Розрахунок грошових потоків

Для розрахунку величини грошового потоку для кожного року прогнозного періоду існують два основні методи:

1) непрямий метод;

2) прямий метод.

Непрямий метод допускає аналіз руху грошових коштів за напрямами діяльності. Він наочно демонструє використання прибутку та інвестування наявних грошових коштів.

Прямий метод заснований на аналізі руху грошових коштів за статтями приходу і витрат, тобто за бухгалтерськими рахунками.

При оцінці інфляційні очікування враховуються у разі, коли темп зростання інфляції для витрат значно відрізняється від темпу зростання цін на вироблену продукцію. У разі використання "інфляційного" грошового потоку, інфляційна складова повинна бути присутньою і в ставці дисконтування.

Однак інфляційні очікування досить складно прогнозувати. Більш прості і частіше використовувані в оцінці розрахунки без урахування інфляції.

Для коректного розрахунку величин грошових потоків необхідний аналіз витрат, інвестицій та виручки від реалізації.

При прогнозуванні валової виручки враховуються:

- номенклатура продукції;

- обсяг виробництва та ціни на продукцію;

- ретроспективні темпи зростання виручки;

- попит на продукцію;

- виробничі потужності;

- економічна ситуація в країні, в галузі;

- конкуренція, частка підприємства на ринку;

- плани керівництва підприємства.

При прогнозуванні витрат та інвестицій (потреби в інвестиціях, джерела фінансування, інвестиційної політики) оцінювач повинен зробити наступне:

- врахувати ретроспективні взаємозалежності та тенденції (іноді історичні тенденції можуть виявитися неточними);

- вивчити структуру витрат, особливо співвідношення постійних і змінних витрат;

- вивчити одноразові та надзвичайні статті витрат, які можуть фігурувати в фінансової звітності за минулі роки, але в майбутньому не зустрінуться;

- оцінити інфляційні очікування для кожної категорії витрат;

- розрахувати витрати на виплату відсотків за кредитами на основі прогнозованих рівнів заборгованості;

- порівняти прогнозовані витрати з відповідними показниками для підприємств-конкурентів або з аналогічними середньогалузевим показниками;

- спрогнозувати й обґрунтувати необхідність інвестицій, що направляються на заміну зношеного обладнання, придбання нового для розширення обсягів виробництва і т.п.;

- визначити амортизаційні відрахування виходячи з нинішньої наявності активів і з майбутнього їх приросту і вибуття;

- проаналізувати джерела фінансування інвестицій (отримання кредитів, випуск акцій і т.п.).

Плани керівництва з розвитку підприємства в найближчі роки і динаміку вартісних (виручка, собівартість, прибуток, ціна продукції) і натуральних (обсяги виробництва, продаж) показників роботи підприємства за два–чотири роки, що передують даті оцінки, оцінювач порівнює з галузевими тенденціями і визначає реалістичність планів керівництва, а також стадії життєвого циклу підприємства.

Одним з елементів грошового потоку є власний оборотний капітал (ВОК). В процесі оцінки потрібно встановити фактичну величину, надлишок або брак власного оборотного капіталу для наступних цілей:

1) зменшення або приріст фактичної величини власного капіталу враховується при визначенні величин грошових потоків;

2) на заключному етапі дохідного підходу при внесенні підсумкових поправок надлишок власного оборотного капіталу додається, а недолік - віднімається з отриманої величини вартості підприємства.

Власний оборотний капітал - це різниця між поточними активами (за вирахуванням грошових коштів) і поточними пасивами. Величина поточних активів (запасів, дебіторської заборгованості) і поточних пасивів залежить від виручки; чим більше виручка, тим більша величина власного оборотного капіталу потрібно для нормального функціонування підприємства. Тому динаміку власного оборотного капіталу можна прогнозувати залежно від виручки, або на основі роздільного прогнозування змін поточних активів і пасивів. У звіті свій вибір можна обґрунтувати, наприклад, так: "Для прогнозу потреби у власному оборотному капіталі Оцінювач використовував співвідношення власного оборотного капіталу та обсягу продажів. Цей показник за минулі періоди становить у середньому 20%. Оцінювач припускає, що такі умови, які вимагають значної величини власного оборотного капіталу, збережуться на весь прогнозований період".

Поиск по сайту: