 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Поняття алгоритму
Алгоритм і його властивості
Слово алгоритм походить від algorithmi – латинської форми написання імені великого математика ІХ ст. Аль Хорезмі, який сформулював правила виконання арифметичних операцій. Спочатку під алгоритмом розуміли лише правила виконання чотирьох арифметичних операцій над багатоцифровими числами. Надалі це поняття стали використовувати для позначення послідовності дій, що приводять до розв’язання поставленого завдання. Під час розв’язання будь-якого завдання ми дотримуємося певної послідовності дій, тобто виконуємо інструкції відповідно до деякого алгоритму. Точне дотримання інструкцій сприяє досягненню зазначеної мети – розв’язання поставленого завдання.
Отже, надалі під алгоритмом будемо розуміти зрозумілі і точні приписи (вказівки) виконавцеві на реалізацію послідовності дій, спрямованих на досягнення зазначеної мети або на розв’язання поставленого завдання.
Алгоритми за формою подання поділяються на: словесні, словесно-формульні, формульні та графічні ( у вигляді блок-схем ).
У словесних алгоритмах використовують лише словесні команди. У словесно-формульних алгоритмах поряд із словесними командами використовують і формули. У формульних алгоритмах використовують лише формули.
Прикладами словесних та словесно-формульних алгоритмів можуть бути: рецепти для приготування їжі, інструкції для виконання певних видів роботи тощо.
Прикладами формульних алгоритмів можуть бути алгоритми для розв’язання різноманітних математичних задач.
За типом розрізняють лінійні, розгалужені, циклічні та змішані алгоритми.
| Лінійний алгоритм – це найпростіший тип алгоритму, що містить одну серію простих команд, які виконуються послідовно. |
| Розгалужений алгоритм – це такий алгоритм, що крім простих команд, містить умову, залежно від якої виконуються або не виконуються команди, що входять до складеної команди. |
| Циклічний алгоритм – це алгоритм, що містить команди, які забезпечують багаторазове повторення виконання команди або групи команд. |
На практиці ми дуже часто маємо справу із змішаними алгоритмами, у яких використовують різні типи команд.
Алгоритми складають для певного виконавця. Виконавцем може бути людина або машина. Алгоритми створені для людей – це інструкції, приписи. Алгоритми, створені для машин, називають програмами. Під машиною ми розуміємо технічний пристрій – автомат, комп’ютер, робот. Отже, виконавцями алгоритмів є людина або машина.
Перед тим як навчитись складати алгоритми для машин, треба знати, як їх записати і які властивості вони повинні мати.
Поиск по сайту: