ПЕРЕДНЄ СЛОВО

Наш славетний земляк Антон Чехов писав понад сто років тому: «Можливо, і ми колись дочекаємося, що наші юристи, професори і взагалі поса­дові особи, які за обов'язками служби мають говорити не лише вчено, але й зрозуміло і гарно, не виправдовуватимуться тим, що вони «не вміють» говорити. Адже в принципі для інтелі­гентної людини погано говорити повинно б вважатися такою непристойністю, як не вміти читати і писати, і у справі освіти й виховання навчання красномовства слід було б вважати неминучим»[1].

Нині настав час відродження національної культурної спадщини, зокрема й риторичної, в якій певною мірою відбито світовідчуття українського народу. Україна проголосила, що будує правову демократичну державу. Для цього їй необхідні передусім духовні, інтелектуальні особистості, високопрофесійні правники, політики, викладачі. Настала пора змінити ставлення до базових класичних наук, з-поміж яких на чільному місці й судова риторика адвоката, прокурора, судді, юрисконсульта.

Але з цієї дисципліни досі практично не було підруч­ників, навчальних посібників. За всю історію підготовки юри­дичних кадрів в Україні з цієї теми видано лише невеликі книжечки: «Судова промова» П.Бондаренка (1972) і «Профессиональная етика участников уголовного судопроизводства» В. Леоненка (1981). В останній роботі один параграф присвячено судовому красномовству як складовій частині куль­тури судового процесу.

Видання ці мали невеликі тиражі й давно вже стали бібліографічною рідкістю.

Виступ у суді — один з найскладніших і найвідповідаль­ніших моментів участі прокурора, захисника й інших учас­ників у кримінальному судочинстві. Їхній успішний виступ неможливий без достатніх знань. Уміння виступати публічно не приходить само собою. Варто наполегливо учитися цьому, опановувати і відшліфовувати прийоми риторського* мистецтва.

Судове красномовство набуває особливої актуальності. Нині кримінальні справи про злочини, за які законом перед­бачена можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, в суді першої інстанції розглядаються у складі п'яти суддів. Не за горами запровадження суду присяжних в Ук­раїні, який необхідно буде переконувати у винності чи не­винності підсудного. В цих умовах майстерне володіння сло­вом набуває особливо великого значення.

Судові промови відомих правників є зразком майстер­ності володіння словом у поєднанні з ретельною підготов­кою, умілим використанням і вправним аналізом доказів та обставин кримінальної справи. Критично оцінений і правильно сприйнятий матеріал судових промов може надати добру по­слугу фахівцям.

Водночас варто зазначити, що одними лекціями і чи­танням навіть найкращих промов судовій риториці не навчиш. Необхідні практичні навички і вміння. Іншими словами — щоденна і безперервна праця. Для майбутніх правників на кафедрі правосуддя юридичного факультету Київського на­ціонального університету імені Тараса Шевченка розроблено комплекс ігрових занять, який включає в себе понад 500 ве­ликих і малих ділових ігор та ситуаційних завдань, за допомо­гою яких студенти-правники можуть опановувати свою майбутню професію[2].

Власні багаторічні спостереження автора дозволяють зро­бити висновок, що на якість судових промов впливають: загальна ерудиція, професійна майстерність ритора, уміння публічно говорити, підготовка до промови. Якраз на це і звер­тається увага в цій книзі, завдання якої — допомогти студентам-правникам в оволодінні основами судової риторики, в набутті необхідних знань і навичок. З цією метою в першій частині посібника висвітлюються такі питання, як історія ри­торики; судова промова; підготовка судової промови; промова державного обвинувача; захисна промова. Розроблено методи­ку проведення навчальних ігор: «Адвокати та прокурори», «Допитливі та кмітливі», «Процесуальний документ», «Судові дебати», «Судова промова».

На конкретних прикладах наводяться найдоцільніші за­соби і методи конструювання окремих частин промови, відзна­чаються ті помилки й вади, які зустрічаються в практиці, висловлюються міркування й рекомендації, спрямовані на підвищення професійного рівня судових дебатів.

У другій частині навчального посібника вміщено судові промови відомих юристів, а також висловлювання мислителів стародавнього і сучасного світу про ораторське мистецтво, юридичні афоризми з римського права, українські прислів'я та приказки, які можна використати в судових промовах.

В основу цієї книги покладено навчальний посібник[3] до якого внесено зміни і доповнення: зокрема, нові парагра­фи — жанри красномовства та словесна наочність; промови прокурора при відмові від звинувачення, звинувачувальна промова Ю.Апришка; схеми, додаткова література.

Глибоку вдячність автор висловлює Галині Сагач, навчальні посібники якої "Золотослів" та "Риторика" сприяли виходу цієї книги Олександрі Буркат за допомогу в підготовці до друку крилатих латинсь­ких висловів та афоризмів. Автор також буде вдячний усім читачам і науковцям, практичним працівникам за зауважен­ня, поради, конструктивну критику, які будуть ретельно вив­чені і враховані в подальшій роботі.

Возвеличимо на диво і розум і наш язик

Поиск по сайту: