|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Роль біоритмів у забезпеченні життєдіяльності людиниБіологічні ритми – це періодичне повторення зміни характеру і інтенсивності біологічних процесів і явищ в живих організмах [2]. Видатний хронобіолог Ф. Хальберг поділив всі біологічні ритми на три групи: 1) Ритми високої частоти з періодом, який не перевищує півгодинний інтервал. Це ритми скорочення серцевих м'язів, дихання, біострумів мозку, біохімічних реакцій, перистальтики кишечника. 2) Ритми середньої частоти з періодом від півгодини до семи діб. Сюди входять: зміна сну і бадьорості, активності і спокою, добові зміни в обміні речовин, коливання температури, артеріального тиску, частоти ділення клітин, коливання складу крові. 3) Низькочастотні ритми з періодом від чверті місяця до одного року: тижневі, місячні і сезонні ритми. До біологічних процесів цієї періодичності належать ендокринні зміни, зимівля. Найменший відрізок часу, на який може реагувати мозок людини і ії нервова система, становить від 0,5 до 0,8 с. Тому не випадково скорочення нашого серця в середньому становить 0,8 с. Приблизно такий же темп руху наших ніг і рук при ходьбі. Інтервал часу в 0,5 – 0,7 с відповідає швидкості наших слухових і зорових рецепторів. Окрім цих малих ритмів встановлено ще одну поширену періодичність, яка дорівнює 30 хв. Сюди належать цикли сну, скорочення м'язів шлунку, коливання уваги і настрою, а також статева активність. Спить людина чи ні, вона через кожні півгодини відчуває то низьку, то підвищену схвильованість, то спокій, то тривогу. Добові ритми людини цікаві перш за все тим, що максимум і мінімум активності різних біологічних процесів не співпадають в часі. Існують експериментальні дані про наявність добового ритму в роботі органів травлення. Утворення жовчі в печінці чергується з утворенням глікогену. У першій половині дня утворюється найбільша кількість жовчі, яка забезпечує оптимальні умови для переварення, зокрема, жирів. У другій половині дня печінка накопичує глікоген і воду. Вранці посилюється перистальтика кишечника і моторна функція шлунку, відбувається очищення кишечника. Увечері найбільш виражена функція виділення нирок, мінімум її настає між 2-ю годиною ночі і 5-ю годиною ранку. Протягом доби фази працездатності також чергуються з періодами розслаблення і сну. При цьому пік активності з ранку припадає на період з 8 до 12 години, а денний пік активності припадає на період з 15 до 18 годин. Ці періоди активності обов'язково чергуються періодами розслаблення. Крім того, виявляється, що свій біологічний розклад є і у кожного нашого органа. Якщо ми дотримуватимемося цього розкладу, то надовго збережемо свою красу і здоров'я [3]. 3.00 - 6.00 – найважчий і виснажуючий період для організму. Для нього характерний найнижчий кров'яний тиск. 6.00 - 7.00 – оптимальний час для переходу від сну до неспання. 5.00 - 7.00 – період найбільшої активності товстого кишечника і оптимальний час для очищення організму. 7.00 - 9.00 – час найбільшої активності шлунку, і, отже, цей час добре використовувати для першого прийому їжі. 8.00 - 9.00 – в кров надходить найбільша кількість статевих гормонів. 9.00 -10.00 – оптимальний час для медичних процедур, пов'язаних із зовнішньою дією, оскільки в цей час шкіра менш за все чутлива до уколів. 10.00 - 12.00 – час найбільшої активної роботи мозку і кращий час для інтелектуальної роботи. 13.00 - 15.00 – час активності тонкого кишечника. Це означає, що якщо ви перед цим пообідали, то за дві години їжа найкращим чином засвоїться. 16.00 - 18.00 – ці години краще використовувати для фізичної роботи і спорту. Саме у цей період найшвидше ростуть волосся і нігті. 17.00 - 19.00 – в цей час ми краще за все уловлюємо нюанси смаку, ароматів і музики. 18.00 - 20.00 – в цей час печінка найлегше справляється з алкоголем. 18.00 - 20.00 – в цей період краще за все накладати косметичні маски. Це час краси, оскільки у ці години шкіра максимально чутлива до косметичних процедур. 18.00 - 21.00: час для найзадушевніших бесід. В цей час людина відкрита для спілкування і найгостріше відчуває самоту. 19.00 - 21.00 – в цей період максимально рухливі наші суглоби, а значить, він добре підходить для занять йогою і вправ на розтяжку і розслаблення. 22.00 – починаючи з цього часу, особливо інтенсивно починають діяти захисні сили організму. Саме це час найсприятливіший для відходу до сну. Знання біоритмів людини дозволяє виготовити хронологічні календарі, які покращують нормальне протікання життя і оптимізують результати людської діяльності. Ось деякі дані про біологічні процеси в організмі протягом доби: · макс. чутливість пальців – 15-16 год. · макс. стиснення руки – 9-10 год. · макс вироблення шлункових кислот –13 год. · макс. сприйнятливість до ін'єкцій – 9 год. · макс. працездатність печінки – 18-20 год. · макс. працездатність легенів – 16-18 год. · макс. зростання волосся і нігтів – 16-18 год. · макс. активність мозку – 10-12 год. · мінім. увага водіїв – 2 год. · найважче залишатися наодинці – 20-22 год. · мінім. судинний тиск – 4-5 год. · макс. активність для чоловіків і жінок – початок осені. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |