|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Функції свідомості. Самосвідомість – це здатність людини усвідомити саму себе, своє «Я», свої потреби, інтереси, цінностіСамосвідомість – це здатність людини усвідомити саму себе, своє «Я», свої потреби, інтереси, цінності, своє буття і його сенс, власну поведінку й переживання тощо. На відміну від свідомості, самосвідомість орієнтована на осмислення людиною своїх дій, почуттів, думок, мотивів поведінки, інтересів, своєї позиції в суспільстві. Якщо свідомість є знанням про іншого, то самосвідомість – знанням людини про саму себе. Структура самосвідомості людини складна. Вона відзначається різноманітністю форм вияву, які пов´язані з усіма аспектами її психічної діяльності: - пізнавальної – самокритичність, самоаналіз, самооцінка, самопереконання, самоіронія тощо; - емоційної – самозадоволення, самоповага, самолюбство, самосхвалення тощо; - вольової – самодисципліна, самонаказ, самоконтроль, саморегуляція, вимогливість до себе тощо. Центральними і найбільш дослідженими структурними компонентами самосвідомості є феномени саморегуляції, самооцінки, самоаналізу. Самосвідомість розвивається, змінюється, збагачується впродовж життя людини. У кожного є природна схильність до самовдосконалення, яка на певному етапі розвитку особистості та впливу суспільства постає як усвідомлення прагнення до творчого саморозвитку, самореалізації. Самовдосконалення і самовияв людини є процес постійного розвитку, сходження. Високий рівень самосвідомості зумовлює саморозвиток і самовиховання.
2. «Я–КОНЦЕПЦІЯ», САМООЦІНКА ТА РІВЕНЬ ДОМАГАНЬ. ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ ОСОБИСТОСТІ Усвідомлення є актом свідомості, в основі якого лежить узагальнення власних психічних процесів, що приводить до оволодіння ними. Так, відомий вітчизняний учений Д.М. Узнадзе (1886–1950) пов'язував процес усвідомлення з об'єктивацією – тобто здатністю психічної діяльності відокремлювати “Я” і світ, сприймати світ незалежно від “Я”, в його безвідносності до “Я” особистості. усвідомлення. У процесі взаємодії з навколишнім світом людина виділяє себе поміж інших людей, відчуває себе об’єктом своїх фізичних і психічних процесів, виступає для себе самого як “Я”, що протидіє іншим і, разом з тим, нерозривно з ними пов’язане.
Образ “Я” або самосвідомість не виникає відразу, а складається поступово протягом життя індивіда як певна установка і включає 4 компоненти (за В.С. Мерліном): - усвідомлення себе як відмінного від всього світу; - усвідомлення “Я” як активного джерела суб’єкту діяльності; - усвідомлення своїх психічних властивостей, емоційної самооцінки; - соціально-моральну самооцінку, самоповагу, яка формується на основі набутого досвіду спілкування та діяльності;
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |