Засади і функції судової промови

Виходячи з теорії і практики судової риторики, мож­на виділити три основні засади судової промови: психологічну, етичну і логічну. Кожна з них впливає не тільки на зміст судової промови, а й на спосіб побудови.

Процесуальна діяльність учасників судочинства передусім акт психологічний. Вона відбувається у відповідності зі своїми законо­мірностями і психологічною організацією суб'єктів, які здійснюють цю діяльність. За своєю психологічною природою судові дебати — форма мовленнєвого спілкування учасників судового процесу, спосіб передачі інформації. Це засіб переконання суду, учасників процесу у правильності висунутих суб'єктами дебатів тез і обґрунтованості висунутих ними рішень.

Змістом судової промови завжди є певні думки, ідеї, доводи, міркування, пропозиції. Вони неминуче пов'язуються з особистим ставленням людей до результатів дослідження, емоційним сприй­няттям інформації, психологічним станом переконаності чи непереконаності в правильності зроблених висновків.

У психологічній структурі судових дебатів виділяються такі ком­поненти, як психологічні властивості та якості виступаючого, пси­хологія сприйняття промови і впливу останньої на формування су­дового переконання.

Уважно вислуховуючи судові промови, судді подумки просте­жують пройдений шлях шукання істини, усвідомлюють і зіставляють доводи й аргументи звинувача і захисника, порівнюють їх. Це дозволяє їм побачити сильні і слабкі сторони в аргументації учас­ників судових дебатів, внести свої корективи в їх оцінку, зробити правильні висновки, прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Важливе місце в структурі судової промови посідають етичні засада. Будь-яка професійна діяльність повинна здійснюватися на основі тих етичних принципів, які сформувалися в суспільстві. Більше того, кожен вид діяльності виробляє свої норми професійної етики.

Судова етика містить комплекс моральних заборон і дозволів, обумовлених специфікою розгляду і вирішення в судових засідан­нях кримінальних, цивільних, адміністративних справ. Дотримання етичних норм сприяє повнішому, результативнішому виконанню учасниками судових дебатів своїх обов'язків, підвищенню ефектив­ності їх діяльності. Етичні засади вимагають від судового ритора індивідуального підходу до кожної справи, яка розглядається, ура­хування особливостей учасників, які беруть участь у справі. Недо­пустимі приниження людської гідності, упередженість, однобокість у висвітленні обставин справи.

Судовий ритор не має права застосовувати незаконні засоби і методи для відстоювання своєї позиції, наполягати на тверджен­нях, які не підкріплені матеріалами справи. Він не має також пра­ва навмисно затягувати судовий розгляд справи, свідомо вводити суд і осіб, які присутні в залі судового засідання, в оману. Тільки моральні засади здатні забезпечити досягнення поставленої мети.

Логічні засада є тією базою, яка визначає обґрунтованість, пе­реконливість і доказовість судової промови. Знання законів логіки, їх дотримання вважається необхідною умовою для правильного мис­лення, висловлювання своїх думок. В умовах судочинства, де на ос­нові доказів формуються певні висновки і приймаються у справі відповідні рішення, знання законів логіки набуває особливого зна­чення.

Закони логіки вимагають, передусім, точного визначення тез, які доказуються. Всяка невизначеність, розпливчастість предмета об­говорення

неминуче вплине на невизначеність висновків судового ритора. Вимоги логіки сприяють формуванню у риторів чітких суд­жень і обґрунтуванню їх доказовими даними.

У структурі судових дебатів виділяються такі функції судової промови, як комунікативна та інформативна.

Судові дебати виступають здебільшого як засіб спілкування, ко­мунікації, як спосіб обміну думками і судженнями. Це форма відсто­ювання судовими риторами своїх процесуальних позицій, процес взаємодії між ними. В цьому розумінні судові промови — засіб ко­мунікативного зв'язку, спосіб реалізації комунікативної функції.

Судові промови виконують також інформативну функцію. Промова кожного учасника судових дебатів повинна містити не лише відомості про досліджувані події, але й дані, які підтверджують пра­вильність тлумачення цих подій. Обґрунтованість висновків і про­позицій, інакше, промова повинна бути аргументованою, доказо­вою, переконливою.

Кожен судовий ритор, у відповідності зі своєю процесуальною позицією, аналізує й дає оцінку зібраним доказам, формулює свої висновки і обґрунтовує їх тими даними, які були здобуті в процесі розслідування і судового розгляду справи. Старанно і ретельно не­обхідно проаналізувати не лише ті докази, які підтверджують пози­цію виступаючого, але й дані, які не узгоджуються з нею. Цим са­мим забезпечується всебічність, повнота і об'єктивність досліджен­ня. Висновки, зроблені судовими риторами, стають переконливими й обґрунтованими, а якраз цього і чекають від них судді та інші учасники судового процесу.

Поиск по сайту: