Вимова приголосних

1. Дзвінкі приголосні в кінці слова й перед глухими в середині слова вимовляються дзвінко: [народ], [хліб], [тридцат'].

Примітка. 3 усіх дзвінких приголосних тільки глотковий звук [г] вимовляється як [х]: [лехко], [во'хкий], [д'охт'у] (орфографічне: легко, вогкий, дьогтю).

2. Оглушуються прийменник і префікс з- перед глухими приголосними: [с тобо'йу], [спи'сати].

3. Префікси роз-, без- можуть вимовлятися дзвінко й глухо (залежно від темпу вимови): [розписка] і [расписка], [розказати] і [росказа'ти].

4. Губні, шиплячі (крім подовжених) та задньоязикові в кінці слова та складу вимовляються твердо: [знов], [велич], [сім], [л'убо'вйу].

Лише перед [і] ці приголосні вимовляються як напівм'які: [б'іл], [ш'іс'т], [к' іно'].

5. Африкати [дз], [дж] вимовляються як неподільні звуки: \дз\вінок\ прису[дж]увати, відря[дж]ення, нагоро[дж]ення. Звукосполучення [д] і [з], [д] і [ж] вимовляються як два окремі звуки: ві[д][з]ивати, пі[д][з]вітний, пере[д][з]'їздівський, пі[д][ж]ену.

6. Передньоязикові [д], [т], [з], [с], [ц], [н] перед м'якими приголосними та перед [і] вимовляються м'яко: [майбут'н'е].

7. Звук [ґ] слід вимовляти у словах: ґатунок, ґвалт, ґречний, ґрунт, ґанок, ґрунтовний, ґрати та ін.

Питання 5. Орфогрфічні та орфоепічні словники.

Словники орфографічні

1. Голоскевич Г. Правописний словник (за нормами українського правопису ВУАН Харків, 1929 р.). - Нью-Йорк, Сидней, Торонто, Львів: НТШ, 1994.

2. Бурячок А. А. Орфографічний словник української мови: близько 35000 слів. - Київ: Наукова думка, 1995.

3. Український орфографічний словник: близько 165 000 слів / За ред. В. М. Русанівського. - Київ: Дніпро, 2006. - 940 с.

4. Великий орфографічний словник сучасної української лексики, 253 000 слів / Зав. ред.

С.П. Круть. - Ірпінь: Перун.

Словники орфоепічні, вимови, наголосів, рим

1. Словник українських рим / АН УРСР. Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні / Уклад.

А. А. Бурячок, І. І. Гурин. - Київ: Наукова думка, 1979.

2. Орфоепічний словник: близько 40 000 слів / Укл. М. І. Погрібний. - Київ: Рад. школа, 1984.

3. Караванський С. Словник рим української мови. - Львів: БАК, 2004 - 1047 с.

4. Погрібний М. І. Словник наголосів української літературної мови. - Київ: Рад. школа, 1959. - 603с.

Контрольні запитання:

1. Коли складні іменники пишуться разом, а коли – через дефіс?

2. Коли складні прикметники пишуться разом, а коли – через дефіс?

3. Які особливості правопису прислівників?

4. Які основні правила правопису відмінкових закінчень іменників ІІ відміни у родовому відмінку?

5. Як утворюються жіночі та чоловічі імена по батькові в українській мові?

6. У чому специфіка правопису російських прізвищ українською мовою?

7. Які особливості української орфоепії?

8. Які словники регламентують норми орфогрфії та орфоепії української мови?

Поиск по сайту: