Тезаурус до теми № 5

- апелює до всього народу, ніби об’єктивно, може існувати певна політична сила, здатна задовольнити інтереси одразу всіх соціальних верств;

- впливає на форми поведінки та діяльності людей, нав’язуючи їм примітивний набір стандартів, які здатна забезпечити відповідна політична еліта;

- переконують населення в тому, що існує політична сила, яка не помиляється та здатна відповідати за всіх;

- різновидом модернізації пропагандистського диктату є популізм;

- вороже ставлення до опонентів, війна компроматів, ігнорування діалогу;

- розповсюдження атмосфери страху.

Масова свідомість є надіндивідуальною та надгруповою за змістом, але індивідуальною за формою функціонування свідомості. У фундаменті масової свідомості лежить яскраве емоційне переживання деякої соціально-політичної проблеми, яка викликає потребу в діях. Раціональний рівень поступово утворюється на основі базисного емоційно-дієвого рівня. Він включає в себе більш статичні (оцінки, очікування, цінності, орієнтації) і більш динамічні (масові думки та настрої) компоненти.

До якостей масової свідомості відносяться: стійкість, формат захоплення, суперечливість, керованість, рівень розвитку, сила виразу, експресивність.

Суспільна (громадська) думка – форма виразу масової свідомості, яка включає приховане чи явне ставлення тієї чи іншої спільноти або сукупності спільнот до подій, явищ, проблем. Громадська думка виконує експресивну, контрольну, консультативну та директивну функції. Тобто воно виражає те чи інше відношення; вимагає прийняття та виконання рішень; дає рекомендації; займає позицію. В залежності від змісту громадська думка виражається в оцінних, аналітичних, рекомендатських чи проскрептивних судженнях. Усі вони можуть бути як конструктивними, так і деструктивними.

Закони формування суспільної думки:

1) Суспільна думка чутлива до важливих подій.

2) Значні події можуть відхиляти суспільну думку від одного полюсу до іншого.

3) Суспільна думка більше визначається подіями, ніж словами.

4) Вербальна інформація більш ефективна тоді, коли слухачі потребують інтерпретації з надійного джерела.

5) Суспільна думка не прогнозує події, а реагує на них.

6) Суспільна думка будується на власному інтересі.

7) Самооцінкою нелегко змінити суспільну думку.

8) Суспільна думка як і особиста зафарбована бажанням.

9) Вимірами суспільної думки є спрямованість, інтенсивність, широта та глибина.

Чутки – особлива, звичайно недостовірна інформація, яка розповсюджується усно, «по секрету», «з уст в уста», і функціонує виключно в звуковій формі. Чутки – це масове явище міжособистого обміну викривленої емоційно зафарбованої інформації. Частіше чутки виникають при відсутності достатньої інформації з питання, що викликає цікавість.

Види чуток