Зміст лекції. Дидактика– галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти, навчання та виховання у процесі навчання

1. ДИДАКТИКА ТА ВИХОВАННЯ. ДИДАКТИЧНІ СИСТЕМИ ТА ВИДИ НАВЧАННЯ.

Дидактика – галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти, навчання та виховання у процесі навчання.

Термін вживається з ХVII ст., ввів його Ян Амос Коменський у “Великій дидактиці…” (1657 р.), де він розробив та виклав зміст освіти, дидактичні принципи, методи навчання, вперше обґрунтував класно-урочну форму навчання.

Предметом дидактики є:

1) визначання мети і завдань навчання;

2) окреслення змісту освіти відповідно до вимог суспільства;

3) виявлення закономірностей процесу навчання на основі його аналізу, здійснення спеціальної пошуково-експериментальної роботи;

4) обґрунтування принципів і правил навчання;

5) вироблення організаційних форм, методів і прийомів навчання;

6) забезпечення навчально-матеріальної бази, засобів навчання.

Дидактика вивчає загальні особливості всіх предметів разом, абстрагуючись від методики викладання окремих предметів. Дидактика співвідноситься з методикою, як теорія з практикою.

Основними категоріями дидактики є освіта та навчання.

Освіта – процес і результат засвоєння учнями систематизованих знань, умінь і навичок, формування на їх основі наукового світогляду, моральних та інших якостей особистості, розвиток творчих сил і здібностей.

Навчання – цілеспрямована взаємодія педагога та учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються вміння і навички.

Виховання – галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти, навчання та виховання у процесі навчання.

Принципи навчання (дидактичні методи) – основні положення, що визначають зміст, організаційні форми та методи навчальної роботи.

Сучасні системи та технології навчання повинні відповідати таким педагогічним принципам:

- науковості;

- систематичності і послідовності;

- доступності;

- зв’язку навчання та виховання з життям;

- свідомої активності учнів у навчанні;

- наочності;

- міцності засвоєння знань, умінь і навичок;

- індивідуального підходу до учнів;

- емоційності та ін.

До найпоширеніших навчальних систем (з XVII ст.) відноситься класно-урочна система – основа навчального процесу.

На противагу їй:

- бригадно-лабораторний метод (в 20-х роках ХХ ст.);

- бел-ланкастерська система (ХVІІІ-ХІХ століття) (навчання ведеться через “монітори”. Монітори – це люди, яких навчив вчитель, а вони потім навчають інших).

- Дальтон-план (20-ті роки), “клас організації”;

- комплексний метод (початок ХХ століття).

Зараз, у вік інформаційної революції, формується інноваційна система освіти, основою якої є засоби передчі інформації та зв’язку і самонавчання. Серед технологій – дистанційне навчання, навчання з використанням комп’ютерів, мультимедійних апаратів, тестові методики моніторингу (оцінювання) знань, рівня вихованості тощо.

Поиск по сайту: