 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Метод ліквідаційної вартості
Метод ліквідаційної вартості заснований на визначенні різниці між вартістю майна, яку власник підприємства може отримати при ліквідації підприємства і роздільному продажу його активів на ринку, і витратами на ліквідацію.
При визначенні ліквідаційної вартості підприємства необхідно враховувати всі витрати, пов'язані з ліквідацією підприємства: комісійні та адміністративні витрати по підтриманню роботи підприємства до його ліквідації, витрати на юридичні та бухгалтерські послуги.
Оцінка ліквідаційної вартості проводиться в наступних випадках:
- прибуток підприємства від виробничої діяльності незначний в порівнянні з вартістю його чистих активів;
- підприємство збиткове, і вартість компанії при ліквідації може бути вище, ніж при продовженні діяльності;
- прийнято рішення про ліквідацію підприємства;
- підприємство знаходиться в стадії банкрутства;
- потрібна основа для прийняття управлінських рішень при фінансуванні підприємства-боржника, фінансування реорганізації підприємства; при санації підприємства, здійснюваної без судового розгляду; при виробленні плану погашення боргів підприємства-боржника, що опинилося під загрозою банкрутства; при виявленні та обґрунтування можливості виділення окремих виробничих потужностей підприємства в економічно самостійні організації та ін.
При визначенні ліквідаційної вартості розрізняють три види ліквідації:
1) упорядкована ліквідація - розпродаж активів протягом розумного періоду, щоб можна було отримати максимальні суми від продажу активів. Для найменш ліквідної нерухомості підприємства цей період становить близько двох років. Він включає час підготовки активів до продажу, час доведення інформації про продаж до потенційних покупців, час на обдумування рішення про купівлю та акумулювання фінансових коштів для покупки, саме придбання, перевезення і т.п.;
2) примусова ліквідація означає, що активи розпродаються настільки швидко, наскільки це можливо, часто одночасно і на одному аукціоні;
3) ліквідація з припиненням існування активів підприємства розраховується у разі, коли активи підприємства не розпродаються, а списуються і знищуються, а на даному місці будується нове підприємство, що дає значний економічний або соціальний ефект. Вартість підприємства в цьому випадку є від’ємною величиною, оскільки потрібні певні витрати на ліквідацію активів.
Послідовність робіт з розрахунку ліквідаційної вартості підприємства при упорядкованій або прискореній ліквідації збігається, змінюються лише методи оцінки через відмінності в обліку термінів продажу активів (середньоринкових або прискорених термінів експозиції об'єктів на ринку). Етапи оцінки підприємства в цьому випадку наступні:
1) обгрунтування вибору ліквідаційної вартості;
2) розробка календарного графіка продажу активів підприємства (час на реалізацію активів: нерухомого майна, витрат, машин та обладнання);
3) розрахунок поточної вартості активів (за вирахуванням витрат на їх ліквідацію):
- прямі витрати на ліквідацію (комісійні оціночним і юридичним фірмам, податки і збори, що сплачуються при продажу);
- витрати, пов'язані з володінням активами до їх продажу, включаючи витрати на збереження запасів готової продукції і незавершеного виробництва, устаткування, машин, механізмів, об'єктів нерухомості, а також управлінські витрати з підтримки роботи підприємства аж до завершення його ліквідації;
4) скоригована вартість оцінюваних активів з урахуванням графіка їх продажу дисконтується на дату оцінки за ставкою дисконтування з урахуванням ризику, пов'язаного з цим продажем;
5) додається (або віднімається) операційний прибуток (збитки) ліквідаційного періоду;
6) розраховується розмір зобов'язань підприємства (переважні права на вихідні допомоги і виплати працівникам підприємства, вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна підприємства, що ліквідується, заборгованість за обов'язковими платежами у бюджет і позабюджетні фонди, розрахунки з іншими кредиторами);
7) визначення ліквідаційної вартості підприємства (із скоригованої поточної вартості активів віднімаються зобов'язання підприємства).
1. Обґрунтування вибору ліквідаційної вартості. Відповідно з законодавством при відмові від визначення ринкової вартості оцінювач повинен обґрунтувати вибір іншого, відмінного виду вартості, наприклад, мета оцінки - визначити вартість підприємства, щодо якого застосовано процедуру банкрутства, що на дату оцінки перебуває на стадії виконавчого виробництва. Згідно з поставленою метою оцінки базою оцінки не може бути ринкова вартість. Це пояснюється тим, що реалізація майна в порядку виконавчого виробництва передбачає вкрай стислі терміни реалізації (до одного місяця), незначний обсяг реклами, а також відсутність будь-якої передпродажної підготовки об'єкта. Такі надзвичайні обставини обов'язково позначаться на ціні операції, так як стислі терміни і недостатність реклами не сприяють створенню умов конкуренції і не дозволяють сторонам угоди отримати і проаналізувати всю необхідну інформацію.
До того ж цей сегмент ринку не є відкритим з наступних причин:
- виступати на ринку реалізації арештованого майна в якості продавців може тільки незначна кількість підприємств;
- через короткі терміни проведення продажу і локального характеру реклами, визначуваного використанням для оголошень про торги місцевих ЗМІ, участь підприємств або фізичних осіб як покупців також різко обмежена.
Згідно стандартам оціночної діяльності, ліквідаційна вартість об'єкта оцінки - це вартість об'єкта оцінки у випадку, якщо об'єкт оцінки повинен бути відчужений в строк менше звичайного терміну експозиції аналогічних об'єктів.
З наведеного визначення випливає висновок про те, що основним фактором, що впливає на величину ліквідаційної вартості і що відрізняє її від ринкової, є чинник вимушеного продажу, що характерно для неринкових умов продажу майна.
До того ж при визначенні вартості підприємства, що ліквідується, грошова сума, одержувана від вимушеного продажу майна в обмежений відрізок часу, що не дозволяє значному числу потенційних покупців ознайомитися з об'єктом і умовами продажу, як правило, істотно нижча ринкової, і повинна бути ще зменшена на витрати, пов'язані з ліквідацією підприємства. Отже, ціна продажу активів в цьому випадку є вимушеною ціною для власника.
2. Розробка календарного графіка ліквідації активів підприємства. Такий графік формують з метою максимізувати виручку від продажу активів для погашення наявної за підприємством заборгованості. Різні види активів продаються за різні терміни. Нерухомість (земля, будинки і т.п.) продається від року до двох років. Інші активи, наприклад, запаси, сировина і матеріали, можна реалізувати відразу після прийняття рішення про продаж активів.
Зазвичай проводиться упорядкована ліквідація. Зокрема, проведення процедури конкурсного виробництва триває протягом року і може бути продовжено на шість місяців, тому існує можливість упорядкованої ліквідації. У цьому разі ліквідаційна вартість підприємства визначається на дату оцінки дисконтуванням виручених від продажу активів сум, зменшених на супутні витрати. Ставка дисконтування повинна враховувати пов'язаний з цим продажем ризик.
3.4. Розрахунок поточної вартості активів. Вартість активів коригується на величину накладних витрат з їх реалізації, а ставка дисконтування підвищується на величину ризику продажів відповідних активів при їх ліквідації.
Оцінка ліквідаційної вартості дебіторської заборгованості конкретних дебіторів проводиться як ймовірна виручка від продажу їх заборгованості, встановлена на рівні величини відповідного боргу, зменшеною на прийнятий на вексельному ринку дисконт, який залежить від того, чий борг продається і коли настає термін його погашення. Дебіторську заборгованість за боржниками, чиї зобов'язання на ринку боргів не котируються, не слід враховувати у розрахунках з визначення ліквідаційної вартості.
У разі прискореної ліквідації продаж активів повинен відбутися в короткі терміни. Ця обставина призводить до втрат. Тому співвідношення між ринковою та ліквідаційною вартістю може бути виражено найпростішою формулою:
де Слик - ліквідаційна вартість нерухомості;
Срын - ринкова вартість досліджуваного об'єкта;
Квын - коригування на вимушеність продажу, 0 < Квын < 1.
6. Коригування пасивної частині балансу. Таке коригування проводиться за довгостроковою і поточною заборгованістю. Особлива увага при цьому приділяється розрахунками за привілейованими акціями, податковими платежам і умовним зобов'язанням, які можуть виникнути в результаті майбутніх можливих судових розглядів.
7. Визначення ліквідаційної вартості підприємства. До складу витрат, пов'язаних з ліквідацією підприємства, входять витрати з оподаткування, страхування та охорони активів до їх продажу, вихідні допомоги і виплати працівникам підприємства, управлінські витрати (у тому числі юристів, оцінювачів і т.д.). Всі витрати, за винятком виплат працівникам підприємства, дисконтуються з підвищеною ставкою.
Якщо оцінка проводилася на стадії проведення процедури банкрутства, конкурсний керуючий повинен враховувати надану оцінювачем інформацію про те, в які терміни можуть бути продані різні активи підприємства. Ці терміни залежать від ступеня забруднення земельної ділянки, стану будівель і споруд, інвестиційної активності галузі чи регіону, від ефективності рекламної кампанії і дій ріелтерів, які займаються продажем нерухомості, від профілю підприємства (чим більш універсальний характер виробництва, тим легше його перепрофілювати і тим швидше можна продати) і т.д.
Після визначення всіх витрат, пов'язаних з ліквідацією підприємства, проводиться зменшення скоригованої вартості всіх активів балансу на суму поточних витрат, пов'язаних з ліквідацією підприємства, а також на величину всіх зобов'язань підприємства. У результаті виходить величина ліквідаційної вартості підприємства.
Роблячи підсумковий висновок про ліквідаційну вартість підприємства, оцінювач повинен проаналізувати фактори, що мають відношення власне до майна, і фактори, що обумовлюють рівень управління підприємством. Якщо ситуація банкрутства підприємства викликана низьким рівнем управління, то ця обставина не повинна негативно відбитися на величині ліквідаційної вартості підприємства. Якщо ж причини банкрутства - висока ступінь зносу активної і пасивної частин активів підприємства, негативні особливості місцезнаходження, то ці фактори істотно знизять рівень ліквідаційної вартості підприємства.
На практиці іноді комбінують метод витрат з методом капіталізованої вартості, застосовуючи так званий метод середньої оцінки, згідно якого оцінки, здобуті в результаті використання методів витрат та капіталізації, підсумовуються і результат ділиться на два. В оптимальному випадку, якщо оцінка проведена вірно і грунтується на ринкових показниках, то значення, одержані за різними методами, повинні збігатися.
Якщо в результаті оцінювання санаційної спроможності підприємства з'ясується, що його ліквідаційна вартість вища за капіталізовану вартість, то для власників найдоцільнішим рішенням буде ліквідація суб'єкта господарювання.
Слід зазначити, що для оцінки різних складових майнового комплексу (майна) підприємства (нерухомого майна, (в т.ч. землі), машин і обладнання, транспортних засобів, фінансових вкладень (в т.ч. дебіторської заборгованості), нематеріальних активів) може використовуватися кожен з підходів (дохідний, порівняльний, витратний)
Поиск по сайту: