АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 4. Діагностика конкурентоспроможності продукції підприємства

Читайте также:
  1. G – темп зростання нац. доходу; S –частка заощаджень в НД; C- капіталоємність продукції
  2. Авіатранспортного підприємства»
  3. Аналіз асортименту і структури продукції
  4. Аналіз виробничих ресурсів і організаційно-технічного рівня підприємства
  5. Аналіз галузі та конкурентного середовища підприємства в галузі
  6. Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості підприємства
  7. Аналіз маркетингового середовища підприємства
  8. Аналіз оточуючого середовища сервісного підприємства
  9. Аналіз оцінки системи управління розподілом готової продукції підприємства
  10. Аналіз товарної політики підприємства
  11. Аналіз фінансового стану підприємства
  12. Аналіз фінансової стійкості підприємства

Ознайомлення з матеріалом теми необхідно розпочати з тлума­чен­ня поняття конкурентоспроможності продукції відомими вченими економістами (студенти мають самостійно опрацювати понятійний апарат з теми за енциклопедіями, словниками, довідниками).

У самому широкому розумінні, конкурентоспроможність продук­ції – це властивість, що відображає можливості її успішного продажу на визначеному ринку за певний період.

З іншого боку, під конкурентоспроможністю слід розуміти комп­лекс споживчих і вартісних (цінових) характеристик товару, що ви­значають його успіх на ринку, тобто перевагу широкої пропозиції кон­куруючих товарів аналогів.

Конкурентоспроможність продукції забезпечується багатьма чин­ни­ками (рис. 6):


Рис. 6. Чинники забезпечення конкурентоспроможності продукції

 

Основними аспектами визначення конкурентоспроможності про­дукції є: корисність товару, ціна споживання та здатність пропозиції.

Корисність – це задоволення, яке отримує покупець від спожи­ван­ня товару.

Ціна споживання – це витрати покупця на придбання і вико­рис­тання продукції впродовж нормативного періоду його споживання. Вона складається з ціни купівлі товару, вартості транспортних та монтажних робіт, технічного обслуговування, податків, навчання пер­соналу тощо.

Здатність пропозиції – це спроможність пропонувати певну кіль­кість товарів на ринку за певний період.

Конкурентоспроможність продукції, безперечно, характеризують по­казники попиту на неї, а економічний ефект виражається вели­чи­ною отриманого прибутку від реалізації продукції на ринку. Крім цього, рівень конкурентоспроможності продукції підприємства визна­чають такі економічні показники, як:

1) динаміка продажу продукції у вартісному та натуральному ви­мірі;

2) рентабельність реалізації продукції на ринку (її збільшення);

3) відношення обсягів реалізованої продукції до вартості матері­ально-виробничих запасів (уповільнення або прискорення оборотності запасів);

4) відношення обсягів реалізованої продукції до обсягів нереа­лі­зо­ваної продукції;

5) відношення обсягів реалізованої продукції до дебіторської за­бор­гованості;

6) кількість замовлень на виготовлення продукції;

7) завантаження виробничих потужностей виготовленням про­дукції;

8) обсяги і напрями капіталовкладень.

Потрібно розрізняти параметри та показники конкуренто­спро­мож­ності (рис. 7).


Рис. 7. Параметри конкурентоспроможності товару

 

Для оцінки конкурентоспроможності товару застосовують різні ме­тоди (табл. 8):


Рис. 8. Основні методи оцінки конкурентоспроможності товару

 

Методика оцінки рівня конкурентоспроможності товару як інте­грального результату дії багатьох чинників передбачає проведення роз­рахунків у декілька етапів (рис. 9).


Рис. 9. Етапи оцінки рівня конкурентоспроможності товару

 

Інтегральний показник (індекс) конкурентоспроможності продукції (Ікс ) визначається наступним чином:

де РЯфакт, РЯбаз – рівень якості продукції відповідно товару та това­ру – еталону (підприємства-лідера), що приймається за базовий;

Сфакт, Сбаз – рівень собівартості продукції відповідно товару та то­ва­ру еталону.

Оцінка конкурентоспроможності продукції є неповною без ви­зна­чення та досягнення належного рівня якості.

Аналіз якості продукції може здійснюватись за наступною сис­те­мою показників:

1. Узагальнюючі показники: питома вага нової продукції у за­галь­ному випуску та питома вага конкурентоспроможної продукції.

2. Одиничні та комплексні показники: корисність, надійність, тех­нологічність.

3. Опосередковані показники: витрати від браку, штраф за неякіс­ну продукцію.

По продукції, якість якої характеризується сортом, визначається частка продукції кожного сорту в загальному обсязі виробництва та коефіцієнт сортності.

Коефіцієнт сортності продукції (Кс) визначають відношенням вар­тості продукції всіх сортів до цього ж обсягу продукції за ціною І сорту, тобто:

(4.1)

де ТПі – товарна продукція і -го сорту у натуральному вираженні
(і = 1, 2... n);

Ці – ціна одиниці продукції і -го сорту;

ТП – загальний товарний випуск продукції у натуральному вира­женні;

ЦIc – ціна одиниці продукції I сорту.

 

Якість як показник конкурентоспроможності впливає на вартісні показники підприємства, серед яких виділяють випуск товарної про­дукції, виручку від реалізації та прибуток. Діагностику цього впливу здійснюють за формулами:

- вплив якості на випуск продукції:

(4.2)

- вплив якості на виручку від реалізації продукції:

(4.3)

- вплив якості на прибуток:

(4.4)

де Ц, Ц ціна і -го виробу до та після зміни якості грн;

С, С собівартість одиниці виробу відповідно до та після зміни якості, грн;

кількість випущеної і -тої продукції підвищеної якості у на­туральному виразі;

кількість реалізованої і -тої продукції підвищеної якості;

n – кількість найменувань виробів.

 

Діагностику узагальненого показника якості продукції можна про­вести за формулою:

(4.5)

де ВБ вартість продукції, забракованої в процесі виробництва;

ВД – вартість дефектної продукції;

ВГ вартість продукції, на яку застосовано гарантійний ремонт;

Вф вартість фактично реалізованої продукції за звітний період.

 

Економічна ефективність від застосування якості продукції об­чис­люється за формулою:

(4.6)

де РЯ рівень якості продукції;

РП – обсяг реалізованої продукції;

В – витрати.

Рівень якості (РЯ) обчислюється у свою чергу як:

РЯ = 1 – КЯ. (4.7)

Підвищення якості продукції може потребувати додаткових капі­таловкладень. У такому випадку економічний ефект від підвищення якості продукції (Е) визначається як:

(4.8)

де – приріст прибутку;

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень;

К – додаткові капіталовкладення, необхідні для підвищення якості продукції.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)