|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Блок-схеми алгоритмів
Кожний пункт алгоритму зображається на схемі деякою геометричною фігурою – блоком (блоковим символом), причому вигляд блоків залежить від типу виконуваних дій. Блоки зображають різними геометричними фігурами. Блоки на схемах з’єднуються лініями потоку інформації. Основний напрям потоку інформації йде зверху донизу і зліва направо. Відповідно блоку лінії потоку можуть бути вхідними і вихідними: Ø кількість вхідних ліній для кожного блоку необмежена; Ø вихідна лінія може були лише одна; Ø виняток становлять логічні блоки, що мають не менше двох вихідних ліній потоку, кожна з яких відповідає одному з можливих варіантів перевірки логічної умови, а також блоки модифікації. Через велику кількість ліній перетину, їх значної довжини і багаторазових змін напряму схема наочно не сприймається, тому для наочнішого сприйняття людиною припустимо робити розрив лінії потоку інформації з розміщенням на обох кінцях розриву спеціального символу – з’єднувача. Всередині поля з’єднувачів, які позначають розрив однієї лінії, ставиться однакове маркування окремою літерою або літерно-цифровою координатою блоку, до якого підходить лінія потоку. Якщо схему алгоритмів розміщено на кількох аркушах, то перехід ліній потоку з одного аркуша на інший позначають за допомогою символа «міжстроковий з’єднувач». При цьому на аркуші з блоком-джерелом з’єднувач має номер аркуша й координати блока-приймача, а на аркуші з блоком-приймачем – з’єднувач з номером аркуша і координатами блока-джерела. Всередині блоків алгоритму і поруч з ними роблять записи і позначення (для уточнення виконуваних ними функцій) так, щоб їх можна було читати зліва направо і зверху вниз незалежно від напряму потоку. Порядкові номери блоків ставлять у їхній верхній частині (на розриві контуру). В таблиці 1 наведено умовні графічні позначення, що застосовуються під час складання блок-схем алгоритмів. Використання блок-схем дає змогу наочніше бачити роботу алгоритму, що особливо зручно для написання складних алгоритмів. Наведемо приклад блок-схеми алгоритму (схема 8) «Розв’язування квадратного рівняння». Контрольні запитання 1.Що таке блок-схема? 2.Назвіть правила складання блок-схем. 3.Назвіть умовні графічні позначення, що застосовуються під час складання блок-схем алгоритмів. 4.З якою метою складається блок-схема? 5.Скільки входів і виходів має блок розгалуження? 6.У яких випадках припустимо виконувати розрив лінії потоку інформації і який спеціальний символ для цього використовують? 7.У якому місці ставлять порядкові номери блоків?
Вправи Вправа 1. Складіть блок-схему алгоритму знаходження суми, різниці, добутку і частки двох чисел. Вправа 2. Складіть блок-схему алгоритму: «Розв’язування лінійного рівняння ax=b». Вправа 3. Складіть блок-схему алгоритму знаходження суми всіх тризначних чисел, використовуючи розглянуті команди організації циклу. Вправа 4. Складіть блок-схему алгоритму знаходження кількості тризначних чисел, сума цифр яких дорівнює заданому числу. Вправа 5. Складіть блок-схему алгоритму: «Розв’язування біквадратного рівняння».
Таблиця 1.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |