Підвищення кваліфікації та атестація педагогічних працівників

1. Планування роботи школи

Планування навчально-виховної роботи є однією з важ­ливих умов її успішності, оскільки забезпечує цілеспря­мовану діяльність (раціональне використання можливос­тей і резервів) усіх підрозділів.

Воно має бути підпорядковане принципам науковості, передбачаючи систему науково обґрунтованих завдань, змісту, методів, форм і засобів; реальності та оптималь-ності передбачуваних заходів, виконання яких забезпечу­вало б рівномірний ритм роботи школи; соціальної детер­мінації, формуючи в учнів необхідні суспільству мораль­ні, правові та інші якості.

Серед інших вимог до планування — чіткість, зрозу­мілість, педагогічна доцільність, єдине спрямування, ор­ганізаційна, концептуальна єдність заходів у досягненні сформульованих цілей.

За формою планування буває текстовим, графічним, змішаним (текстовим і графічним). Але завжди йому по­винна бути властива календарність (розподіленість загаль-ношкільних заходів на чверті, місяці, тижні).

За терміном передбачення і реалізації дій планування діяльності школи поділяють на перспективне, річне й по­точне.

Перспективне планування. Характерна його особли­вість полягає у виробленні плану розвитку школи на 3— 5 років, який забезпечував би цілеспрямовану діяльність керівництва школи та педагогічного колективу в чітко окресленій перспективі. Йому передує всебічний аналіз роботи за попередній період, визначення головних завдань на новий період, прогнозування організаційно-педагогічних проблем розвитку школи й основних напрямів удоскона­лення навчально-виховної роботи, особливостей функціо­нування та розвитку педагогічного та учнівського колек­тивів, матеріально-технічної бази школи.

Перспективний план роботи школи забезпечує розпо­діл сил і засобів на тривалий період, надає системі на­вчально-виховної роботи школи системності, ритмічнос­ті, чіткого використання наявних засобів і залучення нових.

Річне планування. Визначає основні завдання педаго­гічного колективу на наступний рік. Загалом річний план школи охоплює такі розділи:

1. Вступ. Характеристика мікрорайону, школи, ана­ліз діяльності за попередній навчальний рік, завдання на новий навчальний рік.

2. Виконання Закону про освіту. Передбачає форми і строки оперативного обліку дітей шкільного віку в мікро­районі, план використання фонду школи, забезпечення медичного нагляду, харчування дітей, створення груп по­довженого дня.

3. Організація роботи з кадрами. Охоплює розстанов­ку кадрів і розподіл обов'язків між ними, науково-прак­тичну проблематику, над якою працює колектив, напря­ми методичної роботи, вивчення і поширення педагогіч­ного досвіду, розвитку науково-педагогічної інформації, роботи педагогічної ради школи, використання досягнень науки та передового досвіду.

4. Керівництво навчально-виховним процесом. Об'єд­нує заходи щодо створення умов для навчального процесу (оснащення кабінетів, забезпечення технічними засобами навчання, поповнення фонду бібліотеки), організації по-закласної і позашкільної виховної роботи гуртків, факуль­тативів, товариств, клубів тощо.

5. Педагогічний контроль за навчально-виховним про­цесом. Окреслює цілі, форми перевірки (журналів, учнів­ських зошитів, якості знань та умінь учнів, виховних за­ходів, санітарного стану тощо), відповідальних за неї (адмі­ністрацію, профспілковий актив, педагогів).

6. Робота з батьками, спонсорами, громадськістю. Пе­редбачає заходи педагогічної пропаганди серед батьків, тематику батьківських зборів, роботу батьківського комі­тету, ради школи, спільну роботу громадських комісій сприяння сім'ї та школі.

7. Зміцнення матеріально-технічної бази, організацій­но-господарська робота. Містить перелік заходів щодо ство­рення й оснащення кабінетів, майстерень, спортзалу, при­міщень для гурткової роботи, ігрових кімнат, поточного й капітального ремонту меблів, електрообладнання, теп-лосистеми, забезпечення санітарно-гігієнічного режиму, протипожежної безпеки, розподілу коштів школи.

Поточне планування. Його основою є загальношкіль-ний план, на підставі якого складають календарні плани організаційної, методичної та позакласної роботи на чвер­ті: плани роботи вчителів (тематичні та поурочні), класних керівників (на чверть або півріччя), директора школи і йо­го заступників (на тиждень), учнівських гуртків та органі­зацій, розклад навчальних, позакласних занять і заходів та ін. Поточні плани мають графічну побудову (по горизон­талі відмічають дні навчальної чверті, по вертика­лі — організаційні форми роботи, їх тематику, прізвища відповідальних). Містять такі розділи: педагогічна рада, засідання методичних об'єднань, профспілкові збори та ви­робничі наради, наради у директора, засідання місцевого комітету, загальношкільні батьківські збори, шкільні ве­чори, спортивні змагання, масові культпоходи й туристич­ні походи, загальношкільна газета, робота наукових това­риств, клубів, організація виставок та олімпіад.

Планування дає змогу уникнути дублювання, заздале­гідь визначити питання, на яких слід зосередити увагу, спланувати роботу й особистий час вчителів та учнів.

2. Особливості внутрішкільного контролю

Внутрішкільний контроль — систематична, цілеспрямована пере­вірка адміністрацією школи роботи педагогічного колективу, окре­мого вчителя.

Спрямований він на досягнення відповідності діяльнос­ті школи вимогам стандарту освіти. Організація внутрі­шкільного контролю відбувається у кілька етапів. Розпо­чинається вона з визначення мети контролю, складання плану, передбачення форм і методів перевірки. На етапі перевірки відбувається констатування, оцінювання фактич-

ного стану справ, які є підставою для формування виснов­ків і пропозицій щодо вдосконалення навчально-виховного процесу, усунення недоліків. Пропозиції, рекомендації щодо усунення недоліків передбачають відповідні терміни, а за потреби — форми і терміни контролю.

Внутрішкільний контроль повинен мати індивідуальний характер (підконтрольність роботи кожного члена колекти­ву), систематичність (регулярність, системність контролю на всіх етапах навчально-виховного процесу), об'єктивність, все­бічність і різноманітність форм, диференційований підхід (враховування специфічних особливостей та індивідуальних якостей тих, кого контролюють), єдність вимог осіб, які здійс­нюють контроль.

Внутрішкільний контроль поширюється на: навчаль­но-виховний процес, методичну роботу, забезпеченість на­вчально-виховного процесу та ін.

3. Види, форми й методи внутрішкільного контролю

За спрямуванням Внутрішкільний контроль поділяють на тематичний і фронтальний.

Тематичний контроль передбачає перевірку роботи ко­лективу над вирішенням певної проблеми, рівень знань і вмінь учнів з відповідної теми або предмета загалом, зміст і ефективність роботи класних керівників з певного на­пряму виховної роботи, інновації в школі, результати впро­вадження передового педагогічного досвіду тощо.

Фронтальний контроль спрямований на вивчення ді­яльності педагогічного колективу, методичних об'єднань або окремого учителя, рівень викладання окремих предме­тів в усіх або певних класах, роботи класних керівників.

Залежно від об'єкта контролю, виділяють класно-уза­гальнюючий, персональний, предметно-узагальнюючий, те-матично-узагальнюючий, комплексно-узагальнюючий його види. Класно-узагальнюючий контроль спрямований на вивчення діяльності вчителів, які працюють у певному кла­сі, виявлення рівня знань і вихованості учнів класу, якості і методів викладання в класі, якості роботи класного керів­ника. Персональний контроль стосується вивчення продук­тивності викладацької діяльності, методичного рівня учите­ля загалом або певних аспектів його діяльності. Може бути тематичним і фронтальним. Є засобом самоуправління вчи­теля, стимулом його професійного зростання.

Тематично-узагаль-нюючий контроль охоплює роботу різних учителів в різних класах, але за певним напрямом навчально-виховного про­цесу (наприклад, розвиток пізнавальних інтересів на уро­ках природничого циклу). Комплексно-узагальнюючий кон­троль має своєю метою з'ясування організації вивчення пев­них предметів в одному або кількох класах.

Педагогічна практика виробила різноманітні форми внутрішкільного контролю, застосування яких залежить від його виду.

За колективної форми до контролю залучають усі рів­ні управління школи (адміністрацію, керівників кафедр, досвідчених учителів, учнів, батьків). Взаємоконтроль пе­редбачає залучення до контролю керівників кафедр, до­свідчених вчителів, класних керівників, вдаючись до на­ставництва, взаємовідвідування навчальних занять і ви­ховних заходів. Право самоконтролю — делегується найдосвідченішим вчителям і класним керівникам, які обов'язково періодично звітують перед керівництвом шко­ли. Адміністративний плановий контроль, згідно з пла­ном, здійснюють директор, його заступники, керівники кафедр. У разі виникнення непередбачених проблем ди­ректор школи, його заступники вдаються до адміністра­тивного регулюючого (позапланового) контролю.

Найпоширенішими у процесі внутрішкільного контро­лю є такі методи: спостереження — відвідування уроків, позакласних заходів з наступним обговоренням; вивчення шкільної документації, класних журналалів, учнівських щоденників, планів уроків, особових справ учнів; опиту­вання (усне проводять під час невимушеної або цілеспря­мованої бесіди за спеціально підготовленою програмою; письмове, вдаючись до контрольних робіт, анкетування з обмеженою кількістю варіантів відповідей; тестування — метод психологічної діагностики; ретроспективний розбір — оцінювання діяльності школи випускниками минулих ро­ків, викладачами вищих навчальних закладів на основі ана­лізу вступних іспитів вихідцями зі школи; хронометру­вання — вивчення режиму роботи школи, раціонального використання часу в процесі уроку, виховного заходу, з'ясу­вання причин перевантаження вчителів і учнів, визначен­ня обсягу домашніх завдань тощо.

За критерієм послідовності внутрішкільний контроль може бути поточним, попереднім, проміжним, підсумко­вим, а також епізодичним і періодичним.

Поиск по сайту: