Рис. 12.1 - Система зовнішніх фінансових відносин домашнього господарства
► з іншими домашніми господарствами із приводу формування й використання спільних грошових фондів (до них не ставляться відносини взаємного обміну, у яких також можуть брати участь домашні господарства);
► з підприємствами, що працюють у різних сферах матеріального виробництва або виробництва послуг і виступаючими як роботодавців стосовно учасників домашнього господарства із приводу розподілу частини виробленого валового внутрішнього продукту у вартісній формі;
► з комерційними банками із приводу залучення споживчих кредитів, їхнього погашення; із приводу розміщення тимчасово вільних коштів на банківські рахунки;
► зі страховими організаціями із приводу формування й використання різного роду страхових фондів;
► з державою із приводу утворення й використання бюджетних і позабюджетних фондів.
Перераховані вище відносини становлять соціально-економічний зміст категорії «фінанси домашнього господарства». Отже, фінанси домашнього господарства - це сукупність грошових відносин із приводу створення й використання фондів коштів, у які вступають домашнє господарство і його окремі учасники в процесі своєї соціально-економічної діяльності.
Соціально-економічна сутність фінансів домашніх господарств проявляється через їхні функції. Найважливішою функцією фінансів домашніх господарств є розподільна функція.
У число учасників домашнього господарства входять неповнолітні діти, повнолітні, але не працюючі по різних причинах члени родини. Частина національного доходу, що доводиться на частку окремого домашнього господарства, у тій або іншій пропорції розподіляється між всіма його учасниками саме в рамках розподільної функції.
Виконуючи розподільну функцію, фінанси домашніх господарств забезпечують матеріальними ресурсами безперервність процесу відтворення робочої сили - як одного з виробничих факторів. Саме через цю функцію фінансів домашніх господарств відбувається забезпечення кожної людини ресурсами, необхідними йому для підтримки життя.
Об'єктом дії розподільної функції є розташовуваний дохід домашнього господарства - частина сукупного доходу, що залишилася в розпорядженні домашнього господарства після виплати податків і інших обов'язкових платежів.
До суб'єктів розподілу належать всі учасники домашнього господарства.
Ще однією функцією фінансів домашніх господарств є контрольна функція.
Домашнє господарство в умовах ринкової економіки є самостійним господарюючим суб'єктом, тобто рівень життя членів домашнього господарства повністю залежить від величини доходу, що доводиться на його частку. На цю величину впливає цілий ряд факторів. Під їхнім впливом вона може змінюватися як убік збільшення, так і убік зменшення. Тому, маючи на меті підтримка звичайного рівня споживання, домашнє господарство просто не може обійтися без контролю розподілу отриманого доходу по різних фондах, а також за цільовим використанням коштів цих фондів.
Отже, фінанси домашнього господарства виконують ще одну важливу функцію - регулюючу, котра підтримує збалансований розвиток домашнього господарства як єдиного цілого. Досягається це шляхом перерозподілу фінансових ресурсів. Важливо підкреслити, що на рівні домашнього господарства регулювання його розвитку відбувається в основному за допомогою саморегулювання. Воля учасників домашнього господарства в цьому процесі не може бути обмежена державою.
Важливою функцією фінансів домашніх господарств у системі суспільного відтворення виступає також інвестиційна. Вона укладається в тім, що домашні господарства є одними з основних постачальників фінансових ресурсів для економіки. Зростання доходів домашніх господарств є матеріальною основою для виконання даної функції. Часто інвестиційну функцію домашніх господарств пов'язують тільки із часткою капіталізованих доходів, тобто. використовуваних як заощадження (вкладення коштів у різні фінансові інститути й у реальне виробництво). Але цей підхід є однобічним. Насправді й збільшення частки споживання є чинником, що сприяє росту інвестицій в економіці. На це звертав увагу ще Дж. Кейнс, що виробив концепцію ефективного попиту, що складається зі споживчого й інвестиційного компонентів. Скорочення споживчих видатків, якими б факторами воно не викликалося, природно стримує й розвиток виробництва. Так, у сучасній Україні через низький рівень заробітної плати підприємства не можуть нарощувати виробництво й товарообіг.
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг(0.003 сек.)
господарство
Роботодавці