АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні теоретичні відомості. Титриметричні методи аналізу передбачають вимірювання кількості реактиву R, який витрачається на реакцію з компонентом

Читайте также:
  1. III. Мета, стратегічні напрями та основні завдання Національної стратегії
  2. IV. Основні напрями реалізації Національної стратегії
  3. Бази даних. Основні відомості
  4. Біотехнічні заходи.Основні її задачи
  5. Вакуумні деаератори, будова, схеми розміщення. Основні показники роботи.
  6. Варистори та їх основні характеристики.
  7. Визначники та їх основні властивості.
  8. Визначте місце козацької держави у міжнародних відносинах та основні положення її дипломатичної діяльності.
  9. Визначте основні методи дослідження психогенетики і можливості їх застосування
  10. Виникнення економічної теорії та основні етапи розвитку. Сучасні напрямки і школи економічної теорії
  11. Відомості в галузі зовнішньої політики і економіки, які можуть становить державну таємницю, —
  12. Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Титриметричні методи аналізу передбачають вимірювання кількості реактиву R, який витрачається на реакцію з компонентом, що визначається:

 

X + R D P.

 

Реактив зручніше застосовувати у вигляді розчину точної концентрації, який називають робочим титрованим розчином. Концентрацію розчинів в об’ємному аналізі зазвичай виражають кількістю молярних мас еквівалентів в 1 літрі розчину (так звана нормальність N). Це пов’язане з тим, що між нормальностями робочих і аналізуємих розчинів (NR і NX відповідно) та їх об’ємами (VR і VX) існує залежність:

 

NX·VX = NR·VR , звідки

 

.

 

VR визначають експериментально, шляхом титрування аліквотної частини VX аналізуємого розчину.

Вищенаведене співвідношення дійсне лише при досягненні точки еквівалентності. Остання визначається графічно як точка перегину на кривій титрування, а експериментально – за допомогою кольорових індикаторів і фізико-хімічних методів.

Методи об’ємного аналізу класифікуються за двома ознаками. За типом аналітичної реакції розрізняють:

- методи кислотно-основного титрування (нейтралізації);

- методи окиснення-відновлення (редокс-метрії);

- методи комплексоутворення;

- об’ємні методи осадження.

За способом титрування розрізняють методи прямого титрування, зворотнього титрування і метод витіснення (титрування замісника).

Однією з важливих операцій об’ємного методу аналізу є приготування і визначення нормальності робочих титрованих розчинів. Простіш за все приготувати робочий розчин шляхом взяття точної наважки чистого препарату і розчинення її у певному об’ємі (мірній колбі). Проте така можливість випадає досить рідко (K2Cr2O7, KBrO3, NaCl), оскільки обмежене число сполук мають властивості стандартних речовин.

Другий спосіб полягає у приготуванні спочатку розчину приблизної концентрації і наступного її уточнення (стандартизації) за допомогою вихідної або стандартної речовини. Саме так готується робочий розчин соляної кислоти. Стандартною речовиною у цьому випадку є тетраборат натрію (бура).

Третій спосіб полягає у приготуванні робочих розчинів із стандарт-титрів (фіксаналів).

Обчислення в об’ємних методах аналізу ведуть наступним чином. Спочатку визначають нормальність аналізуємого розчину Nx за допомогою вищенаведеної формули.

Потім визначають масу речовини mX у всьому розчині Vзаг :

 

mX = 0,001·NX·EX·Vзаг ,

 

де: EX – молярна маса еквіваленту, г/моль,

і масову частку цієї речовини ωх у взятій на аналіз наважці g:

,

або за допомогою зведеної формули:

 

.

 

При титруванні за методом залишків наведені формули дещо ускладнюються і будуть наведені у відповідній лабораторній роботі.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)