Основні напрями і методи статистичного аналізу посівних площ

Сучасна статистика посівних площ сільськогосподарських куль­тур вивчає розмір, склад і динаміку посівів у розрізі економічних районів, природних зон, адміністративно-територіального поділу і у цілому по країні стосовно соціально-економічних категорій гос­подарств, різних форм господарювання, окремих сільськогоспо­дарських культур та їх груп. Поряд з вивченням розмірів посівів на всіх землях статистика визначає розміри, склад і динаміку посівних площ на зрошуваних та осушених землях. Особлива увага приділяється аналізу сортових посівів сільськогосподарських куль­тур, площ, на яких вирощування сільськогосподарських культур здійснюється за інтенсивними технологіями. Аналізується також хід сівби як окремих сільськогосподарських культур, так і їх груп. Розміри посівів статистика погоджує з обсягом урожаю, рівнем урожайності, наявністю трудових ресурсів, техніки, розмірами витрат праці, витрат виробництва, грошовими доходами і прибутками.

Таким чином, основними напрямами статистичного аналізу посівних площ є: аналіз ходу весняної та осінньої сівби сільськогосподарських культур; аналіз якості сівби; вивчення розмірів і структури посівних площ та їх змін у динаміці, порівняно з плановими завданнями, і факторів, які зумовили ці зміни.

Аналіз ходу сівби необхідний для здійснення оперативного управління посівною кампанією, її успішністю і своєчасним розгортанням у господарстві, районі та інших адміністративно-тери­торіальних одиницях і в цілому по країні, а також для контролю за виконанням в оптимальні терміни всіх посівних робіт, оскільки ці терміни мають винятково важливе значення для підвищення вро­жайності. За даними Інституту зернового господарства, найбільш високою врожайністю відзначаються посіви озимих, в яких період від сівби до припинення осінньої вегетації триває 50—65 днів при сумі активних температур 520—670°С. За даними наукових установ, у північно-східних районах Степової зони оптимальні строки сівби озимих культур припадають на 1—10 вересня, в центральних — 10—20, на півдні — 20—30 вересня, в Криму — 1—10 жовтня; на більшій частині Лісостепу оптимальний період — з 10 по 20 вересня і лише в північно-східних районах — з 1 по 10 вересня. В Поліській зоні оптимальні строки — 5—15 вересня, у Закарпатті — третя декада вересня. Між тим, в Україні під урожай 1996 р. в оптимальні строки було посіяно 58 % площ, а в Автономній Республіці Крим, Прикарпатті та Закарпатті — лише 30—10 % площ, а під урожай 1998 р. строки сівби були розтягнуті до листопада, тому на багатьох площах сходи взагалі не з’явилися. Для порівняння нагадаємо, що у 1990 р., найбільш урожайному для озимої пшениці (урожайність становила 40,2 ц/га), озимина в оптимальні строки була посіяна на 92 % площ.

Контрольні запитання

Завдання 1. Восени минулого року в області було посіяно 301,9 тис. га озимих культур. До закінчення сівби ярих культур на площі 7,7 тис. га озимі культури загинули, а 3,2 тис. га скошено на корм і силос. Навесні поточного року посіяно ярих культур: на самостійній площі ріллі — 482,7 тис. га; на площі загиблих озимих і багаторічних травах — 6,6 тис. га; на площі озимих, які були використані на зелений корм та силос, — 3,2 тис. га; на розорених луках і пасовищах з метою їх докорінного поліпшення — 0,8 тис. га; у міжряддях садів — 1,1 тис. га; однорічних трав — 123, 4 тис. га; багаторічних трав: безпокривних — 5,2 тис. га і підпокривних — 97,6 тис. га. Укісна площа багаторічних трав посіву минулих років становить 181,3 тис. га, площа повторних (післяжнивних), міжрядних (ущільнених) посівів — 45,3 тис. га. Протягом літа загинуло 0,9 тис. га озимих культур і 1,3 тис. га ярих. Незібрана площа посівів — 0,7 тис. га. Восени поточного року посіяно озимих 323,8 тис. га.

Визначте всі категорії посівних площ, а також ступінь збереження і використання посівів під урожай поточного року.

Завдання 2. Звіти господарства за формою № 3-сг містять такі дані за квітень 1998 р. і квітень 1999 р.:

Визначте розміри засіяних площ за кожний тиждень 1998 р. і 1999 р., а також абсолютні та відносні зміни у 1999 р. порівняно з 1998 р. до наростаючого підсумку з початку весняної сівби і за тиждень. Складіть висновки про темпи сівби в господарстві.

Завдання 3. Посіви картоплі в господарствах області характеризуються такими даними, тис. га:

Визначте:

1) ступінь поширення сортових посівів картоплі районованих сортів, а також ранньостиглих і середньостиглих у загальній площі і площі сортових посівів;

2) показники динаміки (базисні і середньорічні, абсолютний приріст і темп приросту) площі всіх видів посівів картоплі та ступінь зміни їх поширення.

Завдання 4. Посівні площі сільськогосподарських культур у селянських (фермерських) господарствах України характеризуються такими даними, тис. га:

Визначте і проаналізуйте:

1) показники структури і структурних зрушень: абсолютні, відносні та загальні;

2) показники динаміки посівних площ (абсолютний приріст і темп приросту, середньорічний абсолютний приріст і темп приросту) та показники абсолютної та відносної швидкості розвитку окремих груп культур відносно технічних;

3) відносні величини координації для характеристики співвідношень посівних площ зернових і зернобобових культур та інших груп культур, а також їх абсолютні й відносні зміни;

4) відобразити структуру посівних площ за кожний рік за допомогою шарової діаграми і скласти висновки.

Завдання 5. Тенденція посівних площ соняшнику в усіх категоріях господарств України (тис. га) за 1990—1998 рр. описується трендовим рівнянням: Y_t = 1642,3 − 48,2 t + 14,2 t ², де t = 1, 2, 3,…, n, коефіцієнт детермінації R ² становить 0,919, а середня квадратична помилка прогнозу — 97,6 тис. га.

Дайте економічну інтерпретацію статистичних характеристик трендового рівняння. Обчисліть очікувану посівну площу соняшнику й довірчі інтервали прогнозу на 2000 р. з імовірністю 0,95.

Завдання 6. Рівняння регресії, яке характеризує залежність врожайності зернових культур від частки зернових у посівних площах фермерських господарств області, має вигляд: Y_x = 28,3 + 15,7 x − 4,8 x ², а коефіцієнт детермінації становить 0,567.

Поясніть економічний зміст статистичних характеристик регресійної моделі та обчисліть за даним рівнянням регресії оптимальну частку зернових культур у структурі посівних площ фермерських господарств області.

Самостійна робота