 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Тезаурус до теми № 3
|
Читайте также: |
Складові змісту поняття «паблік рілейшнз»:
- функція управління, яка сприяє становленню позитивного іміджу організації та підтримці її з боку громадськості;
- форма діалогу, що сприяє таким стосункам організації з громадськістю, які зумовлюють позитивний її імідж;
- механізм вирішення різних завдань через співпрацю з зовнішнім оточенням;
- можливість керівництва організації мати інформацію про суспільну думку щодо результатів їх діяльності та своєчасно і дієво реагувати.
Походження PR пов’язано з автором американської Декларації незалежності Томасом Джеферсоном, який уперше використав це словосполучення у 1807 році в чернетці свого президентського звернення до Конгресу у розумінні: «нарощування зусиль політичних інститутів для створення клімату довіри в національному масштабі». Першим PR-спеціалістом вважається американський журналіст Айві Лі, який у 1903 році надрукував моральний кодекс PR «Декларація принципів». Довіра людей стає головним функціональним призначенням для представників нової професії. Першим скористався послугами PR Джон Рокфеллер після загибелі шахтарів і страйків. Вперше навчання PR запроваджено в 1923 році в Нью-Йоркському університеті професором Едвардом Бернайсом.
Фактори ефективності діяльності PR-спеціаліста:
- спосіб регулювання стосунків організації з громадськістю;
- роль в організації (виконавець, менеджер, експерт);
- застосування методів різних наук;
- ідентифікація з соціально-професійною підтримкою («людина організації», «ланка зв’язку» тощо)
- ставлення до професії;
- володіння знаннями про закономірності створення індивідуальності бренда.
Професійні типи PR-спеціалістів:
- аморфний (не має яскравого стилю; ідентифікує себе з організацією, не прагне до інновацій; він виконавець, що не приймає рішень);
- той, хто захищається (менеджер, той, хто недооцінює зворотного зв’язку; середній рівень компетенції);
- той, хто впливає (журналістський стиль; громадськість як об’єкт впливу; високий рівень професіоналізму; кризис-консультант; недостатньо діалогічний);
- демократичний (S – S стосунки; кризис-консультант і експерт-комунікатор; має контакти поза організацією).
П’ять кіл індивідуальності бренда
1. Перше коло – демонстрація віри чи переконання. Так, наприклад, людина, яка вірить в ідеали помаранчевої революції, носить помаранчеву стрічку.
2. Друге коло – місія та слоган, який її виражає. Говориться про ту міссію, яка описує шляхетне призначення бренда. Наприклад, заклик «збільшити обсяги продажу «не підходить, а заклик «зробити наш організм здоровим» є місіонерським.
3. Третє коло – формування зовнішніх рис бренда.
4. Четверте коло – визначення характеру бренда, що виражається мовою та поведінкою.
5. П’яте коло – стиль реклами. Має бути впізнаваним.
Структура реклами (reklamare – «викрикувати»): суб’єкт реклами (хто привертає увагу до предмета, особи чи проекта); об’єкт реклами (чия увага привертається); предмет реклами (до чого чи до кого привертається увага); мета реклами (для чого привертається увага); засоби реклами (яким чином привертається увага); зворотній зв’язок реклами (ефективність дії).
Метод Дейла Шалла – вивчення простоти, дохідливості рекламних текстів. цим методом враховується довжина, кількість рядків, використання маловживаних слів тощо.
Стайлінг – художнє конструювання ліній, форм, тону, кольору. Використовується з метою викликати позитивну реакцію споживача щодо суб’єкта, який рекламується.
Фірмовий стиль – кількість суб’єктів рекламних засобів одного стилю, що визначають характеристику якоїсь конкретної організації і відокремлюють її від конкурентів.
Брендинг на базі архетипів – це звертання до базових універсальних структур психіки для забезпечення ефективної інтеграції марочних комунікацій з особистим досвідом.
Типологія архетипів [14]
Поиск по сайту: