АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Що розвиваються

Читайте также:
  1. Прямі інструменти грошово-кредитної політики використовуються в країнах, що розвиваються, інструменти непрямого регулювання – в індустріальне розвинених країнах.

Становлення національних фінансових систем у країнах, що розвиваються, протікає в складних і суперечливих умовах, що характеризуються такими рисами, як промислова і технологічна відсталість, багатоукладність економіки, нерівноправне положення у світовому господарстві. У той же час між окремими країнами існують великі розходження в географічному положенні, розмірах території, чисельності і складі населення, забезпеченості природними ресурсами, а також у соціальних структурах і політичних режимах.

Бюджетна система країн, що розвиваються, складається з центрального і місцевого бюджетів.

Слід відзначити, що бюджетна система у країнах з федеральним адміністративним устроєм має три ланки: центральний, федеральні і місцеві бюджети.

З поточних бюджетів кошти виділяються на:

- управління,

- оборону,

- охорону суспільного порядку,

- деякі види соціальних витрат.

У “бюджетах розвитку” концентруються фінансові ресурси, що мобілізуються з внутрішніх і зовнішніх джерел і використовуються для фінансування заходів щодо виконання річних програм у рамках національних планів соціально-економічного розвитку.

Що стосується автономних і приєднаних бюджетів, то темпи їхнього росту значно повільніше. Питома вага цих бюджетів у загальнодержавних ресурсах звичайно не перевищує 5-10 %. Місцеві бюджети характеризуються слабким розвитком, особливо в відношенні доходної бази. У цілому для країн, що розвиваються характерний високий ступінь централізації бюджетних ресурсів, пов'язаний із загальною обмеженістю джерел доходів і необхідністю концентрації всіх існуючих коштів.

Протягом останніх років зростання державних бюджетів випереджало зростання валового національного продукту. У результаті в більшості з них помітно розширився бюджетний перерозподіл національного доходу. Найнижчий рівень бюджетного перерозподілу (від 6 % до 12 %) національного доходу зберігають у даний час найменш розвиті країни - Бангладеш, Бутан, Непал, Сомалі, Гватемала. Розширення перерозподільної функції державних фінансів стримується не тільки їхньою бідністю, але і перевагою в економіці натурального і напівнатурального господарства.

Структура витрат державних бюджетів найбільш реально характеризує позитивні, творчі функції фінансів країн, що розвиваються, їх першорядну роль у розвитку економіки, здійсненні соціально-культурних перетворень. На ці цілі витрачається від 40 до 60 % бюджетних коштів.



Слід відмітити, що державні бюджети здійснюють фінансування знову створених промислових виробництв, насамперед, у галузях 1-го підрозділу, направляють ресурси на будівництво і модернізацію підприємств в обробній промисловості, розвідку корисних копалин і розширення їхнього видобутку і переробки, спорудження теплових і гідроелектростанцій, іригаційних і меліоративних систем, портів і аеродромів, на створення і зміцнення державного сектора в банківській сфері. Зазначені витрати відіграють вирішальну роль у формуванні національного господарчого комплексу, досягненні прогресивних структурних зрушень в економіці, розширенні робочих місць.

Витрати на соціальні потреби, як правило, недостатні, щоб забезпечити швидкі і вирішальні зрушення в цій сфері.

Обмеження бюджетних асигнувань на економічні і соціальні цілі багато в чому викликається не тільки нестачею ресурсів, але і зростанням непродуктивних витрат. Статистика показує, що витрати на економічні і соціальні потреби тим менші, чим більше країна витрачає коштів на військові і військово-політичні цілі.

У багатьох країнах, що звільнилися, також відбувається швидке збільшення адміністративно-управлінських витрат, що зв'язано з розширенням державного апарата, політичних і організаторських функцій держави, його міжнародних зв'язків і представництв.

Усе більш вагомою статтею бюджетних витрат стають в останні роки асигнування по обслуговуванню державного боргу.

Ведуча роль держави в господарській діяльності в багатьох країнах, що розвиваються знаходить прояв у виділенні з бюджетів значних коштів на капіталовкладення. Їхня питома вага в загальних асигнуваннях коливається від 15 до 40 % і більше. Величина даного показника нерідко залежить від структурних особливостей бюджетної системи і масштабів державного підприємництва, принципів фінансування.

Кошти, які виділяються з державних бюджетів на капіталовкладення, разом з інвестиціями державного сектору досягають нерідко половини і більш усіх капіталовкладень в економіку країн, що розвиваються і в такий спосіб є вирішальним фактором зростання загальнонаціонального нагромадження.

Звернемо увагу на те, що джерела бюджетних доходів підрозділяються на звичайні (податки, збори, доходи від державного майна і підприємств) і залучені у виді внутрішніх і зовнішніх позик.

Основним джерелом звичайних надходжень, що формують від 50 до 90% доходів державного бюджету, є податки.

Податкова політика країн, що розвиваються спрямована на регулювання економічних і соціальних процесів. За допомогою податків уряди намагаються стимулювати і спрямовувати приватнокапіталістичне нагромадження, забезпечити більш рівномірний галузевий і територіальний розподіл капіталовкладень. Податковий режим у відношенні приватнокапіталістичного підприємництва, яке включає численні пільги, послаблення й звільнення в сполученні з іншими заходами державного втручання, покликаний залучити приватних інвесторів до участі у виконанні урядових планів і програм економічного розвитку, вкладенню капіталів у ведучі галузі промисловості, у підняття економіки відсталих регіонів, впровадженню сучасної технології, створенню додаткових робочих місць. У багатьох країнах, що розвиваються, податковими знижками і пільгами користуються товаровиробники в сільському господарстві, що повинно стимулювати розвиток цієї галузі економіки.

У період незалежного розвитку відбувається помітна зміна в податкових методах мобілізації бюджетних ресурсів, поступово зростають доходи від прямого оподатковування, хоча для більшості країн, що розвиваються, у даний час характерна значна перевага непрямих податків, якими забезпечується від 60 до 80 % усіх податкових надходжень а бюджет. У найбідніших країнах з великими масштабами натурального і напівнатурального господарства помітне місце серед бюджетних доходів зберігають майнові види податків: на землю, худобу, плодові дерева, за користування водою.

Основою податкових надходжень у бюджети країн, що розвиваються, як правило, залишаються непрямі податки, причому в багатьох країнах їх найважливішою складовою частиною є мита як імпортні, так і експортні. Це ставить стан бюджетних доходів у пряму залежність від обсягу й умов зовнішньої торгівлі. У той же час ряд факторів веде до поступового зниження фіскальної ролі мита. Серед них: зниження або навіть скасування митного обкладання на імпорт засобів виробництва, заходи щодо стимулювання експорту - основного каналу надходжень іноземної валюти, зокрема, звільнення його значної частини або навіть цілком від мита.

Розширення непрямого оподатковування відбувається головним чином за рахунок товарів широкого вжитку, що є одним з основних факторів зростання цін та вартості життя.

Випереджальне зростання бюджетних видатків у порівнянні зі звичайними доходами приводить до збільшення дефіцитів, особливо в найменш розвитих країнах. Для покриття дефіцитів країни, що розвиваються, користуються як внутрішніми, так і зовнішніми джерелами.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.)