АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні галузі та форми страхування

Читайте также:
  1. I. Основні риси політичної системи України
  2. I. Формирование глобального инновационного общества
  3. I. Формирование системы военной психологии в России.
  4. III уровень. Формирование словообразования существительных
  5. IV уровень. Формирование словоизменения прилагательных
  6. IV этап – формирование галактик
  7. V3: Распад СССР и формирование новой российской государственности
  8. VIII. Формирование и структура характера
  9. X. Реформирование Петром I хозяйственной жизни страны и характерные черты социально-экономического развития России в первой четверти XVIII в.
  10. А. ГАЛУЗІ ПСИХОЛОГІЇ
  11. Аграрная политика царизма в Казахстане в конце XIX-начале ХХ вв. Переселение русских, украинских крестьян. Начало формирования многонационального состава населения Казахстана.
  12. Аграрне виробництво в національній економіці. Форми господарювання і земельні відносини

В системі страхування відокремлюють такі галузі страхування: майнове, особисте, страхування відповідальності і страхування економічних (підприємницьких) ризиків, соціальне страхування.

Майнове страхування захищає інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням майном і товарно-матеріальними цінностями. У свою чергу виділяють декілька видів позначеного виду страхування. Видом страхування називається страхування конкретних однорідних об'єктів у визначеному обсязі страхової відповідальності по відповідних тарифних ставках. До традиційних і основних видів майнового страхування відносяться сільськогосподарське страхування, транспортне страхування, страхування майна громадян, страхування майна підприємств різноманітних форм власності, морське й авіаційне страхування, страхування вантажів, страхування транспортних засобів від усіх ризиків, страхування від вогневих ризиків.

При демонополізації страхової справи в Україні почали з'являтися нові види страхування, що одержать подальший розвиток. Розширюється сфера застосування універсальних, комплексних видів страхування. Велике значення набувають питання індексації страхових сум і відшкодувань в умовах інфляції, наданні податкових пільг при страхуванні суспільно значимих об'єктів і матеріальних цінностей.

Особисте страхування виступає формою соціального захисту і зміцнення матеріального добробуту населення. Його об'єктами є життя, здоров'я, працездатність громадян. Основна частина операцій по особистому страхуванню здійснюється на добровільній основі. Найбільше поширеними є змішане страхування життя із широким обсягом страхової відповідальності, страхування дітей у зв'язку з досягненням ними повноліття, страхування дітей і школярів від нещасливих випадків, страхування пенсій, ритуальне страхування.

Страхування відповідальності на відміну від майнового й особистого захищає інтереси як самого страхувальника, оскільки збиток за нього відшкодовує страхова організація, так і інших (третіх) осіб, яким гарантуються виплати за збиток, заподіяний унаслідок дії або бездіяльності страхувальника незалежно від його майнового положення. Тим самим страхування відповідальності забезпечує захист економічних інтересів можливих винуватців шкоди й осіб, яким у конкретному страховому випадку заподіяний збиток.



У умовах ринкових відносин широкий розвиток одержує страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту, отриманого в банку. У цьому випадку договір страхування полягає між страховою компанією (страховиком) і підприємством-позичальником (страхувальником). Об'єктом страхування є відповідальність позичальника перед банком, що видав кредит.

Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів - найбільш поширені у світовій страховій практиці вид страхування відповідальності, що проводиться в обов'язковому, установленому законом порядку. Об'єктом у цьому випадку виступає цивільна відповідальність власників автотранспортних засобів, яку вони несуть перед законом при настанні дорожньо-транспортної події перед потерпілими третіми особами (фізичними і юридичними).

У закордонній страховий практиці широко застосовується страхування економічних (підприємницьких) ризиків. Підприємницька діяльність і страхування - тісно пов'язані категорії ринкового господарства. У цьому виді страхування виділяють страхування від комерційних, технічних, правових, політичних ризиків і ризиків у фінансово-кредитній сфері.

Страхування комерційних ризиків охоплює ті види страхування, у яких, насамперед, зацікавлений підприємець. Об'єктом цього страхування є комерційна діяльність страхувальника, під яким розуміється інвестування грошових і матеріальних ресурсів у якийсь вид виробництва або бізнесу й одержання від цих вкладень відповідної фінансової віддачі у виді прибули. Покриття комерційних ризиків здійснюється за допомогою: страхування від утрати прибули (прибутку) унаслідок порушення процесу виробництва, простою, ушкодження або крадіжки майна й інших утрат, пов'язаних із перериванням основної діяльності; страхування від невиконання договірних зобов'язань по постачанню і реалізації продукції.

Необхідність страхування фінансово-кредитних ризиків обумовлена достатньо високим ступенем можливості їхньої появи - страховий ризик випливає зі специфіки прямування фінансових і кредитних потоків. При цьому застосовуються такі види страхування: страхування експортних кредитів; страхування витрат по вступі експортера на новий ринок; страхування банківських кредитів від ризику неплатежу позичальника; страхування комерційного кредиту; страхування заставних операцій; страхування валютних операцій; страхування біржових операцій і угод; страхування від інфляції й ін.

Соціальне страхування – гарантована державою система заходів щодо забезпечення громадян у старості, на випадок захворювання, втрати працездатності, підтримки материнства та дитинства, а також з охорони здоров'я членів суспільства в умовах безплатної медицини.

Необхідність соціального страхування зумовлена такими причинами:

- наявністю осіб, котрі, з огляду на певні обставини, не беруть участі в суспільно-корисній праці, отже, не можуть за рахунок заробітної плати підтримувати своє життя;

- наявністю громадян, котрі є дієздатними, але не мають можливості реалізувати цю дієздатність.

У соціально-політичному аспекті соціальне страхування є способом реалізації конституційного права громадян на матеріальне забезпечення у старості, у випадках хвороби, повної або часткової втрати працездатності або ж за браком такої від народження, при втраті годувальника, при безробітті.

Соціальне страхування покликане виконувати такі функції:

- формування грошових фондів, з яких покриваються затрати, пов'язані утриманням непрацездатних осіб, що, з огляду на обставини, не беруть участі у трудовому процесі;

- забезпечення певною мірою чисельності та структури трудових ресурсів;

- скорочення розриву в рівнях матеріального забезпечення працюючих та непрацюючих громадян;

- сприяння вирівнюванню життєвого рівня різних соціальних груп населення, не залучених до трудового процесу.

Система соціального страхування складається з двох видів:

Перший пов'язаний з відновленням та збереженням працездатності працівників;

Другиймає гарантувати матеріальне забезпечення громадянам, котрі втратили працездатність або не мали її.

Матеріальною основоюдля виконання цих завдань виступають певні фонди з характерними для них напрямками використання коштів.

За формою розрізняють добровільне та обов'язкове страхування.

Обов'язкова форма страхування ґрунтується на тому, що законодавством встановлюється перелік об'єктів, які підлягають обов'язковому страхуванню, та механізм, за яким забезпечується його реалізація. Відповідальність за здійснення обов'язкового страхування покладається на державні страхові органи.

Добровільне страхування здійснюєтьсяна основі договору між страхувальником і страховиком.

Страхові послуги можуть бути надані на умовах обов'язковості і добровільності. Відповідно за формою проведення страхування може бути обов'язковим і добровільним.

Обов'язкову форму страхування відрізняють такі принципи:

• обов'язкове страхування встановлюється законом, відповідно до яких, страховик зобов'язаний застрахувати відповідні об'єкти, а страхувальники зобов'язані вносити страхові платежі;

• обов'язкове страхування має суцільне охоплення об'єктів, установлених законом;

• обов'язкове страхування поширюється автоматично на всі об'єкти, зазначені в законі;

• обов'язкове страхування діє незалежно від внесення страхових платежів. У випадках, коли страхувальник не сплатив установлені страхові внески, вони стягуються в судовому порядку;

• обов'язкове страхування діє протягом усього терміна користування страхувальником застрахованим майном, ті. має безстроковий характер;

• по обов'язковому страхуванню здійснюється нормування страхового забезпечення.

Добровільне страхування проводиться в силу закону і на добровільній снові. Законом визначаються найбільше загальні умови страхування, а конкретизація здійснюється на основі правил, розроблюваних страховиком. Ця форма не носить примусового характеру і надає можливість вільного вибору послуг на страховому ринку. Добровільне страхування має вибірковий характер, у залежності від бажання страхувальників, а для деяких категорій осіб встановлюються обмеження для висновку договору.

Для добровільної форми страхування характерні такі принципи:

- воно діє й у силу закону і на добровільних початках, законом визначаються об'єкти, прийняті до добровільного страхування і загальні умови;

- добровільна участь у страхуванні характерно для страхувальника, страховик не має права відмови, якщо страхувальника влаштовують умови страхування;

- добровільне страхування має вибіркове охоплення, тому що не всі потенційні страхувальники бажають брати участь у страхуванні й існують визначені обмеження для деяких категорій осіб при висновку договорів страхування:

- воно діє тільки при дотриманні умови надходження разового або періодичних страхових внесків, несплата чергового страхового внеску по довгостроковому страхуванню спричиняє за собою припинення дії договору страхування;

- страхове забезпечення по добровільному страхуванню залежить від бажання страхувальника, по майновому страхуванню страхувальник може визначити розмір страхової суми в межах страхової оцінки майна, а по особистому - відповідно до угоди сторін.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)