АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Об’єкт, завдання і система показників статистики тваринництва

Читайте также:
  1. A) прогрессивная система налогообложения.
  2. C) Систематическими
  3. ERP и CRM система OpenERP
  4. I СИСТЕМА, ИСТОЧНИКИ, ИСТОРИЧЕСКАЯ ТРАДИЦИЯ РИМСКОГО ПРАВА
  5. I. Суспільство як соціальна система.
  6. I.2. Система римского права
  7. III. Домашнє завдання
  8. IV. Домашнє завдання
  9. J Додаткові завдання
  10. NDS і файлова система
  11. SCАDA-системы: основные блоки. Архивирование в SCADA-системах. Архитектура системы архивирования.
  12. V. Домашнє завдання.

Тваринництво, як і рослинництво, є основною галуззю аграрного сектора. У валовій продукції сільського господарства Украї­ни його частка у 1999 р. у порівнянних цінах 1996 р. становила 45,5 %.

Тваринництво — це сукупність споріднених галузей сільського господарства, що займаються розведенням сільськогосподарських тварин, тобто свійських тварин для виробництва цінних продуктів харчування (молока, м’яса, яєць, меду та ін.) і сировини для багатьох галузей переробної промисловості (м’яса, вовни, шкіри, пуху тощо). Тваринництво дає живу тяглову силу (коней, волів та ін.) і основне органічне добриво (гній). З продуктів і відходів тваринництва одержують деякі корми (молочні відвійки, кісткове борошно тощо), а також лікарські препарати (лікувальні сироватки, гормональні препарати і т. п.).

У тваринництві виділяють ряд вужчих галузей за такими озна­ками, як вид тварин, характер і призначення продукції та ін. За видами тварин виділяють такі галузі тваринництва: скотарство (розведення великої рогатої худоби), свинарство, птахівництво, вівчарство, козівництво, конярство, кролівництво, звірівництво, бджільництво, шовківництво, собаківництво. Усередині галузей ди­ференціація ведеться залежно від характеру і призначення про­дукції, наприклад молочне і м’ясне скотарство; сальне і беконне свинарство; вовняне, м’ясне і шубне вівчарство і т. д.

Виробничий процес у тваринництві тісно пов’язаний з природними процесами розвитку і життєдіяльності тварин, при цьому кінцева продукція цієї галузі являє собою результат природного і технологічного циклу. Дану особливість тваринництва варто мати на увазі, щоб чітко виокремити тваринництво як самостійний об’єкт статистики сільського господарства. Якщо продукти тваринництва були піддані промисловій переробці або опрацюванню, то вони є продукцією промисловості. Забій худоби, переробка молока, вовни і т. д. належать до відповідних галузей переробної промисловості та є об’єктом промислової статистики. Водночас статистика тваринництва займається визначенням валового виходу продуктів забою сільськогосподарських тварин і птиці, тобто м’яса, сала, субпродуктів, шкір, хутряної сировини, рогів і копит, щетини, пуху та інших продуктів, пов’язаних із забоєм худоби. Це пояснюється такими практичними розуміннями. По-перше, основне призначення скотарства, свинарства і значною мірою вівчарства і птахівництва — це вирощування і відгодівля тварин для забою їх на м’ясо. Тому при вивченні тваринництва першорядне значення має визначення забійного контингенту тварин, тобто тієї їх частини, що йде для забою на м’ясо. Процес вирощування і відгодівлі забійного контингенту худоби вивчає статистика тваринництва. По-друге, частина худоби і птиці на м’ясо забивається не тільки на підприємствах м’ясної промисловості, а безпосередньо в сільськогосподарських підприємствах та особистих підсобних господарствах населення. Тому статистика промисловості не може забезпечити повноти даних про обсяги виробництва м’яса, сала та інших продуктів забою худоби. По-третє, розроблена статистикою тваринництва на основі врахування цих моментів методика визначення обсягів виробництва м’яса, сала й інших продуктів, пов’язаних із забоєм тварин, і практика її застосування показує, що вона дозволяє здійснювати дійовий контроль за вирощуванням худоби і виробництвом м’яса, визначаючи обидва показники для характеристики цих процесів на основі даних статистики тваринництва.

Слід також мати на увазі, що статистика тваринництва тісно пов’язана зі статистикою ряду інших галузей, насамперед рослинництва. Тому необхідно правильно розмежувати ці взаємозалежні галузі. Статистика рослинництва вивчає польове кормовиробництво, визначаючи основні показники (посівні площі, валовий збір і врожайність) кормових культур і кормових угідь. Такі ж питання, як використання кормових ресурсів, вплив роз­витку рослинництва на тваринництво, слід розглядати у статис­тиці тваринництва.

Щоб мати повне уявлення щодо видів економічної діяльності та послуг, які належать до тваринництва, подаємо їх перелік згідно з українською Класифікацією видів економічної діяльності (табл. 40).

Таблиця 40


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)