 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Тема 6. Управлінська діагностика
При вивченні теми необхідно звернутися, перш за все, до сутності управління та його головних функцій.
Згідно зі ст. 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна в участі управління трудовим колективом.
Управління підприємством – це цілеспрямована діяльність, яка є сукупністю методів, засобів і форм ефективної координації роботи людей для досягнення поставлених завдань або визначеної мети (підвищення результативності виробництва, зростання прибутковості тощо).
Головними функціями управління є планування, організація, мотивація та контроль.
До специфічних функцій управління виробництвом продукції варто віднести управління:
- науково-технічною підготовкою виробництва;
- основним допоміжним та обслуговуючим виробництвом;
- якістю продукції;
- персоналом підприємства;
- матеріально-технічним постачанням;
- фінансами;
- збутом продукції;
- маркетингом;
- розвитком та вдосконаленням системи адміністрування тощо.
Виконання підприємством зазначених функцій управління з огляду на результати та ефективність його діяльності потребують здійснення управлінської діагностики.
Оптимальність системи управління визначається рівнем застосування сучасних економіко-математичних методів для розробки управлінських рішень, обґрунтованістю співвідношення централізації і децентралізації управління, керованістю підприємства та ін. (рис. 11).
Рис. 11. Мета управлінської діагностики 
Її проведення передбачає вирішення таких завдань (рис. 12).
Рис. 12. Основні завдання управлінської діагностики
Оцінка загальних результатів діяльності підприємства з точки зору дієвості його менеджменту здійснюється за допомогою системи узагальнених та окремих показників (табл. 17):
Таблиця 17
Система показників оцінки економічної ефективності менеджменту
| Загальні показники | Часткові показники | ||
| показники ефективності праці | показники підвищення ефективності використання основних фондів, обігових коштів і капітальних вкладень | показники підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів | |
| 1. Зростання обсягу виробництва продукції у вартісному виразі | 1. Темпи зростання продуктивності праці | 1. Фондовіддача – виробництво продукції на 1 грн середньорічної вартості основних фондів | 1. Матеріальні витрати на 1 грн товарної продукції |
| 2. Виробництво продукції на 1 грн витрат | 2. Частка збільшення виробництва продукції за рахунок підвищення продуктивності праці | 2. Виробництво продукції на 1 грн середньорічної величини нормативних обігових коштів | 2. Витрати важливих матеріальних ресурсів у натуральному виразі на 1 грн товарної продукції |
| 3. Відносна економія основних виробничих фондів, нормативних коштів, матеріальних витрат, фонду оплати праці | 3. Економія чисельності працівників | 3. Приріст обігових коштів стосовно приросту товарної продукції | 3. Відношення темпів приросту товарної продукції |
| 4. Собівартість | 4. Зниження трудомісткості виробів | 4. Відношення приросту прибутку до капітальних вкладень, які його зумовили | |
| 5. Рентабельність | 5. Питомі капітальні вкладення на одиницю нової виробничої потужності на 1 грн приросту продукції | ||
| 6. Прибуток | 6. Термін відшкодувань – відношення їх до суми приросту одержаного прибутку |
Критерієм управлінської праці є її ефективність:
(6.1)
Ефективність чинної системи управління можна оцінити за формулою:
(6.2)
де Ев – ефективність виробництва (відношення фактичної маси прибутку до планової);
Еа – економічність апарату управління (відношення фактичної чисельності працівників апарату управління до нормативної).
Коефіцієнт ефективності управління (Кеф) визначає ступінь використання потенційних можливостей підприємств (об’єднань):
(6.3)
де Ф – фактичне валове виробництво продукції (валовий дохід, прибуток);
П – потенційні можливості виробництва валової продукції (валового доходу, прибутку).
Ефективність витрат на управління (Еву):
(6.4)
де Отп – річний обсяг товарної (валової) продукції;
Ву – сумарні річні витрати на управління.
Економічну ефективність управлінського персоналу варто оцінювати і за приростом прибутку (Еуп):
(6.4)
де Епр – річна економія за рахунок приросту прибутку, яка в свою чергу визначається за формулою:
(6.5)
де А 1, А 2 – річний обсяг реалізованої продукції, відповідно до і після раціоналізації робіт в управлінні;
С 1, С 2 – витрати на гривню реалізації продукції, відповідно до і після раціоналізації робіт в управлінні;
П 1 – прибуток від реалізації продукції до впровадження раціоналізації робіт в управлінні.
Поиск по сайту: