 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Класифікація посівних площ
Розмір посівних площ у статистиці обліковують по кожній сільськогосподарській культурі, які дуже різноманітні. Вони відрізняються, по-перше, особливостями їхгосподарського призначення, наприклад, цукровий буряк для виробництва цукру (технічна культура) і на корм худобі (кормова культура); кукурудза — на зерно, силос або зелений корм і випас; багаторічні трави — на сіно, зелену масу, насіння, випас (посівні площі по таких культурах обліковують за напрямами їх господарського призначення);по-друге, особливостями їх вирощування. Тому в статистиці розміри посівних площ вивчають по групах однорідних культур, в основу виокремлення яких покладені різні ознаки.
За виробничо-технологічними особливостямивирощування сільськогосподарських культур їх посіви поділяються на п’ять основних груп:
· зернові і зернобобові, основна продукція яких — зерно; при цьому серед них за видом одержуваної продукції та її призначенням виділяють підгрупу продовольчі культури, у складі якої розрізняють хлібні(пшениця, жито) і круп’яні (гречка, просо, рис), і підгрупу фуражні, до якої включають ячмінь, овес, кукурудзу на зерно, а також зернобобові культури. Розміри посівів по таких культурах, як пшениця, жито і ячмінь, залежно від біологічних особливостей, обумовлених часом сівби, обліковують якпосіви озимих культур, які висівають восени і збирають у наступному році, іпосіви ярих культур, які висівають навесні і збирають у тому ж році; при цьому серед посівів ярих культур розрізняютьпосіви ранніх культур (пшениця, ячмінь, овес та ін.) і посіви пізніх культур (гречка, кукурудза, просо та ін.);
· технічні, продукція яких здебільшого призначена для промислової переробки. Серед них за видом одержуваної продукції і характером її використання виділяють такі підгрупи: прядильні(бавовник, льон-довгунець, коноплі південні); харчосмакові і спеціальні технічні культури (цукровий буряк фабричний, тютюн, махорка, хміль та ін.); олійні(соняшник, льон-кудряш, соя, гірчиця, рапс та ін.); ефіроолійні (кмин, м’ята, коріандр та ін.); лікарські (рум’янок, беладона та ін.);
· картопля та овоче-баштанні (картопля рання і пізня; овочі: капуста всіх видів, у тому числі цвітна, огірки, помідори, буряк столовий, морква столова, цибуля, часник, зелений горошок та ін.; баштанні: кавуни, дині та ін.), продукція яких призначена як для продовольчих цілей, так і для промислової переробки; при цьому по овочах окремо враховується площа овочів відкритого, захищеного ґрунту і загальна площа овочів відкритого і закритого ґрунту звиділенням з неї площі найпоширеніших культур (огірки, помідори), а також групи інших овочів;
· кормові культури, продукція яких використовується на корм тваринам; при цьому їх посівні площі обліковуються по таких підгрупах: кормові коренеплоди (кормовий буряк, бруква, турнепс та ін.); силосні культури (без кукурудзи) — соняшник, боби та ін.; кормові баштанні культури (гарбуз); однорічні трави (вика, сорго та ін.); багаторічні трави (конюшина, люцерна, тимофіївка та ін.), посіви яких обліковуються по роках використання — посіви поточного і посіви минулого років, а також за способам посіву — посіви безпокривних трав, що висіваються на самостійній площі, і посіви підпокривних трав, що висіваються на площі, зайнятій іншою основною культурою, включаючи підсів з осені, і не займають самостійної площі, оскільки зазвичай дають продукцію не в рік сівби;
· сидеральні культури, посіви яких використовуються на зелене добриво (люпин та ін.).
За біологічними особливостями вирощуваннясільськогосподарських культур, тобто за тривалістю їх вегетаційного періоду, всі посіви поділяються на посіви:
· однорічних культур, що дають тільки один збір і їх вегетаційний період не перевищує одного року, наприклад пшениця, кукурудза, картопля тощо;
· дворічних культур, вегетаційний період яких продовжується два роки (цукровий і кормовий буряк). У першому році вони дають продукцію у вигляді качанів, коренеплодів, а в другому — шляхом висадки коренеплодів одержують валовий збір у вигляді насіння;
· багаторічних культур, що дають продукцію протягом кількох років, наприклад багаторічні трави (конюшина, люцерна), ефіроолійні і лікарські культури (коріандр, м’ята, шавлія, герань тощо).
За характером вирощування сільськогосподарських культур і значенням посіву розрізняють основні і неосновні посіви. До основних посівів сільськогосподарських культур належать посіви таких культур, що займають поле сівозміни більшу частину вегетаційного періоду. Серед неосновних посівів розрізняють:
· міжрядні (ущільнені) посіви — посіви в міжряддях просапних культур (наприклад, квасоля по кукурудзі) або в міжряддях садів; їх обліковують окремо в перерахунку на суцільні посіви, виходячи з норм висіву насіння;
· повторні (пожнивні) посіви— посіви ярих культур після збирання основної культури з метою одержання двох і більше врожаїв у поточному році (наприклад, посів кукурудзи на силос на зібраній площі озимих і ранніх ярих культур); їх обліковують окремо і в загальну посівну площу не включають;
· проміжні посіви — посіви культур, збирання яких проводиться до закінчення остаточного обліку посівних площ і до цього часу звільнена площа використовується під основну культуру (наприклад, посіви озимих, використані на зелений корм, силос або випас, і пересіяні ярими культурами); їх обліковують окремо і в загальну посівну площу не включають;
· посіви попередніх культур — посіви на розораних луках і пасовищах з метою їх докорінного поліпшення; їх обліковують окремо і включають у загальну посівну площу відповідної культури;
· підпокривні посіви багаторічних трав.
Розрізняють також змішані посіви — одночасні посіви двох або більше культур на одній і тій самій площі. Їх збирають одночасно та отриманий урожай розглядають як єдиний продукт. Найпоширенішою сумішшю є суміш вики з вівсом.
Економічно важливо поділяти посіви за кінцевим використанням продукції: насіннєві, продовольчі, товарні і кормові.
За способом сівби розрізняють суцільні посіви (звичайний рядковий, вузькорядний з міжряддями до 75 мм і перехресний, коли сівба здійснюється у двох напрямках одночасно за допомогою двох агрегатів, при цьому половину норми висіву насіння висівають в одному напрямку, а другу — перпендикулярно) і просапні посіви (посіви просапних культур — цукровий буряк, кукурудза, картопля тощо з широкими (450 мм і більше) систематично оброблюваними міжряддями), а також безпокривні (на самостійній площі) і підпокривні посіви (підсіяні під основну культуру).
Усі посіви залежно від їх розміщення поділяються на посіви на зрошуваних, осушених і богарних землях, тобто на землях в районах недостатнього зволоження, на яких сільськогосподарські культури вирощуються без штучного зрошення.
Для характеристики якості посівів важливе значення має облік посівної площі, зайнятої сортовими посівами, у тому числі районованими сортами, а також посівних площ, оброблюваних за інтенсивними технологіями і способом сівби (вузькорядний, перехресний та ін.).
Особливості вирощування і використання окремих культур спричиняють необхідність враховувати ці особливості при визначенні їх посівних площ. Розглянемо особливості обліку посівних площ деяких сільськогосподарських культур.
У несприятливі роки частина озимих культур гине в осінньо-зимовий і ранньовесняний періоди. Тому із загальної площі посіву озимих зернових культур восени минулого року на зерно і зелений корм виокремлюються площі повністю загиблих до закінчення сівби ярихкультур і площі озимих на зерно, що збереглися до кінця сівби ярих культур. Збережені посіви озимих культур використовуються в основному на зерно і обліковуються по групі зернових культур, але певна їх частина, що виділяється на зелений корм і силос, належить до групи кормових культур.
Кукурудза на зерно вирощується до повної воскової стиглості, на силос і зелений корм збирається у стадії молочно-воскової і більш ранньої стиглості. Тому площі кукурудзи на зерно обліковуються в групі зернових культур, а інші — в групі кормових культур.
Цукровий буряк залежно від призначення посівів обліковується або як технічна культура, або як кормова. У складі посівів технічних культур враховуються окремо:
1) посіви фабричного цукрового буряка;
2) маточні посіви буряка, призначеного для висадки коренів;
3) посіви буряка на насіння — висадки-насінники цукрових буряків, тобто висадки цукрових буряків коренем, вирощеним торік.
У складі кормових культур обліковуються посіви буряка на корм худобі.
Посіви соняшнику, які призначені для одержання насіння, обліковуються окремо і належать до технічних олійних культур, а посіви соняшнику на силос обліковуються разом з іншими силосними культурами і належать до кормових культур.
Посіви льону обліковують окремо по льону-кудряшу і льону-довгунцю, причому посіви останнього, як і коноплі, обліковують окремо:
1) для одержання насіння;
2) для одержання соломки;
3) для одержання волокна.
Поиск по сайту: