%. Таке скорочення сталося в основному за рахунок зменшення площі плодових насаджень у господарствах приватного сектора, де вона зменшилась на 260,2 тис. га, або 67,1%; у громадських господарствах зниження площі становило 207,8 тис. га, або 40,4%.

Серед плодових насаджень найбільша динаміка спостерігається по зерняткових, площа яких зменшилася в усіх категоріях господарств на 330,9 тис. га, або 52,1%, причому це сталося в основному за рахунок скорочення їх площі у громадських господар­ствах (на 201,7 тис. га, або 44,7%). У господарствах приватного сектора їх площі зменшились на 129,2 тис. га, або 70,2%. Площі кісточкових і горіхоплідних у всіх категоріях господарств скоротилися відповідно на 101,1 і 36,0 тис. га, або 47,5 і 67,2%, при цьому як по кісточкових, так і по горіхоплідних зменшення площ відбувалось в основному за рахунок господарств приватного сектора, де воно склало відповідно 98,4 і 32,6 тис. га, або 63,0 і 68,8%, тоді як у громадських господарствах площі насаджень цих порід плодових зменшились дуже мало — відповідно 2,7 і 3,4 тис. га, або 4,8 і 54,8%.

Площа ягідних культур у всіх категоріях господарств скоротилась проти попереднього перепису на 9,4 тис. га, або 30,1%, причому це зменшення сталося в основному за рахунок зниження частки їх площі у громадських господарствах (на 6,6 тис. га, або 55,5%); у господарствах приватного сектора їх площі зменшились на 2,8 тис. га, або 14,5%.

Порівняно з попереднім переписом у всіх категоріях господарств України площа виноградних насаджень скоротилася на 103,7 тис. га, або 46,5%, причому в середньому щорічно площа виноградних насаджень зменшувалася на 7,4 тис. га, або 4,4%, а кількість його кущів — на 18 млн шт., або 5,2%.

Контрольні запитання

1. Що таке багаторічні насадження сільськогосподарського призначення? Які завдання статистики по їх вивченню?

2. Охарактеризуйте особливості багаторічних насаджень порівняно з іншими сільськогосподарськими культурами.

3. Назвіть основні ознаки класифікації багаторічних насаджень і групи, що виділяються, виходячи з цих ознак.

4. Що таке нормативні строки створення і продуктивного використання багаторічних насаджень та їх значення в аналізі багаторічних насаджень?

5. Дайте характеристику існуючих відмінностей між вітчизняною і міжнародною класифікаціями багаторічних насаджень.

6. Опишіть методику розрахунку основних показників, що застосовуються при аналізі багаторічних насаджень.

7. Назвіть специфічні показники, які використовуються в аналізі багаторічних насаджень та викладіть методику їх обчислення.

8. Охарактеризуйте основні напрями і методи статистичного аналізу даних про багаторічні насадження. Наведіть приклади.

9. У чому полягають особливості аналізу даних про валовий збір і врожайність багаторічних насаджень?

10. Складіть макети статистичних таблиць, на основі яких можна зробити аналіз структури валового збору та диференціацію врожайності багаторічних насаджень у розрізі категорій господарств і порідних груп плодоягідних культур.

11. Назвіть ознаки, які використовуються при побудові типологічних групувань у процесі аналізу багаторічних насаджень. Складіть макет таб­лиці типологічного групування.

12. Назвіть ознаки, які використовуються при побудові структурних групувань у процесі аналізу багаторічних насаджень. Складіть макет таб­лиці структурного групування.

13. Складіть макет статистичних таблиць, на основі яких можна зробити аналіз динаміки валового збору і врожайності багаторічних насаджень у розрізі їх видів та категорій господарств.

14. Назвіть показники, які використовуються при побудові аналітичних групувань у процесі аналізу багаторічних насаджень. Складіть макет таблиці аналітичного групування.

Завдання 1. Загальна площа змішаного саду господарства 7,8 га. Фактично в саду за даними інвентаризації є 520 яблунь, 250 груш, 800 вишень і 3000 кущів смородини. Число рослин на 1 га за нормою для даного району: яблунь — 208, груш — 250, вишень — 400 і смородини — 2000.

Визначте: 1) площу окремих видів багаторічних насаджень; 2) фактичну щільність насаджень кожного виду; 3) ступінь використання саду під кожним видом насаджень. Зробіть висновки.

Завдання 2. Площа плодових насаджень у розрізі категорій господарств Київської області характеризується такими даними:

Категорії господарств 1984 р. 1998 р.
Площа насаджень (рядкової і безсистемної посадки), га Площа насаджень (рядкової і безсистемної посадки), га
всього у тому числі насадження у плодоносному віці всього у тому числі насадження у плодоносному віці із них понад нормативний строк
Колективні, кооперативні і міжгосподарські сільськогосподарські підприємства     7687,8 6550,7 2464,6
Державні підприємства     4139,5 3447,5 713,1
Приватні підприємства     6261,5 5517,8 х
Разом     18088,8 15530,6 х

 

Визначте і проаналізуйте:

1) показники структури і структурних зрушень площ плодових насаджень за категоріями господарств: абсолютні, відносні та загальні;

2) показники динаміки площ плодових насаджень у розрізі категорій господарств (абсолютний приріст, темп приросту, середньорічний абсолютний приріст і темп приросту) та показники абсолютної і відносної швидкості зміни площ плодових насаджень окремих категорій господарств стосовно приватних господарств;

3) відносні величини координації для характеристики співвідношень площ плодових насаджень державних підприємств та інших категорій господарств, а також їх абсолютні й відносні зміни;

4) питому вагу насаджень понад нормативний строк використання у площі плодових насаджень плодоносного віку.

Зробіть висновки.

Завдання 3. Восени минулого року і навесні поточного року в господарстві було висаджено 400 яблунь (з яких 10 загинуло), 500 вишень (з яких 495 прижилося), а з 300 слив було списано як загиблих 15 дерев.

Визначте коефіцієнт приживлюваності нових посадок яблунь і вишень, а також коефіцієнт зрідженості насаджень слив. Зробіть висновки.

Завдання 4. При перепису плодоягідних насаджень 1998 р. у селянському (фермерському) господарстві було встановлено, що діаметр крон 3 яблунь неплодоносного віку становить 4 м, а 5 яблунь плодоносного віку — 6 м. Обліком встановлено також наявність 10 кущів смородини.

Визначте загальну площу плодоягідних насаджень.

Завдання 5. Кількість дерев плодових культур по порідних групах за даними переписів 1984 і 1998 рр. в усіх категоріях господарств Київської області характеризується такими даними:

Порідні групи 1984 р. 1998 р.  
Кількість дерев (рядкової і безсистемної посадки), тис. шт. Кількість дерев (рядкової і безсистемної посадки), тис. шт.  
 
всього у тому числі насадження у плодоносному віці всього у тому числі насадження у плодоносному віці  
Зерняткові 7482,1 4939,7 5167,5 4214,2  
Кісточкові 3586,1 2989,3 3546,5 3036,6  
Горіхоплідні 435,9 333,1 497,1 431,9  
Разом 11504,1 8262,4 9211,1 7682,7  

Визначте і проаналізуйте:

1) показники структури і структурних зрушень за порідними групами плодових насаджень: абсолютні, відносні та загальні щодо загальної кількості дерев і дерев у плодоносному віці;

2) показники динаміки загальної кількості дерев і дерев у плодоносному віці (абсолютний приріст, темп приросту, середньорічний абсолютний приріст і темп приросту) та показники абсолютної і відносної швидкості розвитку окремих порідних груп стосовно горіхоплідних;

3) відносні величини координації для характеристики співвідношень кількості дерев зерняткових та інших порідних груп плодових насаджень, а також їх абсолютні й відносні зміни.

Зробіть висновки.

Завдання 6. Валові збори плодоягідних культур у розрізі категорій господарств України характеризуються такими даними

 

Категорії господарств Загальний валовий збір (у середньому за рік), тис. т
1991—1995 рр. 1996—1998 рр.
Колективні, кооперативні і між­господарські сільськогосподарські підприємства 183,4 241,2
Державні підприємства 327,4 157,8
Приватні підприємства 1390,7 1566,3

Визначте і проаналізуйте:

1) показники структури і структурних зрушень валового збору плодоягідних культур за категоріями господарств: абсолютні, відносні та загальні;

2) показники динаміки валового збору плодоягідних культур у розрізі категорій господарств (абсолютний приріст, темп приросту) та показники абсолютної та відносної швидкості розвитку окремих категорій господарств стосовно приватних господарств;

3) відносні величини координації для характеристики співвідношень валового збору державних підприємств та інших категорій господарств, а також їх абсолютні й відносні зміни.

Зробіть висновки.

Завдання 7. Середньорічні площі насаджень у плодоносному віці та валові збори плодових культур у розрізі порідних груп у всіх категоріях господарств області характеризуються такими даними:

Порідні групи Площа плодових насаджень у плодоносному віці (у середньому за рік), тис. га Загальний валовий збір плодових культур (у середньому за рік), тис. ц
1991—1995 рр. 1996—1998 рр. 1991—1995 рр. 1996—1998 рр.
Зерняткові 20,1 17,2 470,3 367,8
Кісточкові 6,8 5,3 53,7 48,6
Горіхоплідні 1,9 2,1 19,0 20,2

Визначте відносні й абсолютні зміни середньої врожайності та валового збору плодових насаджень за рахунок факторів, які впливають на них, використовуючи індекси середніх величин. Проаналізуйте одержані результати.

Завдання 8. Використовуючи систему взаємопов’язаних індексів, за наведеними нижче даними проаналізуйте відносні й абсолютні зміни валового збору винограду в розрізі категорій господарств України.

Категорії господарств Площа виноградних насаджень у плодоносному віці (у середньому за рік), тис. га Урожайність винограду, ц з 1 га площі насаджень у плодоносному віці (у середньому за рік)
1991—1995 рр. 1996—1998 рр. 1991—1995 рр. 1996—1998 рр.
Колективні підприємства 45,5 58,0 30,4 20,6
Державні підприємства 78,9 51,3 36,5 26,9
Особисті підсобні підприємства 15,1 13,7 94,8 75,9
Селянські (фермерські) підприємства 0,1 0,2 24,0 18,0

Завдання 9. Тенденція врожайності плодоягідних культур у всіх категоріях господарств України, тис. т, за 1990—1998 рр. описується трендовим рівнянням: Yt = 40,44 − 4,07 t + 0, 39 t2, де t = 1, 2, 3, …, n, коефіцієнт детермінації R2 становить 0,663, а фактичне значення F-кри­терію — 6,17.

Дайте економічну інтерпретацію статистичних характеристик трендового рівняння. Перевірте вірогідність трендового рівняння з імовірністю 0,95.

Завдання 10. Матеріали переписів 1984 і 1998 рр. містять такі дані про кількість плодових дерев у господарствах суспільного сектора Київської області:

Порідні групи Кількість дерев рядкової посадки, яка збереглася, тис. шт. Випади дерев рядкової посадки, тис. шт.
1984 р. 1998 р. 1984 р. 1998 р.
Зерняткові 4276,4 2236,9 491,8 490,9
Кісточкові 219,6 203,6 20,3 58,3
Горіхоплідні 7,8 4,9 0,5 1,1
Всього плодових 4503,8 2445,4 512,6 550,3

Визначте і проаналізуйте:

1) показники динаміки кількості дерев рядової посадки, яка збереглася (абсолютний приріст, темп приросту, середньорічний абсолютний приріст і темп приросту) та показники абсолютної та відносної швидкості розвитку окремих порідних груп стосовно кісточкових;

2) показники структури і структурних зрушень за порідними групами плодових насаджень: абсолютні, відносні та загальні щодо випадів дерев рядової посадки;

3) коефіцієнти зрідженості плодових насаджень кожної порідної групи, а також їх абсолютні й відносні зміни.

Відобразьте структуру кількості дерев рядової посадки, яка збереглася, за кожний рік за допомогою секторних і шарових діаграм і зробіть висновки.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.)