 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Формальне виконання алгоритмів
Коли виконавець не замислюється над виконанням команд алгоритму і не замислюється над тим, що він робить, і водночас отримує потрібний результат, то говорять, що він діє формально. При цьому він абстрагується від змісту поставленого завдання й чітко виконує деякі правила, інструкції. Це дуже важлива особливість алгоритмів. Побудова алгоритму для розв’язування завдання з будь-якої галузі потребує від людини глибоких знань у цій галузі, буває пов’язана з ретельним аналізом поставленого завдання, складними, іноді громіздкими міркуваннями. На пошуки алгоритму розв’язання деяких завдань вчені витравчають дуже багато років.
Але коли алгоритм створено, то розв’язання завдання за готовим алгоритмом уже не потребує будь-яких міркувань і зводиться лише до чіткого виконання команд алгоритму. У цьому випадку виконання алгоритму можна доручити не людині, а машині. Найпростіші операції, на які при створенні алгоритму розбивається весь процес розв’язування завдання, може реалізувати і машина, спеціально створена для виконання команд цього алгоритму, якщо буде виконувати їх у послідовності, що зазначена в алгоритмі. На цьому положенні й грунтується робота автоматичних пристроїв.
Отже, наведемо приклади неформального і формального виконання алгоритму.
Приклад 1. Розглянемо алгоритм угадування довільного натурального числа: хай будь-хто задумає довільне натуральне число та повідомить результат після виконання з цим числом таких дій:
1.Помножити задумане число на 5.
2.Додати 8.
3.Суму помножити на 2.
За отриманим результатом необхідно вгадати задумане число. Розв’язання цього завдання виконується за допомогою рівняння (х*5+8)*2=а,
де х – задумане число, а – отриманий результат.
Приклад 2. «Угадування» х можна доручити виконавцеві, який зовсім не знає умови задачі. Але йому достатньо дати такий алгоритм:
1.Відняти від результату 16.
2.В отриманій різниці відкинути крайню праву цифру. Отримане число й буде шуканим.
Як бачимо, у другому випадку (приклад 2) виконання алгоритму є формальним.
Наведемо ще один приклад формального виконання алгоритму.
Приклад 3. Першокласникові важко дається множення чисел на 9. Йому можна запропонувати замість множення чисел на 9, виконувати додавання цифр у результуючому числі так, щоб їхня сума дорівнювала 9:
1*9=9 (0+9=9)
2*9=18 (1+8=9)
3*9=27 (2+7=9)
4*9=36 (3+6=9)
5*9=45 (4+5=9)
6*9=54 (5+4=9)
7*9=63 (6+3=9)
8*9=72 (7+2=9)
9*9=81 (8+1=9)
Отже, першокласник має пам’ятати, що сума цифр у результуючому числі завжди має дорівнювати 9. При цьому цифра десятків змінюється від 0 до 8, а цифра одиниць – від 9 до 1.
Контрольні запитання
1.Що таке алгоритм? Наведіть власні приклади алгоритмів.
2.Назвіть форми запису алгоритмів і їх типи.
3.Назвіть властивості, які повинен мати алгоритм, і поясніть їх.
4.Що ви розумієте під формальним виконанням алгоритму? Наведіть приклад формального виконання алгоритму.
Вправи
1.Складіть алгоритм вашого розпорядку дня.
2.Складіть алгоритм приготування якої-небудь страви.
3.Складіть алгоритм знаходження більшого з двох чисел.
4.Складіть алгоритм знаходження найбільшого спільного дільника двох натуральних чисел.
Поиск по сайту: