|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Глава 3. Крилаті латинські вислови та афоризми3.1 Крилаті латинські вислови про слово * Аlіа соmmitепdа, аlіа соеlапdа. Про одне слід говорити, а про інше — мовчати. Пор.: Про одне хоч сім кіп, а про інше заціп. Ця думка вперше зафіксована в «Одіссеї». Аudі, sіlе. Слухай і мовчи. Пор.: Мовчи, глуха, менш гріха. Хто мовчить, той трьох навчить. Вислів зустрічається у Софокла і Лукіана. Сlаvіs іп Іiпguа. Язик під замком. Пор.: Язик за зубами. Цей фразеологізм зустрічається ще в Есхіла («Наш язик потребує замка»). Подібний вислів знаходимо в Софокла — «Золотий ключ стримує язик» і в Лукіана — «На язик слід накласти печать, щоб він міг приховувати таємниці». Відома також настанова Ямвліха (одного з піфагорійців): «Передусім стримуй язик». Зовсім в іншому, політичному плані звучить цей вислів у «Персах» Есхіла: «І вже не буде більше у людей язик під замком». Тут великий трагік пов'язує свободу слова з демократизацією політичного устрою в Афінах. Сujus геgiо, еjus Ііпgua. Чия країна, того й мова. Пор.: Чий обід, того й пісня. Чий край, того й звичай. Чия власть, того й масть. Сum геm аnimus оссuраvit, vегbа аmbiunt. Якщо розум оволодів темою (предметом), то слова приходять самі собою. б. Dісtum ас factum . Сказано — зроблено. Пор.: Сказано як зав'язано. Ех сulus lingua mеlle dиlсіог flue bat огаtіо. З язика його лилися слова, солодші від меду. Так пише Гомер про старого Нестора, учасника Троянської війни, мудрого порадника, відомого своїм красномовством. Латинський переклад Гомерового вислову зустрічається у Цицерона. 8. Ноmо sеmрег іn оге аlіud fert, аlіud cogitat . У людини завжди на язику одне, а в думках інше. Пор.: Каже про буряки, думає про капусту. На словах милість просить, а за халявою ножа носить. Меlius еst рrudenter tacere, quam іпаnіtег Іоqиі. Краще мудро мовчати, ніж даремно базікати. Або: Краще мудро мовчати, ніж говорити дурниці. Пор.: Добра голова не скаже пусті слова. Краще мудре мовчання, ніж дурне казання. Мопtеs аurі роlliceri. Обіцяти золоті гори. Вживається як приказка для засудження безпідставних хвалькуватих обіцянок. Мultа раuсіs. Багато небагатьма словами (сказати). Пор.: Коротко, але змістовно. Сказати з горобця, щоб розжувати з галку. Цей вислів часто використовується як епіграф. Nеsсіt vох mіssа геvегti. Сказане не повернеться. Пор.: Сказаного не доженеш. Відрубаного не приточиш. У Горація цей вислів вживається як порада майстрам художнього слова ретельно працювати над мовою своїх творів, щоб пізніше не переробляти їх. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |