Судові дебати»

Мета гри. Гра «Судові дебати» — форма проблемного навчання — спрямована на активізацію пізнавальної діяльності сту­дентів і створення стимулюючих умов для поглиблення професій­них знань, розвитку творчих здібностей студентів *.

Гра охоплює ту частину судового розгляду, в якій дається оцін­ка вчиненим підсудним діянням, аналізуються розглянуті в судово­му засіданні докази, викладаються висновки про винність або не­винність притягнутих до справ осіб, про кваліфікацію скоєних дій, міру покарання та інших питань, які повинен вирішити суд під час винесення вироку.

Основна мета гри — активізувати знання студентів з курсу кри­мінального процесу, спецкурсу «Судова риторика» і навчити засто­совувати ці знання під час винесення вироку на практиці.

У процесі гри «Судові дебати» студенти самостійно засвоюють матеріал за допомогою аналізу й оцінки конкретних кримінальних справ.

Склад і функціональні обов'язки учасників гри. У грі може брати участь група від 6 до 16 чоловік. Вона поділяється (за бажанням сту­дентів або вибором викладача) на дві частини: державні обвину­вачі і захисники. Інші студенти групи слухають виступаючих, зазна­чають позитивні й негативні моменти, свої замітки здають виклада­чеві або ж складають у даній справі вирок.

Ведучий (викладач, який читає курс кримінального процесу або спецкурс «Судова риторика») на стадії підготовки до гри підби­рає конкретну кримінальну справу, роз'яснює учасникам гри її

зміст, розподіляє ролі, видає інструкції, вихідні дані догри. Походу гри контролює ігровий режим, організує облік її результатів.

Помічник ведучого (асистент, лаборант кафедри або ж один із студентів) допомагає в проведенні гри, підраховує бали, записує їх на дошці проти прізвищ виступаючих.

Журі (викладачі факультету, судді, прокурори, адвокати) оці­нюють результати виступів учасників гри, підбивають її підсумки, нагороджують переможців грамотами або пам'ятними подарунками.

Державний обвинувач готує і проголошує промову, в якій підтримує державне обвинувачення. У ній він аналізує зібрані у справі докази, висловлює міркування про кваліфікацію злочину, міру покарання та про інші питання, які мають значення для вине­сення законного й обґрунтованого вироку.

_________________________

* 3 метою вироблення навичок ритора бажано, аби кожний студент на таких заняттях виступав як з обвинувальною, так і з захисною промовами.

Захисник готує і проголошує захисну промову, в якій він може заперечувати обвинувачення в цілому і настоювати на невинності підсудного, вимагаючи його виправдання; заперечувати окремі пунк­ти обвинувачення, інакше, ніж прокурор, висвітлювати та пояс­нювати дії підсудного; заперечувати кваліфікацію злочину, пропо­нувати іншу, м'якшу; звернути увагу суду на обставини, які по­м'якшують відповідальність, і настоювати на пом'якшенні покарання.

Критерії оцінки діяльності учасників гри. У грі застосовується бальна система оцінки виступів учасників. За свій виступ кожен з учасників отримує певну суму балів. Члени журі мають набір кар­ток з цифрами 2, 3, 4, 5, які виставляються за командою ведучого після виступу чергового учасника гри. Оцінки виставляються за:

аналіз доказів; аналіз причин і умов, які сприяли вчиненню злочи­ну; характеристику особи підсудного; культуру мови.

Вихідні дані — архівні кримінальні справи судів, набір карток з оцінками (для всіх членів журі), класна дошка, крейда, аркуші паперу з прізвищами учасників гри, чисті аркуші паперу для членів журі.

Процес гри складається з чотирьох етапів.

Перший етап — підготовка і початок гри. Підготовка до гри триває близько місяця. Студенти слухають лекції з кримінального процесу, спецкурсів. Вивчають конкретні кримінальні справи, кри­мінальне і кримінально-процесуальне законодавство, промови обвинувачів і захисників. У вільний від навчання час відвідують судові засідання, вивчають додаткову літературу, готують обви­нувальні й захисні промови.

Ролі розподіляються на загальних зборах учасників з урахуван­ням їхніх побажань, знань і здібностей.

Гра починається перевіркою готовності учасників. Ведучий ро­з'яснює її правила, проводить жеребкування черговості виступів учасників. Роздає членам журі картки з оцінками, списки учасників гри.

Другий етап — розминка (5—10 хв.). Тут можна застосовувати й ЕОМ. Ведучий або оператор ЕОМ знайомить усіх учасників з пра­вилами роботи на ній. Потім за чергою викликає гравців до персо­нальних комп'ютерів і пропонує їм відповісти на запитання: який з наведених у переліку порядок виступів учасників судових дебатів є правильним?

Відповідь правильна. Відповідь неправильна (див. ст. 318 КПК).

*

1. Промова прокурора.

2. Промова захисника.

3. Промова цивільного відповідача.

4. Промова потерпілого.

*

1. Промова прокурора.

2. Промова потерпілого.

3. Промова захисника.

4. Промова цивільного відповідача.

*

1. Промова прокурора.

2. Промова потерпілого.

3. Промова цивільного відповідача.

4. Промова захисника.

Третій етап — проголошення судової промови (80—85 хв.). Ве­дучий надає слово державному обвинувачеві. По закінченні висту­пу він просить членів журі підняти картки з оцінками. Перша оцін­ка виставляється за аналіз доказів, друга — за аналіз причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, характеристику особи підсудного, третя — за культуру мови. Помічник ведучого записує ці оцінки, підсумовує їх і заносить на дошку суму набраних балів.

Потім виступає захисник. Повторюється процедура оцінки його виступу. Так вислуховують усіх промовців.

Четвертий етан — підбиття підсумків гри (близько ЗО хв.). Члени журі аналізують допущені помилки, вислуховують міркуван­ня і виступи учасників й оцінюють промову кожного учасника.

Переможці нагороджуються грамотами або пам'ятними пода­рунками.

Поиск по сайту: