АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Обґрунтування кваліфікації злочину

Читайте также:
  1. Вивчення витоків рухливих ігор, обґрунтування закономірностей їх розвитку.
  2. Виклад фактичних обставин злочину (фабула справи)
  3. Електронний підпис, його застосування та законодавче обґрунтування.
  4. Інструменти обґрунтування управлінських рішень
  5. Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень
  6. Методи та прийоми обґрунтування управлінських рішень
  7. Обґрунтування актуальності профільної зміни.
  8. Обґрунтування варіанту технології виробництва
  9. Обґрунтування ефективності толінгу
  10. Обґрунтування пропозицій про міру покарання, цивільний позов
  11. Обґрунтування рішення про збільшення виробничої потужності

Кваліфікувати — це значить віднести те чи інше явище за його якісними ознаками до певного розря­ду, виду чи категорії. В праві це означає: підібрати ту правову нор­му, яка передбачає дане діяння; підвести це діяння під правову нор­му; дати цьому діянню юридичну оцінку; вказати конкретну статтю Особливої частини Кримінального кодексу України.

Правильна кваліфікація злочину є однією з гарантій здійснен­ня правосуддя, оскільки кримінальній відповідальності і покаран­ню підлягає лише особа, яка винна у вчиненні передбаченого кри­мінальним законом суспільне небезпечного діяння. Помилка у ква­ліфікації може потягнути безпідставне засудження особи, діяння якої не є протиправним; конфіскацію майна; застосування амністії, су­димість тощо.

Тому судовому ритору слід серйозно поставитися до цієї час­тини промови. Від захисника вимагається:

• абсолютна точність і чіткість юридичних формулювань і по­силань на закон;

• ретельна підготовка до обґрунтування кваліфікації злочину (переглянути постанови Пленуму Верховного Суду України, теоре­тичні статті, судову практику; порадитися з колегами).

Питання про кваліфікацію злочину ставиться захисником, коли обвинувачення повністю або частково визнається, а кваліфікація злочину, запропонована слідчим, заперечується. Правові міркуван­ня адвоката мають бути аргументовані, а висновки — обґрунтовані перевіреними доказами.

Які ситуації найпоширеніші у судовій практиці?

• захисник не заперечує фактичної сторони діяння, але ствер­джує, що воно передбачено не тим кримінальним законом, яким його кваліфікує обвинувачення;

• захисник заперечує окремі елементи діяння, наприклад розмір викраденого, мотив убивства і на підставі цього пропонує іншу кваліфікацію.

Якщо захисник стверджує, що запропонована обвинуваченням кваліфікація неправильна, що діяння не відповідає складу злочи­ну, то він повинен дати фактичну і юридичну характеристику діян­ня підсудного, а також розкрити зміст закону, застосування якого заперечується. Захисник повинен довести, що якраз запропонована кваліфікація відповідає тій злочинній події, яка визнається доказа­ною. На вирішення цієї задачі і повинен бути спрямований аналіз елементів складу злочину.

Аналізувати, в залежності від конкретних обставин справи, слід:

• об'єкт злочину і його об'єктивну сторону (дія чи без­діяльність, їх наслідки, причинний зв'язок між суспільно-небез­печним діянням і суспільно-небезпечним наслідком, спосіб здійснен­ня злочину, обстановка, при якій здійснено злочин тощо);

• суб'єкт злочину і його суб'єктивну сторону (умисел, необе­режність, мотив, ціль або мету злочину).

Досвідчені адвокати ведуть ось такі картотеки судової практи­ки, які допомагають їм у питаннях кваліфікації щодо конкретних кримінальних справ.

 

НЕОБХІДНА ОБОРОНА Не є злочином дія, яка хоч і підпадає під ознаки діяння, передбаченого кримінальним законом, але вчинена в стані не­обхідної оборони при захисті особи, що обороняється, від суспільно небезпечного посягання. Ухвала судової колегії в кримінальних справах Верхов­ного Суду України від 5 лютого 1987 року.
СПІВУЧАСТЬ Особа, яка сприяла вчиненню групового зґвалтування, але особисто статевого акту з потерпілою не вчиняла і не застосо­вувала щодо неї насильства під час її зґвалтування іншими осо­бами, несе відповідальність не як учасник групи, а як посібник, тобто за ст. 19, ч. З ст. 117 КК України. Постанова президії Черкаського обласного суду від 3 квітня 1992 року.
КВАЛІФІКАЦІЯ СЛУЖБОВИХ ЗЛОЧИНІВ Дії особи, яка одержала грошові кошти від громадян внаслідок зловживання службовим становищем, підлягають кваліфікації за ст.165, а не за ст. 84 КК України. Постанова президії Чернігівського обласного суду від 1 березня 1988 року.
КВАЛІФІКАЦІЯ ХУЛІГАНСТВА Дії засудженого кваліфіковано за ч. З ст. 203 КК Украї­ни безпідставно, оскільки застосування ножа його співучасни­ком було ексцесом виконавця. Постанова президії Київського міського суду від 23 лю­того 1986 року.

 

 

Із вдалим обґрунтуванням кваліфікації злочину можна ознайо­митися в промовах: адвоката І. Любимової у справі Негіної; адвока­та В. Шингарєва у справі Кисельової; адвоката В. Поганина у справі Хилкова; адвоката А. Полякова у справі Цапліна; адвоката В. Ермана у справі Михайлова [95].

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)