АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Кримінальне право

Читайте также:
  1. B. обучение образам правого полушария
  2. I Таможенное право Российской Федерации
  3. I. Нормативно-правовые акты
  4. I. Нормативно-правовые акты
  5. I.1. Римское право в современной правовой культуре
  6. II ОБЩИЕ НАЧАЛА ПУБЛИЧНО-ПРАВОВОГО ПОРЯДКА
  7. IV. Особенности правового регулирования труда беременных женщин
  8. IV. ЭКОЛОГО-ПРАВОВОЙ СТАТУС ЧЕЛОВЕКА
  9. IV.1. Общие начала частной правозащиты и судебного порядка
  10. V. Экономико-правовая концепция Трудового кодекса о регулировании труда женщин
  11. V.1. Общие начала правового положения лиц в частном праве
  12. V.2. Правовые категории лиц в зависимости от status libertatis

Без паркану та замку не втечеш від злодія (рос.).

Без дозволу взяв, нікому не сказав—значить вкрав (рос.).

Брехуна ловлять на слові, злодія по сліду (ісп.).

Брехня — внучка брехуна, дрібна крадіжка — внучка злодія (монг.).

Був колись чолов'яга, а тепер — сутяга (рос.).

Будинок горить, а злодій краде (авг.).

Була вина, та вибачена (рос.).

Важко виявити домашнього злодія (перс.).

Вб'єш одного — покарають, вб'єш тисячу — царство здобудеш, (там.).

В інших злодій краде худобу, в самого себе краде совість (ан.).

Великого злодія важко впіймати (іт.).

Віділлються вовкові овечі слізоньки (рос.).

Від поблажки й злодії плодяться (укр.).

Від тюрми і від чуми не зарікайся (укр.).

Від злодія злодій народжується (якут.).

Від лінощів — пустощі, від скупості — злодійство (тувин.).

Від чужого злодія легко вберегтися, від домашнього—ні (кит.).

Він гуляє і скаче, а за ним мотузка плаче (ісп.).

Вішають малих злодійчиків, а не великих злодіяк (іт.).

Вина вині різниця (рос.).

Вина голову клонить (сом.).

Винуватий ведмідь, що корову з'їв, але корова не права

що полем ходила (рос.).

Винуватому все здається, що про нього говорять (рос.).

Винного кров — вода, а невинного — біда (см.).

Винний, невинний, а попався — поплатився (сом.).

Винуватий не тільки той, хто краде, а й той, хто ховає крадене (лат.).

Вкрасти в злодія — не злочин (євр.).

Вкрасти — потрапити в біду (рос.).

Вкравши яйце, вкрадеш і коня (вірм.).

В насильника сорому немає (узб.).

Вміння робити зло — злодійське ремесло (абх.).

Вовк і печінку вівці бере (нім.).

Вовка помилувати — вівцю задере (укр.).

Воля велика, та її в'язниця міцна (рос.).

Вони, як ліванські злодії, що вдень чубляться, а вночі разом крадуть (іт.).

В'язниця є в'язниця, хоч би й в саді була (укр.).

Голодний собака хліб краде (перс.).

Гроші тисячі злодіїв прикривають (кит.).

Дайте злодієві волю, він весь світ обчистить (укр.).

Дай злодієві золоту гору — він не припинить красти (рос.).

Де злодію простять, злодюжці буде край (нім.).

Де натовп, там і злодій (там).

Де клятва, тут і злочин (рос.).

Де усі винуватці, там ніхто не винен (рос.).

Діра кличе злодія (євр.).

Діра дає злодієві надію (фр.).

Діра злодія що базар, що тюрма (вірм.).

До арешту брама широка, а з арешту хвіртка вузенька (укр.).

До часу все з рук сходить (перс.).

До в'язниці широка дорога, а з в'язниці тісна (рос.).

Добрий злодій той, хто злодія обкрадає (фр.).

Досвідчений злодій спочатку лампу загасить (серб.).

Домашнього злодія важко впіймати (тур.).

Донощика-вішають за язик (євр.).

Донощик гірший за злодія (євр.).

Донос не люблять — донощику не повірять (євр.).

Доти злодій буде красти, доки зашморг на шию не повісять (угор.). Жебрак може виспівувати перед обличчям злодія (анг.).

Живе не по кишені, а по обману (рос.).

Жінці розбійника легко стати удовицею (там.).

Жне, там де не сіяв, бере, де не клав (рос.).

За вкрадене вовк своєю шкірою розплачується (сх.).

За ким немає вини, той не боїться тюрми (укр.).

За кожним злодієм гак плаче (угор.).

За злодієм не вглядиш (рос.).

За злочинні діла злетить голова (рос.).

За злодія заступишся, то й сам злодій (укр.).

За злочин плата — розплата (угор.).

3а один проступок людину не вішають (тур.).

3а чужим погонишся, своє загубиш (укр.).

Замовчуючи ганебні вчинки, загострюєш провину (лат.).

Замок злодієві — не перешкода (рос.).

Злодієві — по ділу й мука (рос.).

Злодій завжди шукає співучасника (афг.).

Злодій один, а доріг у нього багато (афг.).

Злодій мотузки не любить (яп.).

Злодій радіє, що вкрав, а господар, що щось залишилось (вірм.).

Злодій злодієві довірився, добра не чекай (тур.).

Злодій краде в пішого, який не наздожене (каз.).

Злодій йде по воду, свої ворота зачиняє (кор.).

Злодій на злодієві не шука (сом.).

Злодій і миші боїться (сом.).

Злодій і стіни боїться, — як би не впала на нього (вірм.).

Злодій біду перебуде і знову, на пограбунку буде (сом.).

Злодій ніколи не насититься (молд.).

Злодій присягається, а потім краде (молд.).

Злодій в злодія не краде (молд.).

Злодій відбріхується аж до шибениці (ест.).

Злодій злодієві не вірить (ест.).

Злодій до грабежу смаку не губить (узб.).

Злодій один, а підозріння на тисячу (узб.).

Злодій любить галасливий базар (перс.).

Злодій своєї тіні жахаєься (перс.).

Злодій кожного вважає злодієм (тур.).

Злодій краде, доки не повісять (фр.).

Злодію не втекти від мотузки, а злочинцю від тюрми (тур.).

Злодій і вночі добре бачить, а тіні своєї боїться (монг.).

Злодій злодія не соромиться (макед.).

Злодій в злодія ночує (рум.).

Злодій від злодія вчиться (рум.).

Злодій божиться — недобре затіває (рос.).

Злодій злодія не терпить (рос.).

Злодій краде не для прибутку, а задля своєї загибелі (рос.).

Злодій на злодії і злодієм поганяє (рос.).

Злодій з шахрая шапку зняв (рос.).

Злодій помилуваний — добро загублене (монг.).

Злодій може вкрасти сонце, а віддати місяць (афр.).

Злодій теж кричить, але втікає в інший бік (монг.).

Злодій, який не має нагоди вкрасти, приречений на чесність (євр.).

Злодій коло дверей — найкращий сторож (євр.).

Злодій гроші поцупить і не порахувавши (угор.).

Злодій має три тіні (якут.).

Злодій має сотні слідів (якут.).

Злодій злодія криє (рос.).

Злодій для злодія — пастка (вірм.).

Злодій і дрібного шахрая поб'є і перший до храму побі­жить (бенг.).

Злодій помре, але перед тим десять домів обкраде (бенг.).

Злодій краде, а світ сумує (молд.).

Злодій їсть, п'є, а у голові ключі кує (рос.).

Злодій знає, що красти гріх, а грабує всіх (рос.).

Злодійські руки в темряві самі нишпорять (там.).

Злодійським не торгують (тур.).

Злодієві сприяти, все одно, що самому красти (нім.).

Злодієві й кінь винен (тур.).

Злодієві ключ не потрібний (тур.).

Злодієві потрібні зламані паркани (бенг)..

Злодієві — злодійський зашморг (рос.).

Злодієві ввечері світає, а вранці смеркає (угор.).

Злодієві тин, як сокирі гілочка (гам.).

Злодієві в'язниця — незмінний друг (рос.).

Злодії почувають себе непогано, коли на ринку метушня (груз.).

Злодіїв у лісі очікували, а вони дім грабували (молд.).

І злодіїв не було, а батюшку вкрали (рос.).

Злодія добром не згадують (там.).

Злодія страх мучить (колумб.).

Злодія карай, а не пробачай (куб.).

Злодія не обдуриш — скоро не впіймаєш (рос.).

Злодія стережи, а він тебе стереже (рос.).

Злодія прийняти, самому в біду потрапити (інд.).

Злодюги посварились, та й крадене знайшлося (укр.).

Злочин не втіче від кари (угор.).

Злочин не меншає від того, що його скоїло багато людей (угор.).

Злочин від незнання — ще не злочин (бенг.).

Злочини скоюють у темряві, дістають покарання при світлі (євр.).

З лихого початку не буває добра (ісп).

Злодійкуваті руки і у темряві крадуть (там.).

Зловмисник в юрті не ночує (тув.).

Знайшов, але не оголосив — те саме, що втаїв (рос.).

Знайшов та не віддав — однаково, що вкрав (нім.).

Знає кішка, чиє м'ясо з'їла (рос.).

Знає, куди двері відчиняються (євр.).

Знати по очах, хто ходить по ночах (нім.).

Єден вкрав, другий брав, третій — той, хто ховав (гал.рус.).

І сусідів розорив, і рідних пограбував (там.).

І той злодій, хто краде, і той, хто мішок підносить (італ.).

І в злодіїв є своя мораль (яп.).

І злодій звертається з молитвами до бога (афг.).

І злодій просить божої допомоги (лит.).

І злодій просить бога що б вкрасти (укр.).

І таке буває, що злодій злодія обкрадає (угор.).

І хто чинить зло, і його однодумці заслуговують однакової кари (лат.).

І той злодій, що крав, і той злодій, хто покривав (рос.).

І сам до зашморгу лізе, й іншого туди тягне (рос.).

Катюзі буде по заслузі (укр.).

Камінь влучає у голову того, хто його кинув (абхаз.).

Кого раз спіймають, усе життя підозрюють (кор.).

Коли злодії сваряться, крадене випливає (куб.).

Коли злодія схоплюють за рукав, він каже, то пожартував (молд.).

Колись і лисиця вскочить у тенета (лат.).

Конокрад почав з того, що вкрав сову (афг.).

Краде вовк і пораховану вівцю (укр.).

Красти—не торгувати, видатки більші, аніж прибуток (рос.).

Крадена мука вся у висівки виходить (італ.).

Краденого добра ніколи не вистачає (перс.).

Крадій звинувачує пограбованого (кор.).

Крадіжка не робить людину багатою, а брехня — святою (монг.).

Кожний рік готуйся до посухи, кожну ніч остерігайся зло­дія (кит.).

Коли два злодії б'ються, чесні люди взнають правду (укр.).

Краще бідувати, ніж злодійством наживати (молд.).

Кращий спосіб уникнути кари — не чинити зла (кит,).

Кривава розправа два доми згубить (афг.).

Кров'ю кров не змиєш (євр.).

Ліпше просити, ніж красти (куб.).

Ліпше по людях просити, ніж чуже красти (рос.).

Ліпше десятьох винних простити, ніж одного невинного стратити (рос.).

Легко красти, та важко відповідати (ест.).

Ледар благає смерті, а злодій негоди (ест.).

Людина, яка ножа вийме, від ножа й загине (рум.).

Людину образити — відповідь тримати (кор.).

Малий гріх, але велика причина (білор.)

Малих злодіїв у зашморг цуплять, великі за гроші прощення куплять (укр.).

Малі злодії гойдаються у зашморгу, великі — їздять у каретах (укр.).

Малих злодіїв вітають, а перед великими шайки скидають (чеськ.).

Мати вбитого спить, мати вбивці сну не має (рум.).

Мати вбивці забуває, а мати вбитого ні(ісп.).

Меч вбивці лишається без господаря (вірм.).

На крадія куля чекає (куб.).

На злодієві шапка горить (рос.).

На те злодієві й натовп, щоб у ньому сховатися (там.).

На ділі правий, а на папері винуватий (рос.).

Напередодні судного дня — усі злодії святі (євр.).

Насилля — гірше темниці (туркм.).

Насильника чекає пекельний вогонь (туркм.).

Нестатки не вада, вада — злодійство й розпуста (перс.).

Не боявся красти, не бійся, що поб'ють (афг.).

Не виправдовуй злодія тим, що крадіжку він вчинив нена­роком (норв.).

Ненавчений злодій до сіна ховається (перс.).

Не гонися за простим злодієм, а лови отамана (рос.).

Не за те вовка б'ють, що сірий, а за те, що вівцю з'їв (рос.).

Не лише той злодій, хто краде, а й той, хто драбину тримає(нім.).

Не кради й тоді, коли з голоду помираєш (кит.).

Не платить багатий, а платить винуватий (рос.).

Не повинна шкодити синові батькова провина (болг.).

Не спіймали злодія нині, спіймають завтра (груз.).

Не та рука погана, яка приймає своє, а та, що тягне чуже (мос.).

Не той злодій, хто провинився, а той, хто кінці ховає (нім.).

Не чекай добра ні від злодія рощеного, ні від злодія проще­ного (рос.).

Не чекай від каменю плоду, а від злодія добра (рос.).

Не про те мова, де винуватого висікти, а про те, де він? (рос.)

Незамкнена скриня і чесного спокусить (фр.).

Незнанням закону не відмовишся (лат.).

Не миша злодій, а діра (азерб.).

Немає нікого, хто був би таким лякливим, як злодій (сомал.).

Ніби не видно, що вкрав, коли просто виніс (рос).

Ніч одна, а злодіїв багато (білор.).

Нічний мандрівник має волохаті підошви (якут.).

Нічний злодій — димчастий хвіст (якут.).

Одного разу вкрав — навік став злодієм (рос.).

Пани з людини роблять злодія (рум.).

Переховувач гірший від крадія (нім.).

Піст і шибениця вигадані для бідняків (баск.).

Правого кличуть, винуватого в шию тичуть (рос.).

Пограбованому у лісі лев не страшний (там.).

«Пожежа!» — найголосніше кричить палій (кор.).

Покарання закінчується за хвилину, відповідальність зали­шається назавжди (англ.).

Помилка — не вина (кор.).

Попав між злодіїв — не будь відвертим (тат.).

Попроси десять разів, але не кради (кор.).

Поцупив Біблію, де написано: «Не вкради!» (євр.).

Простити — значить навчити (сх.).

Раз украв—навіки злодієм став (рос.).

Разом із злодієм бий його захисника (в'єтн.).

Рано чи пізно—а злочинцю хомут на шию накинуть (кит.).

Розумний злодій у своєму кишлаку не краде (узб.).

Рука руку миє, злодій злодія криє (рос.).

Руки грішать, а шия відповідає (казах.).

Скажуть, негідник помер — повір, скажуть, що виправив­ся — не вір (узб.).

Скільки злодієві не красти, а кінець колись прокрадеться (рос.).

Скільки злодієві не красти, а шибениці не уникнути (рос.).

Скільки злодієві не красти, а в'язницю не обійде (рос.).

Соромно красти, а не віддавати (євр.).

Спершу вкраде голку, потім ніж, потім коня (сомал.).

Справедливому немає покарання (вірм.).

Спробуй обікрасти того, хто сам злодій (угор.).

Спритний злодій і господаря в злодійстві звинуватить (укр.).

Сьогодні голку візьме, а завтрі гуску вкраде (рум.).

Таскав вовк, потаскали й вовка (укр.).

Темні справи світла бояться (чеськ.).

Тільки дрібних злодіїв вішають (фр.).

Той, хто овочі крав, у городі ховатися не буде (кит.).

Той, хто любить брати, не любить давати (євр.).

Той, хто вкрав яйце, вкраде й верблюда (перс.).

Той, хто вкрав у сусідки намисто, носить його уночі (тур.).

Той помирає у в'язниці, хто донощик (тур.).

Тому й закони писані, що є злодії (кор.).

Трохи будеш дурити людей — станеш брехуном, потрохи

крастимеш — станеш злодієм (монг.).

Тюрма не дурна, без людей не бува (укр.).

Тюрма така широка й міцно збудована, що чорт їй радий (серб.).

Тюрма залишається тюрмою, навіть якщо це сад (в'єтн.).

Тяжко там красти, де господар злодій (монг.).

У вбивці руки завжди в крові (індонез.).

У злодія, який, втікає, — одна дорога, а в тих, хто за ним біжить — тисячі (вірм.).

У злодія крадене щастя (сом.).

У злодія кишеня дірява (вірм.).

У злодія язик короткий (вірм.).

У злодія одна дорога, в того, хто його шукає—дев'ять (баск).

У будинку злодія — не крадуть (індонез.).

У дужого стиду мало, в хулігана совісті (узб.).

У кого совість нечиста, в того ноги дрижать (узб.).

У крадія подерта сорочка (ост.).

У час війни злодії плодяться, в мирний час їх вішають (араб.).

Умів красти, умій і очима моргати (англ.).

Хабарник, як рибалка: долонею намацує й поцупить (укр.).

Хто бавиться в багні, багном й заляпається (афр.).

Хто байдуже проходить повз злочин, підтримує його (латиськ.).

Хто брехун, той і злодій (татар.).

Хто бреше, той і краде (нім.).

Хто вину свою ховає, той не дочекається добра (там.).

Хто випив айран —непричетний, касу обікрав — спійманий (узб.).

Хто винний, той і відповідає (укр.).

Хто вкрав і хто продав, однаково винні (фр).

Хто вкрав яйце, той і вола вкраде (нім.).

Хто вкрав — втікає, хто не вкрав—у в'язницю сідає (нім.).

Хто не соромиться свого злочину, винний подвійно (карел.).

Хто заподіяв лихо, той ходить тихо (куб.).

Хто захищає винуватця, готує собі покарання (лит.).

Хто змолоду брехун, — на старість злодій (євр.).

Хто із злодієм водиться, той або сам злодій, або на його, стороні стоїть (монг.).

Хто йде по лихих стежках, той буде в ріп'яхах (ісп.).

Хто краде влітку, признається взимку (араб.).

Хто краде для інших, той готує шибеницю для себе (груз.).

Хто краде, той сам себе мучить (ісп.).

Хто мало вкрав, йде на галеру, хто багато вкрав, той робить кар'єру (азерб.).

Хто на чуже зазіхає — своє втратить (афр.).

Хто нехтує провиною одного, заохочує до вини багатьох (тат.).

Хто порося вкрав, тому у вухах вищить (нім.).

Хто шахрай, для того зроблено батіг (рос.).

Цей і дим із свічки вкраде (укр).

Чи краде, чи лише мішок з краденим тримає — він злодій (молд.).

Що купив — твоє, що вкрав — чуже (ест.).

Що крадій, що переховувач — обидва злодюги (нім.).

Щире визнання провини наближає до невинності (серб.).

Як не крав, а шви наверх вилізуть (ірл.).

Як єс невинний, то нічого злого тобі не буде (гал-рус.).

Якщо батько — бандит, то й син буде вбивцею (кит.).

Якщо всі винні, ніхто не винний (тат.).

Якщо в тебе вкрали верблюдицю і це допоможе тобі взна­ти, хто злодій, то вона пропала недаремно (сомал.).

Який гріх, така й розправа (укр.).

Якщо добро без нагляду, завжди знайдеться кому його взяти (кор.).

Якщо злодій змовиться з господарем, то бика через вікна винесуть (ассир.).

Якщо малим навчився красти голки, то, ставши дорослим, вкраде верблюда (монг.).

Якщо сам винний, нема кому скаржитися (куб.).


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.025 сек.)