|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Команди присвоюванняКоманди присвоювання призначені для розміщення значень у комірки пам’яті комп’ютера. У будь-якій мові програмування є кілька команд для надання певного значення змінній (комірці): 1) безпосереднж присвоювання; 2) введення з клавіатури; 3) ініціалізація початкових значень; 4) зчитування із зовнішніх носіїв. У навчальній алгоритмічній мові розглядається лише команда безпосереднього присвоювання, а інші команди присвоювання розглядаються під час вивчення конкретних мов програмування. Команда безпосереднього присвоювання має формат: змінна:= вираз, де «:=» - знак присвоювання. Команда працює в такий спосіб: обчислюється значення виразу, що знаходиться в правій частині від знака присвоювання, і одержане значення надається змінній, що стоїть ліворуч від знака присвоювання. Якщо замість виразу в правій частині знаходиться константа, вона одразу стає значенням змінної, що знаходиться в лівій частині від знака присвоювання. Якщо замість виразу в правій частині знаходиться змінна, то її значення стає значенням змінної, яке містить ліва частина команди присвоєння. Приклади: a:=2; b:=4; c:=a+b; a:=c; У результаті виконання цієї послідовності команд а та с буде число 6. Мова програмування Паскаль має команду присвоєння, формат для якої нічим не відрізняється від вищезазначеного. Але у мові програмування Паскаль припускатиме також уведення певного значення змінної з клавіатури. Для цього використовуються оператори: read або readln. Їх формати такі: read (список змінних); readln (список змінних); де список змінних – це список ідентифікаторів, що є іменами комірок, у які будуть заноситись відповідні значення, набрані на клавіатурі. Розділовим знаком у списку є кома, а розділовим знаком при введенні є пробіл або новий рядок (натискання клавіші Enter). Приклади команд: read (x,y); readln (count);
Команди розгалуження Команди розгалуження призначені для розгалуження алгоритму, тобто зміни порядку виконання команд. У навчальній алгоритмічній мові є дві команди розгалуження: ЯКЩО й ВИБІР. Команда ЯКЩО. Формат команди: якщо умова якщо умова то серія_1 або то серія інакше серія_2 все Все (повна форма) (скорочена форма) Під словом серія ми будемо розуміти команду або групу команд. Команда в повній формі працює в такий спосіб: перевіряється умова, якщо вона істинна, то виконується серія_1, інакше – серія_2. У скороченій формі команда виконує серію тільки тоді, коли умова істинна. У мові Паскаль команда розгалуження має аналогічний вигляд та працює так само, як у НАМ. Формат команди: a) повна форма б) скорочена форма Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |