 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Вставні слова, словосполучення і речення
Вставним завжди є слова: мабуть, крім того, по-перше, по-друге, а втім, отже, однак, одначе, між іншим, власне.
Залежно від контексту є вставними: звичайно, здається, нарешті, взагалі, безперечно, видно, правда, навпаки.
Вставні слова, словосполучення та речення висловлюють ставлення мовця до висловлюваної думки або характеризують спосіб її оформлення. Ці мовні одиниці можуть передавати різні значення:
| Значення | Приклади |
| Впевненість, достовірність | Безперечно, безсумнівно, безумовно, ми в цьому впевнені, звичайно, звісно, зрозуміло, справді, дійсно, щоправда, природно, без сумніву, певна річ, правду кажучи, я знаю |
| Невпевненість, сумнів | Мабуть, може, а може, можливо, певно, напевно, очевидно, здається, ймовірно, сподіваюся, як здається |
| Емоційну оцінку того, про що повідомляється, почуття (радість, жаль, подив) мовця | На радість, на щастя, на жаль, на превеликий жаль |
| Джерело повідомлення | Кажуть, як кажуть, за висловом, на думку, на мій погляд, пам’ятаю, за результатами аналізу |
| Зв’язок думок, послідовність викладу, підкреслення висновку | По-перше, насамперед, передусім, насамкінець, нарешті, з одного боку, до речі, між іншим, крім того, навпаки, отже, таким чином, наприклад, приміром, зокрема, взагалі, проте, однак, головне |
| Прийоми і способи оформлення думок | Інакше кажучи, взагалі кажучи, коротше кажучи, чесно кажучи, відверто кажучи, так би мовити, іншими словами |
| Привертання, активізація уваги співрозмовника | Припустимо, погодьтесь, прошу вас, даруйте, даруйте на слові, розумієте, зрозуміли, зрозумійте, вибачте, будь ласка |
| Заперечення, відмова | Я не згодний, це не точно, не можна, ні в якому разі, це виключено, цього бути не може, це неможливо, ви не маєте рації, я заперечую це, нічого подібного, це даремна трата часу, не варто про це нагадувати, з мене цього досить |
| Згода, підтвердження | Згоден, я не заперечую, домовилися, ви маєте рацію, це справді так, авжеж, звичайно, певна річ, чудово, так, обов’язково, будь ласка, прошу, гаразд, з приємністю, ще б пак |
| Стимулювання розмови | Продовжуйте, ми вас слухаємо, а що ви можете сказати про це, є ще бажаючі висловитись, подивимось на це питання з іншого боку |
| Корекція розмови | Вибачте, але; прошу вибачити, але; вибачте, але я хочу відмітити, що; ви відійшли від теми; повернемося до нашої теми, я все ж хотів повернутися до проблеми |
| Ставлення до способів висловлення думки | Імовірніше, вірогідно, іншими словами, точніше |
| Пом’якшення категоричності висновків і порад | Напевне, мабуть, можна погодитися, але, на жаль |
Вставні слова й словосполучення на письмі виділяються комами: Отже, вістить легенда, на високій скелі над рікою Кам’янкою лицар заснував поселення і назвав його власним ім’ям (Шевчук). Поміж людьми, як кажуть, добре й нам (Глібов).
Запам’ятайте! Не є вставними такі слова: адже, буквально, все-таки, до того ж, за традицією, майже, між іншим, мовби, ніби, нібито, немовби, наче, неначе, от, навіть, при цьому, тим часом, у кінцевому підсумку, якраз, як-не-як та ін. Вони не виділяються комами.
Питання 2. Складні випадки керування у професійному мовленні.
У діловому мовленні певні труднощі становлять сполучення слів підрядним зв’язком – керування.
Керування – це один із способів поєднання слів у словосполучення, при якому головне слово вимагає конкретної відмінкової форми залежного слова, тобто керує формами іншого слова.
| Дієслово | Відмінок (з прийменником) | Залежне слово |
| Оплачувати | + З. в. + | проїзд, послуги, рахунок |
| Платити | + за + З. в. + | проїзд, послуги, рахунок |
| Повідомити | + Д. в. + | начальнику (-ові), керівнику (-ові) |
| Інформувати | + Р. в. + | начальника, керівника |
| Дякувати | + Д. в. + | Вам |
| Вживати | + Р. в. + | заходів, ліків |
| Завдавати, Завдати | + Р. в. + | прикростей, шкоди |
| Зазнавати, Зазнати | + Р. в. + | нападу, невдачі |
| Бачити | + на + З. в. + | власні очі |
| Чути | + на + З. в. + | власні вуха |
| Хворіти | + на + З. в. + | ангіну |
| Слабувати | + на + З. в. + | очі |
| Перекладати | + на + З. в. + | українську мову |
| Заперечувати | + Д. в. + | команді, йому |
| Заперечувати | + З. в. + | участь, факти |
| Ігнорувати | + З. в. + | пропозицію, погляд |
| Додержувати | + Р. в. + | тиші, порядку (виконувати щось точно) |
| Додержуватися | + Р. в. + | законів, курсу (бути прихильником ідей, керуватися ними) |
| Наголошувати | + на + Д. в. + | помилках, головному |
| Читати | + О. в. + | німецькою мовою |
| Говорити | + О. в. + | українською мовою |
| Повідомляти | + О. в. + | телефоном |
| Їхати | + О. в. + | тролейбусом |
| Свідчити | + про + З. в. + | факти |
| Відзначати | + З. в. + | успіхи |
| Довести | + З. в. + | інформацію |
| Опанувати | + З. в. + | професію |
Питання 3. Просте і складне речення.
Речення – це осмислене сполучення слів або окреме слово, граматично і інформаційно оформлене як відносно закінчена цілісність. Речення є основною одиницею спілкування. Тільки оформивши слова в речення, ми можемо сказати щось іншій людині.
В усній мові на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація, На письмі на початок речення вказує велика буква, на кінець – крапка.
Головні члени речення: підмет, присудок – це синтаксичний центр речення, навколо якого об’єднуються всі другорядні члени речення (додаток, означення, обставини).
Наприклад: Усі мовні норми характеризуються системністю, стабільністю, історичною та соціальною обумовленістю.
Простим називається речення, в якому є тільки один синтаксичний центр (підмет, присудок): Інтерес до коренів української мови існував у всі часи.
Види простих речень:
Поиск по сайту: