Програма підготовки майбутніх психологів до впровадження тренерської діяльності

У процесі спеціально організованої фахової підготовки майбутній психолог має бути підготовлений до різних видів практик, таких як психодіагностика, психологічне консультування, психотерапія, тренінг та ін. Дослідження низки українських науковців (Н.О.Євдокимова, Ю.М.Швалб, І.М.Мельничук, Т.В.Сінельникова, Л.І.Мороз та ін.) показали, що на сьогоднішній день у випускників вишів підготовленість до використання психологічних практик є недостатньою, що характеризуються відсутністю необхідних особистісних та професійно важливих якостей, низьким рівнем конкурентоздатності на ринку праці. Однією з основних причин науковці виділяють фрагментарність підготовки до психологічних практик, переважання при викладанні дисциплін теоретичного компонента, відсутність практико-орієнтованих технологій навчання.

На думку українських науковців (Н.О.Євдокимова, Ю.М.Швалб, Т.В.Сінельнікова, Т.В.Ткач, Г.О.Хомич та ін.) вирішення цієї проблеми можливе через побудову системи практико-орієнтованої освіти. Такий підхід обумовлює проектування змісту навчання студентів, зорієнтованого на засвоєння ними різноманітних практик, що дозволить випускникам у подальшій професійній діяльності успішно їх реалізувати.

На думку Г.О. Хомича, практико-орієнтована освіта має стати новою парадигмою формування фахівців із сформованими професійно важливими якостями, необхідними для успіху у майбутній професійній діяльності.

Класичні форми і способи вузівської освіти не спроможні забезпечити ці зміни. Це обумовлює пошук нових освітніх форм, технологій, засобів самореалізації студента, перетворення його у суб’єкта учбово-професійної діяльності. З огляду на це, провідним засобом професійного навчання мають стати тренінгові технології, спрямовані на формування особистісної і професійної готовності до діяльності у певних умовах.

У навчально - професійній діяльності для забезпечення планомірності формування професійно важливих якостей використовуються в поєднанні класичні та інноваційні методи, проте для формування конкурентоспроможного фахівця, виникає потреба упровадження більш ефективних психолого-педагогічних технологій, однією з яких є тренінгові технологія розвитку професійно важливих якостей.

У сучасних умовах розвитку практичної психології спостерігається постійне зростання попиту на проведення психологічних тренінгів. Ці технології мають надзвичайно широкий спектр застосування у різних сферах діяльності (психології, педагогіці, медицині, політиці, бізнесі тощо) з метою профілактики, корекції, навчання, розвитку особистості. У професійній діяльності психолога необхідність використання тренінгових технологій зустрічається доволі часто, що обумовлює потребу у розробці тренінгової технології підготовки майбутніх психологів у сфері тренінгової діяльності у рамках практико-орієнтованої освіти.

Тренінгова технологія підготовки майбутніх психологів у сфері тренінгових діяльності, що включає такі елементи освітнього простору, як навчальний процес та діяльність у рамках психологічної служби, та розроблена на засадах практико-орієнтованої освіти, дозволяє вирішити задачі розвитку професійно важливих якостей та формування готовності до успішної професійної діяльності у цій практиці.

Результатом учасників стають розвиток необхідних професійно важливих якостей, формування певних знань, умінь і навичок, пов’язаних з професійною діяльністю та вироблення і засвоєння умінь і способів дій у професійно-орієнтованих ситуаціях.

В основу тренінгової технології покладена теоретична модель, яка містить нормативний опис способів дій. На основі теоретичної моделі технологічний процес розбивається на «технологічні кроки», що відповідають принципам: а) послідовності і наступності (кожен крок має бути логічним продовженням попереднього); б) циклічності (кожен крок є завершеним циклом послідовних дій); в) цілісності (кожен крок є необхідним на шляху досягнення кінцевої мети й отримання очікуваного результату). На кожному кроці визначається мета і завдання тренера, результати учасників, а також ознаки ефективного проходження певного етапу учасниками, що і є критерієм переходу до наступного технологічного кроку. Просування учасника і його результати характеризуються також певною етапністю і послідовністю. Кожен етап є обов’язковим і не може починатися без завершення попереднього. На кожному етапі відбуваються певні зміни, що обов’язково фіксуються, бо це виступає критерієм можливого просування студента по етапах.

Тренінгова технологія може включати у себе різні форми групової роботи, які підбираються залежно від цілей та задач кожного окремого технологічного кроку. Серед них - навчальні та соціально-психологічні тренінги, проектувальні та навчальні організаційно-діяльнісні ігри, групи особистісного зростання, групи підтримки тощо. Однак, усі форми групової роботи поєднуються між собою загальною метою, яка вирішує саме тренінгові задачі, які можуть передбачати в одному випадку акцентування на психологічних ознаках особистості, в іншому - на формуванні певних знань, умінь і навичок, пов’язаних з тією чи іншою професійною діяльністю, у третьому – вироблення та засвоєння умінь і способів дій у практичних чи професійно-орієнтованих ситуаціях, тобто розширює у індивіда набір моделей поведінки, аналогових схем і створює вміння користуватися ними відповідно до ситуації.

Принципи використання тренінгової технології

При розробці тренінгової технології підготовки майбутніх психологів у сфері тренінгової діяльності у рамках практико-орієнтованої освіти ми спирались на аналіз наукових розробок таких дослідників, як В.І. Олешкевич, А.Н. Воробйов, А.Г. Лідерс, A.P. Hare, S. Slavson, A. Maslow, І.І. Нечитайло, І.Н. Луцишина, В.Г. Пузіков, Л.А. Петровська, А.М. Прихожан, В.М. Ямницький та ін., присвячених вивченню професійно-важливих якостей психолога, що займаються тренінговою діяльністю.

Аналіз поглядів вищезазначених науковців дозволяє нам виділити такі спільні професійно важливі якості психолога, що займається тренерською діяльністю, як рефлексивність, емпатія та сенситивність, саморегуляція, харизматичність, уміння налагоджувати контакт та ефективно спілкуватися (комунікативні якості), здатність організувати групу та зорієнтувати на роботу (організаційні та управлінські якості), урівноваженість, терпимість, багата уява та вміння бути творчою особистістю.

В Україні низка науковців (Н.О.Євдокимова, Л.В.Мова, Т.В.Сінельнікова, Ю.М.Швалб та ін.) досліджували проблему впровадження практико-орієнтованої освіти у начальний процес вишу. Ними розроблені моделі та організаційні проекти підготовки фахівців за спеціальностями: практичний психолог, соціальний працівник та правознавець.

На думку науковців, проблема формування професійно важливих якостей майбутнього фахівця в умовах ВНЗ потребує новітнього підходу. Однією з провідних проблем є побудова такої системи навчально-виховного процесу, яка оптимальним чином враховувала б особливості та закономірності не тільки особистісного розвитку студента, але і його професійного становлення як фахівця. Н.О.Євдокимова стверджує, що побудова саме такої освіти дає студентам як розвиток, так і саморозвиток у процесі засвоєння знань і творення себе як професіонала, взаємодію людини зі стихійними і доцільно створюваними практичними ситуаціями.

На нашу думку, Психологічна служба, як компонент освітнього простору вишу може надавати можливість майбутнім психологам отримувати спеціальну практичну підготовку, тому що саме соціально-психологічний супровід разом з ефективною учбово-професійною діяльністю дає потужний розвивальний ефект, слугує формуванню смислових контекстів професійної освіти та професіоґенези особистості.

Спираючись на засади практико-орієнтованої освіти нами розроблено тренінгову технологію підготовки майбутніх психологів у сфері тренінгової діяльності (див. рис. 2). Представлена модель включає блоки спеціальної теоретичної підготовки та спеціальної практичної підготовки,що реалізуються на двох рівнях – навчальний процес та соціально-психологічний супровід протягом усього процесу фахової підготовки майбутніх психологів і включає три технологічних кроки.

Блок спеціальної теоретичної підготовки включає знання основ психологічної практики у сфері тренінгових технологій: опанування спеціальних теоретичних знань, обізнаність про методи і технології та їх теоретико-методологічні засади, ознайомленість із прийомами, що базуються на різних психологічних теоріях, а також розвиток необхідних професійно важливих якостей і навичок. Цей блок реалізується у навчальному процесі і розгортається у рамках курсу «Психологія тренінгової роботи» у формі навчального тренінгу, що розбитий на 5 років навчання. Структура навчальної програми цього курсу представлена у табл. 3.1.

Таблиця 3.1

Поиск по сайту: