|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Наприклад, це може бути розклад гідроген йодиду2НІ ® Н2 + І2 Будемо характеризувати концентрацію з допомогою N - кількості певних молекул в одиниці об’єму суміші, а швидкість реакції - кількістю молекул, що утворились або прореагували в одиниці об’єму за одиницю часу. Скористаємось рівнянням молекулярно-кінетичної теорії газів. Число зіткнень всіх N молекул, що знаходяться в одиниці об’єму газу, за одну секунду рівна , (ХІ.11.1) де σ - ефективний діаметр молекули. Середня арифметична швидкість молекул , (ХІ.11.2) де М - молярна маса. Тому (ХІ.11.3) За законом Больцмана визначаємо число активних зіткнень, в яких енергія перевищує енергію активації: (ХІ.11.4) В результаті кожного активного зіткнення витрачається дві молекули вихідної речовини, а тому кількість прореагованих молекул в одиниці об’єму за 1 с, тобто швидкість реакції, рівна подвоєному числу активних зіткнень за цей же час і в тому ж об’ємі . (ХІ.11.5) Формула для швидкості одержується після підстановки загального числа зіткнень Z у вираз для числа активних зіткнень: , (ХІ.11.6) або . (ХІ.11.7) Звідсіля видно, що швидкість реакції залежить від квадрату концентрації , (ХІ.11.8) де (ХІ.11.9) Величина k, очевидно, має зміст константи швидкості, оскільки k рівна швидкості реакції при N = 1. Виходячи з (ХІ.11.6) і (ХІ.11.8) рівняння для константи швидкості можна записати так: (ХІ.11.10) Співставляючи це рівняння з рівнянням Арреніуса (ХІ.9.10), можна встановити фізичний зміст передекспоненціального множника k0, який виявляється пропорційним загальному числу зіткнень всіх молекул в одиниці об’єму за одиницю часу. У випадку одиничної концентрації (N = 1) величина k0 відрізняється від Z лише коефіцієнтом 2. Можна показати, що для бімолекулярних реакцій типу А + В ® Р цей коефіцієнт рівний 1. З цієї причини рівняння Арреніуса часто пишуть у вигляді: , (ХІ.11.11) де Z - число зіткнень молекул в одиниці об’єму за одиницю часу. Величина Е, що входить в рівняння теорії активних зіткнень, називається істинною енергією активації на відміну від дослідної або ефективної, що визначається за рівнянням Арреніуса (ХІ.9.10). Зв’язок між ефективною енергією активації Е а і істинною виражається таким рівнянням (ХІ.11.12) Таким чином, істинна й ефективна енергія активації не цілком відповідають одна одній. Вони відрізняються на середню енергію теплового руху молекул. Оскільки з дослідних даних слідує, що Е а - величина стала, то передбачається, що другий член правої частини (ХІ.11.12) значно менший першого. В такому випадку зміна температури може настільки мало позначатися на зміні Е а, що практично це не буде виявлятися. Тому вважається, що Е >> ½ RТ, а Е а ≈ Е. Користуючись теорією активних зіткнень, можна розрахувати числові значення константи швидкості реакції. Для деяких простих реакцій, що протікають у газах і розчинах, спостерігаються задовільні співвідношення розрахованих значень з дослідними. Гарне співвідношення, наприклад, відмічається для газової реакції розкладу гідроген йодиду, а також для реакції його синтезу. Однак, у більшості випадків спостерігається значне розходження розрахованих значень швидкостей реакцій з дослідними. Такі відхилення можна пояснити, передбачивши, що реагують лише молекули, які орієнтовані при зіткненнях певним чином. Тому з загального числа ефективних зіткнень, розрахованих за теорією, слід вважати дійсно ефективними лише деяку частину. За цією ж причиною вираз для константи швидкості записують так: , (ХІ.11.13) де ρ - так званий стеричний фактор або фактор імовірності. Вважається, що стеричний фактор відрізняється від одиниці не лише тому, що для здійснення реакції необхідна певна орієнтація реагуючих молекул, а і залежністю імовірності реакції від часу взаємодії цих молекул у момент зіткнення. В тих випадках, коли зіткнення відбувається занадто швидко, молекули не встигають прореагувати. Поняття стеричного фактора, проте, не завжди достатньо добре відповідає дослідним даним. Зустрічаються реакції, для яких величина ρ більша одиниці або занадто мала (порядку 10-8), що важко пояснити. Теорія не в змозі розрахувати величину ρ. Всі ці недоліки пов’язані з недосконалістю і формальним характером теорії активних зіткнень, що уявляє молекули реагуючих речовин у вигляді твердих кульок. З термодинамічних міркувань випливає, що стеричний фактор повинен бути пов’язаний зі зміною ентропії в ході реакції, що також не пояснюється теорією зіткнень.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |