Розділ 3. Лексичний аспект сучасної української літературної мови у професійному спілкуванні

Тема 3.1 Терміни і термінологія. Загальнонаукові терміни.

1. Лексика за сферою вживання.

2. Терміни і термінологія.

Література: 3, 8, 10, 11, 22, 24, 25, 26, 28, 29, 41, 43, 48, 49, 56, 76, 77.

Питання 1. Лексика за сферою вживання.

Лексику за сферою вживання можна поділити на кілька груп:

• Загальновживану (слова, які яке не змінюються упродовж довгого часу, їх можна об’єднати в такі групи: назви понять, явищ природи, рослин, тварин, птахів, одягу, взуття, процес приймання їжі, знаряддя праці, почуття людини, поняття культури, мистецтва, зброя тощо).

• Професійну (терміни, професіоналізми).
• Діалектизми.
• Жаргонізми (емоційно забарвлені розмовні слова - трояк (задовільно), злиняти

(зникнути) тощо).

• Екзотизми (назви реалій з життя інших народів – мінарет, сантим, аул, леді).
• Архаїзми (застарілі слова – глагол (слово), благоденствіє (достаток) тощо).
• Неологізми (нові слова).

Питання 2. Терміни і термінологія.

У діловому спілкуванні особливу роль відіграють терміни і професіоналізми.

Термін – це спеціальне слово або словосполучення, що вживається для точного вираження поняття з певної галузі знань – науки, техніки, політики. На відміну від звичайних слів терміни не тільки називають предмет, ознаку, дію, але дають їм визначення.

Наприклад:

Приватизація–це перехід державної власності у власність приватної особи.

Імідж – сформований і стійкий образ товару, послуги, підприємства, що виробляє цей товар, людини, торгової марки.

Терміни – надзвичайно динамічний шар лексики. 90% нових слів – це терміни. Учені підрахували, що лише в хімії є 2 млн. термінів.

Терміни вивчає самостійна лінгвістична наука – термінознавство.

Слово “термін” в Україні фіксується вже у ХVІІІ ст. Проблеми українських термінів були під постійною увагою Наукового товариства ім. Т.Шевченка.

Характерні ознаки термінів:

- системність (зв’язок з іншими термінами даної предметної сфери);

- наявність визначення (дефініції);

- однозначність терміна в межах однієї предметної галузі (якщо термін має кілька значень, то кожне з них належить до різної термінології: орган – частина живого організму певної будови, що виконує одну або кілька певних функцій; орган – установа, що виконує певні функції у суспільному житті, проте є і винятки: контроль – 1) перевірка, обік, спостереження за чим-небудь; 2) установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої іншої організації або відповідальної особи, звітність тощо; 3) заключна функція управління;

- стилістична нейтральність.

Основні вимоги до термінів:

- термін слід вживати лише в тій формі і в тому значенні, які зафіксовані в словнику; якщо термін –багатозначне слово, то вживати його слід в парі з означенням, зокрема: біржа – фондова, товарна, валютна, трудова; мистецтво – декоративно-ужиткове, монументальне, сакральне, образотворче, пластичне, садово-паркове та ін.;

- утворюючи похідні форми, слід дотримуватись літературних норм (н-д, у родовому відмінку правильно писати документа, а не документу, мольберта, а не мольберту);

- якщо значення терміна викликає сумнів, слід звернутись до тлумачного словника чи довідника;

- терміни не можна скорочувати;

- у термінології є термін – дублети (мають однакове визначення) (н-д, експорт–ввіз, меццо-тінто – „чорна манера”, Відродження - Ренесанс), зважаючи на це, перевагу надають тим термінам, що зафіксовані у словнику (іншомовний термін вживається тоді, коли він є міжнародним, тобто стосується поштово-телеграфної, фінансової, бухгалтерської сфери, сфери діловодства чи зовнішньої торгівлі).

Терміни різноманітні за структурою, походженням і способами творення.

За структурними моделями терміни поділяють на:

• однокомпонентні терміни: валюта, бюджет, товарообіг, дизайн, туризм;
• двокомпонентні терміни: словосполучення іменник+іменник: норма вартості, принципи маркетингу, недоторканість особи, кон’юктура ринку; словосолучення прикметник+іменник: нормативний акт, матеріальна відповідпльність, зелений туризм, декоративно-прикладне мистецтво;
• трикомпонентні конструкції: прикметник+прикметник+іменник: необхідний робочий час, нова економічна політика, гарантований щорічний дохід; прикметник+іменник+іменник: міжнародний поділ праці, еквівалентна форма власності, валютні фонди підприємств; іменник+прикметник+іменник: відтворення грошового капіталу, плинність робочої сили, податок на цінні папери; іменник+іменник+іменник: інвентаризація в установах банків, управління просуванням товару.
• багатокомпонентні аналітичні терміни: фонд оплати праці підприємсива, резерв коштів на непередбачені роботи та витрати, міжнародний комерційний арбітражний суд.

За статистикою, понад 70% термінів у різних термосистемах – це словосполучення.

Способи словотворення термінів:

· Суфіксальний: оподаткув анн я, знецін енн я, рентабельн ість, підсилюв ач, банкрут ств о, індекс аці я.

· Усічення: обіг, вклад, оборот, випар.

· Префіксальний: над прибуток, пере виробництво, ре трансляція, дис баланс.

· Префіксально-суфіксальний: без строк ов ий, без готівк ов ий, су зір ’я.

· Осново- та словоскладання: держава-монополія, автоколивання.

· Абревіація: ТЗН, АСУ, МП.

Близько 40 % термінів у різногалузевих мікросистемах запозичені з інших мов.

Походження термінологічної лексики:

· Грецька мова: політика, автономія, драма.

· Латинська мова: еволюція, оренда, трансляція.

· Німецька мова: бухгалтер, агент, акція, вексель.

· Французька мова: асамбль,армія, парламент, депутат.

· Англійська мова: менеджер, спонсор, бюджет, бартер, файл, сканер.

· Голландська мова: трап, боцман, каюта.

· Італійська мова: арія, опера, бас.

Рухливість термінів, зміна їхнього статусу, термінологічна міграція – наслідок інтегративних процесів у науці. Питома вага запозичених слів у лексичній системі кожної мови постійно зростає внаслідок формування глобального інформаційного простору, суспільних та економічних процесів, спрямованих на світову інтеграцію.

Терміни конкретної галузі знань або діяльності складають окрему систему – термінологію, у складі якої виділяють такі групи термінів:

- загальнонаукові (вони використовуються в різних галузях науки і належать науковому стилю мови в цілому): еквівалент, експеримент, гіпотеза, проблема, теорія тощо;

- технічні (самоскид, трактор, відвантажувач);

- спеціальні (вони закріплюються за певними науковими дисциплінами, галузями виробництва і техніки), серед них розрізняють: історичні, мовознавчі, банківські, бухгалтерські, економічні, філософські, математичні, мистецтвознавства тощо.

Недоліки термінології:

• випадки багатозначності;
• синонімія термінів (значення – семантика).

Контрольні запитання:

1. Яка різниця між професійною і загальновживаною лексикою?

2. Що таке терміни, термінологія?

3. Які основні особливості термінів?

4. Яких вимог слід дотримуватися при використанні термінів?

5. Які основні джерела походження термінів?

6. Які способи домінантні при творенні термінів?

7. У чому виявляються недоліки сучасної термінології?

Поиск по сайту: