Класифікація капітальних вкладень і способи ведення будівництва

Під капітальними вкладеннями розуміють сукупність одноразових витрат, що спрямовуються на просте і розширене відтворення основних фондів та об’єктів соціальної інфраструктури підприємства.

До складу капіталовкладень включаються витрати на будівництво, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння і підтримку потужностей діючих підприємств, а також на придбання обладнання, транспортних засобів та інших об’єктів основних засобів виробничого і невиробничого призначення.

Велика різноманітність капітальних вкладень потребує їх правильної класифікації. З метою планування, обліку і контролю капітальні вкладення класифікують за такими ознаками: відтворювальною структурою, технологічною структурою, призначенням, галузевою належністю, способом ведення робіт, джерелами фінансування, за формами власності:

До нового будівництва належить спорудження на нових площадках об’єктів основного, допоміжного і невиробничого призначення новостворюваних підприємств, а також філіалів та окремих виробництв, що здійснюються з метою створення нової виробничої потужності і які після введення в експлуатацію знаходитимуться на самостійному балансі.

Розширення діючих підприємств передбачає будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві, а також будівництво нових і розширення існуючих окремих виробничих цехів та об’єктів основних фондів на території діючих підприємств та прилеглих до них площадках. Розширенням є також будівництво філій та виробництв, які після введення в експлуатацію не будуть знаходитись на самостійному балансі.

Під реконструкцією діючих підприємств розуміється перебудова існуючих цехів та об’єктів основних фондів, пов’язана з удосконаленням виробництва і підвищенням його техніко-економічного рівня на основі досягнень науки та техніки.

Технічне переозброєння діючих підприємств – це комплекс заходів з підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів та дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування новим, більш продуктивним.

Підтримання потужностей діючого підприємства передбачає проведення робіт з відновлення основних фондів, що вибувають в процесі виробничої діяльності.

За технологічною структурою капіталовкладення поділяються на витрати, пов’язані з будівельними, монтажними роботами, з придбанням усіх видів устаткування, інструменту та інвентарю, іншими капітальними роботами та послугами.

До будівельних належать роботи із спорудження, перебудови, розширення і відновлення існуючих будівель та споруд або їх окремих частин і пов’язані з ними роботи з монтажу збірних залізобетонних, металевих, дерев’яних та інших будівельних конструкцій, що входять до складу будівель і споруд, а також спеціальні (електромонтажні, сантехнічні, меліоративні тощо) та інші роботи, які відносять до будівництва будівель і споруд.

Монтажними являються роботи, пов’язані зі збиранням та встановленням технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного та іншого устаткування, що може експлуатуватись лише після його встановлення на фундамент.

До витрат на обладнання, інструмент, інвентар входять: вартість технологічного, енергетичного, підйомно-транспортного та всіх інших видів устаткування (верстатів, пресів, двигунів, генераторів, насосів тощо); транспортних засобів, технологічно пов’язаних з процесом виробництва (муковозів, панелевозів, електрокарів тощо); обладнання для лабораторій, майстерень, дослідницьких установок тощо; вартість виробничого інструменту та інвентарю, у т.ч. малоцінного і швидкозношуваного, яке включається до кошторисів на будівництво як перший комплект для підприємств та об’єктів, що будуються.

Устаткування поділяється на таке, що потребує і не потребує монтажу.

До складу устаткування, що потребує монтажу, входить устаткування, яке може бути введене у дію лише після збирання його частин і прикріплення до фундаменту або іншим конструкцій будівель і споруд (конвеєрні лінії тощо).

До устаткування, що не потребує монтажу, відносять верстати та машини, які не потребують витрат на установку та прикріплення до фундаменту або інших конструкцій будівель і споруд (автомобілі, тепловози, інші транспортні засоби, верстати, що стоять вільно, обчислювальна техніка тощо.)

До складу інших капітальних робіт і витрат включаються проектно-пошукові роботи, які проводяться за рахунок капітальних вкладень, а також витрати на утримання дирекції підприємств, що будуються, витрати, пов’язані з формуванням штату робітників, інші роботи і витрати, передбачені в кошторисі будівництва.

За призначенням капітальні вкладення поділяються на такі, що спрямовані для виробничого і невиробничого використання.

До капіталовкладень виробничого призначення включаються вкладення капіталу в об’єкти, які після завершення їх будівництва будуть функціонувати у сфері матеріального та нематеріального виробництва: у промисловості, сільському господарстві, будівництві, на транспорті, зв’язку тощо.

До капіталовкладень невиробничого призначення відносять вкладення капіталу в об’єкти житлового та комунального господарства, установи охорони здоров?я, фізичної культури, соціального забезпечення, освіти тощо.

За галузевою належністю капітальні вкладення поділяються на такі, що здійснюються у промисловості, сільському господарстві, транспорті, будівництві та інших галузях народного господарства.

За способом здійснення будівельно-монтажних робіт (БМР) капіталовкладення поділяють на такі, що виконуються підрядним і господарським способами.
Підрядний спосіб ведення будівельно-монтажних робіт передбачає їх виконання постійно діючими спеціалізованими підрядними будівельно-монтажними організаціями. Підприємства, для яких створюються основні фонди і які здійснюють для цього певні вкладення капіталу, називаються забудовниками.
При господарському способі будівництво здійснюється самим підприємством-забудовником. При цьому роботи на об’єкті будівництва ведуться власними силами та засобами підприємства нарівні з основною виробничою діяльністю.
При будь-якому способі ведення будівельно-монтажних робіт визначається кошторисна вартість будівництва, яка розраховується згідно із встановленими цінами, тарифами і розцінками на БМР і являється ціною на спорудження об’єкта.

За формою власності розрізняють державні та приватні капітальні вкладення.
Державні капіталовкладення здійснюються за рахунок державних коштів і призначені для виконання державних програм розвитку окремих галузей і підприємств.
Приватні капіталовкладення фінансуються за рахунок як власних коштів підприємств, організацій, так і з залученням зовнішніх джерел (позики, кредити). Метою здійснення приватних капіталовкладень є зміцнення підприємствами своєї позиції на ринку.

Розрізняють два способи ведення капітального будівництва:

1) підрядний — метод ведення робіт спеціалізованими підрядними будівельними й монтажними організаціями, що виконують роботи для різних замовників за договорами підряду;

господарський спосіб будівництва — метод ведення робіт власними силами й засобами промислового підприємства

Поиск по сайту: