ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ. 1. Результатом інноваційних процесів є:

ТЕСТИ

1. Результатом інноваційних процесів є:

а) нововведення;

б) новинки;

в) інвенція;

г) інновація;

д) винахід.

2. Під час інноваційного процесу фундаментальні дослідження проводяться:

а) на фазі «наука»;

б) на фазі «дослідження»;

в) на фазі «розробка»;

г) на фазі «виробництво»;

ґ) на фазі «споживання».

3. Корисність інноваційних товарів відбиває їх:

а) вартість;

б) споживча вартість;

в) якість;

г) правильні відповіді «а» і «б»;

ґ) правильні відповіді «а» і «в».

4. За змістом «технічний рівень»:

а) є поняття якості;

б) ширше поняття якості;

в) непорівнянний із поняттям якості;

г) рівнозначний поняттю якості;

ґ) усі відповіді неправильні.

5. Розвиток науки визначається:

а) потребами технічного прогресу;

б) соціальними потребами;

в) економічними потребами;

г) фінансовими потребами;

ґ) духовними потребами.

6. Пропозиція з використання якоїсь вже обґрунтованої та впровадженої ідеї інновацій називається:

а) ініціацією інновацій;

б) дифузією інновацій;

в) нововведенням;

г) інвенцією інновацій;

ґ) усі відповіді правильні.

7. Інновації, що забезпечують виживання підприємств (як реакція на нововведення, здійснюване конкурентами), називаються:

а) стратегічними інноваціями;

б) реактивними інноваціями;

в) псевдоінноваціями;

г) юридичними інноваціями;

ґ) соціальними інноваціями.

8. За характером участі в процесі виробництва інновації поділяють на:

а) науково-технічні і соціально-культурні;

б) реактивні і стратегічні;

в) ринкові і соціально-культурні;

г) основні і додаткові;

ґ) виробничі.

9. Інновації поділяються на реактивні та стратегічні за таким критерієм:

а) роль у процесі виробництва;

б) характер задоволення попиту;

в) час виникнення;

г) масштаб поширення;

ґ) рівень корисності.

10. До основних напрямів науково-технічного прогресу в промисловості не належать:

а) комплексна механізація та автоматизація промисловості;

б) комп’ютеризація промисловості;

в) спеціалізація промисловості;

г) хімізація промисловості;

ґ) упровадження нових технологій.

11. Пріоритетними напрямками науково-технічного прогресу є:

а) створення нових технологій;

б) удосконалення застосовуваних технологій;

в) застосування прогресивних базових технологій;

г) застосування інноваційних технологій;

ґ) правильна відповідь відсутня.

12. Завершальною ланкою і формою матеріалізації фундамен­тальних досліджень, засобом безпосереднього впливу науки на сферу виробництва є:

а) технологія;

б) технологічна операція;

в) дослідно-конструкторська розробка;

г) нововведення;

ґ) організація.

13. Інноваційні процеси, результатом яких є нові вироби, технології їх виготовлення, засоби виробництва, називаються:

а) економічними;

б) соціальними;

в) організаційними;

г) технічними;

ґ) юридичними.

14. Нововведення, що ведуть переважно до еволюційних перетворень у сфері діяльності конкретних підприємств, є:

а) локальними;

б) соціальними;

в) глобальними;

г) економічними;

ґ) технічними.

15. Технічні нововведення зумовлюють насамперед відповідні:

а) соціальні нововведення;

б) організаційні нововведення;

в) економічні нововведення;

г) локальні нововведення;

ґ) юридичні нововведення.

ЗАВДАННЯ

Завдання 1

У чому полягає прогресивність технологічного способу вироб­ництва?

Завдання 2

У чому полягає комплексна характеристика прогресу продуктивних сил?

Завдання 3

У чому полягає сутність закону прискореного розвитку людської цивілізації?

Завдання 4

Що є найбільш загальним критерієм економічного прогресу?

Завдання 5

Коли почався науково-технічний прогрес? Назвіть часові параметри й ознаки прогресу.

Завдання 6

Чому наука й інформація не відтискують людину на задній план у системі продуктивних сил? Коментар.

Завдання 7

Хто передбачав неминучість виникнення інформаційного су-
спільства?

Завдання 8

Які елементи економічної системи характеризують інформаційне суспільство?

Завдання 9

Які зміни, зумовлені розвитком інформаційного суспільства,
є базисними?

2.3. ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙ
ТА ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА НИХ

2.3.1. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДО ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

Важливим проблемним питанням даної теми є формування попиту на інновації. Але для сучасної ситуації, що склалася в Україні, складно точно спрогнозувати попит на інноваційну продукцію. Розглянемо деякі напрями вивчення попиту на продукцію, що є результатом інноваційної діяльності.

Формування попиту на інноваційну продукцію провадиться за такими напрямами:

· аналіз потреби в проектованому нововведенні або новій послузі;

· аналіз попиту на нововведення і пов’язані з ним послуги, вплив на них різноманітних чинників;

· аналіз впливу попиту на результати діяльності підприємства;

· визначення максимальної можливості збуту й обґрунтування плану збуту з урахуванням результатів вирішення перших трьох завдань, а також виробничих можливостей фірми.

Особливості розвитку нововведень і відмінності їхніх видів багато в чому визначають специфіку аналізу попиту на них у кож­ному конкретному випадку. Насамперед необхідно уточнити, до яких нововведень — базисних чи удосконалених — належить продукція, попит на яку слід вивчити. Таку ідентифікацію можна здійснити двома методами.

По-перше, за допомогою побудови кривих життєвих циклів продукції на підставі даних про обсяги тривалості її пропозиції або збуту на ринку. Якщо циклічна хвиля є вищою і термін життя продукції незначний відносно «великої хвилі», мова йде про еволюційні або часткові нововведення.

По-друге, фірма, що виробляє інноваційну продукцію, проводить порівняльний аналіз параметрів раніше виробленої і нової продукції за визначеною схемою. При цьому виявляється:

— наявність у конструктивній розробці нового виробу в порівнянні зі старим принципово інших підходів, наприклад, невідомих законів і закономірностей;

— певна кількість нових деталей, вузлів у виробі або операцій у технології;

— додаткова сума витрат на зміну виробу і частка її у витратах на новий виріб.

У результаті порівняльного аналізу нову продукцію можна поділити на три групи: 1) така, що раніше не існувала (наприклад, лазерні диски); 2) така, що вироблялася раніше, але істотно змінена конструкційно (наприклад, електрочайник зі штепсельним роз’ємом, умонтованим у підставку); 3) така, що має тільки нове оформлення (наприклад, зубна паста в аерозольному виконанні).

Інноваційна продукція дуже різноманітна за формами. Вона може мати натурально-речову форму (наприклад, верстати, товари для населення) або не мати її («ноу-хау», патенти, ліцензії), різ­нитися за призначенням (для виробництва або кінцевого споживання), за видами продукції тощо. Унаслідок цього і попит, і створення інформаційної бази для його формування мають специфіку в кожному конкретному випадку.

Як ви вже знаєте, попит відбиває обсяг продукції, котрий споживач хоче та в змозі придбати за деякою з можливих цін протягом певного часу на конкретному ринку. З цього визначення випливають основні напрямки аналізу попиту:

· обсяг попиту;

· наявність потенційних покупців;

· потреба в товарі;

· можливість придбання товару;

· ціна запропонованої продукції;

· час реалізації (пропозиції для реалізації) продукції на ринку;

· напрямки, ринки збуту продукції.

Попит виражає кількість альтернативних можливостей придбання продукції при різних цінах і рівних інших умовах. Його можна подати в один із трьох способів: у вигляді таблиці, графічно, аналітично. Табличний і графічний способи відображення формування попиту є інструментами його попереднього й оперативного аналізу. У таблиці можна уявити ранжований ряд значень ціни продукції в порядку її зростання або зменшення і відповідну їй кількість одиниць товару, на який існує попит. У разі великої кількості значень ціни, частого її коливання або значного розкиду в кількості проданих одиниць продукції доцільніше детально простежувати тенденцію попиту, групувати значення ціни і подавати дані у вигляді інтервального ряду показників.

Графічне зображення попиту дає можливість побачити напрями його зміни, що широко застосовується для прогнозування попиту, визначення типу товарів, щодо яких він вивчався, розрахунку ступеня гнучкості попиту стосовно основних, впливаючих на нього чинників. Цей метод у значній мірі є інструментом якісного аналізу, що дає змогу наочно відобразити тенденцію зміни попиту під дією різноманітних чинників.

Аналітичний метод дає можливість проаналізувати сформовану тенденцію попиту на основні товари і спрогнозувати ситуацію на перспективу. Він застосовується як інструмент поперед­нього і наступного аналізу.

Звертаємо вашу увагу ще на один компонент формування попиту: зворотну (негативну) залежність між ціною продукції і попитом на неї при незмінності всіх інших чинників. Ця залежність називається законом попиту. Детальний опис сутності закону попиту й інших властивостей цієї категорії в даному конспекті ми випускаємо, оскільки все це детально розглядається в курсі «Макроекономіка».

У даній темі вважаємо за необхідне звернути вашу увагу на чинники і види попиту на інноваційну продукцію.

Для формування попиту підприємству-виробнику інноваційної продукції необхідно знати, що впливає на розмір і характер попиту. Вважаємо, що зазначений вплив справляють відповідні чинники. При цьому слід мати на увазі, що чинники, які впливають на попит на нововведення, значно відрізняються від чинників попиту на традиційно запропоновану споживачам продукцію.

З огляду на це слід розглянути вплив найважливіших внутрішніх чинників, що в сукупності характеризують виробничо-торгову стратегію виробника.

1. Якщо підприємство виробляє нову продукцію, то для її поширення на ринку велике значення мають конструктивні особливості запропонованого зразка. Якщо він не відповідає галузевим стандартам, то ускладнюється його післяпродажне обслуговування і використання як комплектуючого. Наслідком цього буде відсутність попиту на дану продукцію або низький рівень його.

2. Аналогічно стандартам на забезпечення попиту на нову продукцію кінцевого побутового споживання (одяг, взуття, меблі тощо) впливає мода. Якщо її дія не врахована, нова продукція не матиме попиту.

3. Не менш важливим чинником попиту є якість нової продукції.

4. Чинником, що сприяє попиту, є умови продажу, зокрема, забезпечення гарантійного обслуговування і сервісу.

5. Між розміром витрат на наукові дослідження і розробки, появою нової продукції у виробництві і виникненням попиту на неї існує прямий зв’язок. Чим вищі витрати на наукові дослідження і розробки фірми-постачальника, тим у кінцевому підсумку швидше поширюється нова продукція.

6. Високий технічний рівень підприємства-виготовлювача забезпечує швидкий перехід до якісно нового щабля виробництва, що дає змогу прискорити пропозицію ринку принципово нової продукції як технічного призначення, так і особистого споживання, стимулюючи виникнення попиту на неї.

7. У свою чергу, високий технічний рівень підприємства-виго­товлювача впливає на швидкість освоєння нової продукції, що в умовах інфляції, яка гальмує інноваційний процес, має величезне значення, а швидкість освоєння в умовах ринкової конкуренції стимулює виробництво і пропозицію нової продукції.

8. Стимулюючий вплив на попит справляє транснаціональний рівень галузі (фірми). Чим він вищий, тим ширша зовнішня інтеграція галузі, на велику кількість закордонних ринків виходить нова продукція, пришвидшується її поширення і збільшується попит на неї.

9. Одним з найважливіших чинників попиту є встановлена ціна на нову продукцію. Ціна може бути і стимулом для просування товару на ринок, і бар’єром для проникнення на нього нових фірм.

10. Для забезпечення попиту на новий виріб (технологію) важ­ливо вибрати найавторитетнішого покупця, що створює «авторитетну думку» про дану продукцію. Така збутова стратегія називається «стратегією світила».

11. Величезне значення для поширення нової продукції мають комунікаційні чинники. Фірми, галузі, що виробляють нову продукцію, характеризуються відкритістю або закритістю з погляду інформаційних контактів. Пропагуючи свої розробки в загальновідомих формах ще до виведення нової продукції на ринок, вони знайомлять з нею споживача, формуючи в нього попит.

12. Близько до комунікаційного стоїть чинник рекламний: високий рівень витрат на рекламу в загальних витратах на виробництво і реалізацію нової продукції сприяє формуванню та підвищенню попиту і навпаки.

13. Одним з найважливіших внутрішніх чинників попиту на інноваційну продукцію є рівень фахової підготовки персоналу підприємства-виробника. Такий зв’язок логічний і зрозумілий.

Розглянемо тепер зовнішні чинники попиту, значна частина яких характеризує середовище мешкання (функціонування) підприємства, що вироблює або реалізує інноваційну продукцію.

1. Загальноекономічний стан держави. Якщо він стабільний, то не порушується процес, що стимулює науково-технічний прогрес у суспільстві. Економічна дестабілізація суспільства унеможливлює вкладення коштів у техніко-технологічні інновації. Наслідком є падіння попиту на інноваційну продукцію.

2. Особливості політичної обстановки. Політична нестабільність є гальмом для виготовлення нової продукції та товарів народного споживання і стимулом для збуту військово-технічної продукції в конфліктні регіони. Причому цей чинник може діяти різноспрямовано.

3. Важливе значення для стимулювання розробок, пропозиції та попиту на інноваційну продукцію має правове забезпечення всієї господарської діяльності. Цю проблему ми докладно роз-
глянемо в окремій темі.

4. Несприятлива екологічна ситуація в регіоні і жорсткість її державного регулювання є стимулом попиту на нову продукцію. Причому урбанізація, що викликає погіршення екології, з часом буде дедалі більше стимулювати попит на засоби захисту як навколишнього середовища, так і населення від його шкідливого впливу.

5. Одним із чинників попиту на нові вироби і технології є сам технічний прогрес і у зв’язку з його прискоренням швидке моральне старіння великої кількості видів продукції.

6. Стимулює попит — підвищення ефективності роботи споживача нововведень, підвищення фондовіддачі, зниження матеріаломісткості, випередження конкурентів за якістю, часом випуску продукції й іншими показниками.

7. Прибутки споживачів — чинник, що прямо впливає на характер попиту: чим вони вищі, тим більший попит. Причому це стосується попиту і на науково-технічну продукцію.

8. Чинником, який акумулює дію багатьох попередніх чинників, є непевність самої інноваційної продукції. Цей чинник знижує попит, причому він діє постійно і породжується самою сутністю інновацій.

На закінчення цієї найважливішої для всього курсу теми наголосимо на необхідності мати ґрунтовні знання про види попиту. Залежно від цілей і завдань формування й аналізу попиту класифікація його видів може бути побудована на різноманітних засадах. Дуже важливою є його диференціація за формами утворення, що відбиває стадії життєвого циклу продукції. При цьому розрізняють:

1. Потенційний попит, що виникає на стадії розроблення і підготовки нової продукції до виходу на ринок.

2. Попит, що формується на етапі виходу нової продукції на ринок.

3. Попит, що розвивається на етапі утвердження нової продук­ції на ринку.

4. Попит, що сформувався відповідно до стадії зрілості інноваційної продукції.

Таке групування видів попиту характеризує стан ринку аналізованого продукту. У цьому випадку розрізняють:

· негативний попит — відбиває факт «недолюблювання» товару потенційними споживачами, що намагаються уникнути його купівлі (пригадайте і прокоментуйте ставлення вітчизняного споживача до появи на нашому ринку СВЧ- печей (мікрохвильових);

· відсутність попиту — спостерігається у двох випадках: коли споживачі, на яких орієнтовано виробництво даної продукції чи її реалізація, не зацікавлені в ній або не знають про неї;

· прихований попит — відбиває неможливість задоволення споживачів за рахунок наявних на ринку товарів і послуг. Така ситуація виникає у двох випадках: коли підприємство-виробник не має інформації про попит, що виник, або коли воно знає про цей попит, але не поспішає задовольняти його;

· нерегулярний попит — характеризується виникненням коливань попиту протягом тривалого часу. Це сезонні коливання, характерні для підприємств харчової промисловості тощо;

· повноцінний попит — означає адекватність нововведень бажанням споживачів, перехід нововведення в стадію зрілості;

· надмірний попит — виникає, коли розмір попиту перевищує розмір пропозиції. Це дуже сприятлива ситуація для виробників. Вона дає змогу вивести на ринок нові продукти і випередити конкурентів;

· нераціональний попит — до нього відносять попит на товари, шкідливі для здоров’я. Оскільки велика частина нововведень характеризується неповнотою інформації в цій сфері, необхідна значна реклама й інші засоби інформування потенційних покупців.

Варто мати на увазі, що вивчення попиту на нововведення має величезне значення, оскільки від його результатів залежить чіткість розроблення виробничої програми, стратегія й обсяги реалізації продукції, а отже, фінансові результати діяльності.

2.3.2. ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

1. Сутність попиту на інновації: методи його визначення.

2. Умови, за яких інновація стає товаром. Формування попиту на інновації.

3. Чинники попиту на інновації.

4. Види попиту.

Питання для поглибленого вивчення теми

1. Специфіка вивчення попиту на інновації в Україні.

2. Сутність поняття «інноваційний потенціал».

3. Структурний аналіз попиту на інновації.

Література

1. Грачева М. В. Инновационная деятельность в промышленности: теория и практика в странах рыночной экономики.— М.: ИМЭМО РАН, 1994. — 315 с.

2. Ковалев Г. Д. Основы инновационного менеджмента: Учеб. для вузов / Под ред. проф. В. А. Швандара. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. — 284 с.

3. Водачек Л., Водачкова О. Стратегия управления инновациями на предприятии. — М.: Экономика. — 1989. — 401 с.

4. Морозов Ю. П. Управление технологическими нововведениями в условиях рыночных отношений. — Н. Новгород, 1995. — 446 с.

5. Поршнев А. Г. Управление инновациями в условиях перехода к рынку. — М.: Мегаполис — Контакт, 1993. — 402 с.

6. Бурнышев К. Инновации и проблемы качества // Вопр. экономики. — 2001. — № 7. — С. 33—47.

7. Кардаш В. Я. Товарна інноваційна політика: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 124 с.

8. Крылова Г. Д. Зарубежный опыт управления качеством. — М.: Изд-во стандартов, 1992. — 260 с.

9. Куденко Н. В. Стратегічний маркетинг. — К.: КНЕУ,1998. — 261 с.

10. Котлер Ф. Основы маркетинга. — М.: Прогресс, 1990. — 280 с.

Поиск по сайту: