Основною особливістю даної системи є те, що підготовка до навчання грамоти, як і навчання грамоти проводяться

на матеріалі звуків, які всі діти вимовляють правильно, - в системі навчання передбачено певна відповідність між звуками, які вивчають, тими чи тими формами фонемного аналізу і навчання читання і письма.

Другою особливістю є виділення подовженого періоду зі специфічним змістом, протягом якого відбувається підго­товка до навчання грамоти.

Наступна особливість - надзвичайна роздробленість мате­ріалу, який засвоюють діти, і його докладне відпрацювання на кожному з нових етапів навчання.

На початку шкільного навчання перед дитиною постає завдання виділення слів із речення, яке передбачає у якості умови його вирішення усвідомлення самостійного існуван­ня мовленнєвої дійсності і її компонентів - слів. Адже для успішного навчання дитини цілком необхідно, щоб саме мовлення як особлива дійсність і його компоненти, зокрема слова у сукупності їх зовнішньої (інтонаційно-звукової) і внутрішньої (смислової) сторін, стали предметом її усвідом­лення, її усвідомленої діяльності (С.М.Карпова). Діти по­винні навчитися виділяти слова у зв'язному короткому реченні, вміти вказати в ньому кількість слів, складати ре­чення з даних слів. Але дошкільники, і зокрема діти із по­рушеннями мовлення, зазнають під час виконання завдань великих труднощів. Отже, одним із важливих завдань під­готовки дітей із ПМР до навчання грамоти є формування усвідомлення словесного складу мовлення. Діти повинні познайомитися з поняттям «речення». їх навчають скла­дання графічних схем речень (просте двоскладове речення без прийменника, просте речення з трьох -чотирьох слів без прийменника, просте речення з трьох-чотирьох слів із прий­менником).

Але спочатку відбувається формування уявлень про слово. В цьому процесі виділяють два основних моменти: виділення слів з потоку мовлення і розкриття слова як смислової одиниці. З цим терміном діти починають знайоми­тися ще з середнього віку під час виконання різноманітних мовленнєвих вправ із навчання звуковимови, збагачення

словника (звернення логопеда: «Послухай, як я скажу це слово», «Пригадай слово із...», «Повтори слово правильно» тощо). В старших групах проводиться спеціальна робота з ознайомлення дітей із поняттям «слово». Звертають увагу дітей на смислову сторону слова, ознайомлюють зі словами, що означають назви предметів, дій, ознак предметів, нав­чають ставити до них питання та підбирати слова за питан­нями, складати графічні схеми слів. Діти повинні засвоїти значення слова «слово», сприймати його як самостійну оди­ницю мовлення і правильно використовувати у своєму мов­ленні.

Первинне навчання читання передбачає формування читання складами, тобто опанування плавним складовим, позиційним читанням доступних розумінню слів, А отже, ознайомлення зі складовим складом слів займає важливе місце у підготовці дітей із ПМР до навчання грамоти. Важ­ливим завданням є формування у дітей усвідомлення прин­ципу складової будови слова, уміння чути і називати кількість складів у слові, визначати їх послідовність, складати слова із запропонованих складів. Дітей знайомлять із терміном «склад», навчають складати графічні схеми складового скла­ду слів.

Готовність дитини до навчання грамоти аналітико-син-тетичним звуковим методом визначається можливістю ус­відомлення звукової будови мови, тобто переключення уваги від семантики слова до його звукового складу — до уміння чути у слові окремі звуки, зрозуміти, що вони розташовані у певній послідовності. Велика увага приділяється розвит­ку всіх фонематичних процесів» Діти з ПМР старшого віку повинні вміти робити звуковий аналіз слів різної звукової структури; виділяти словесний наголос і визначати його місце в структурі слова; якісно характеризувати виділені звуки, правильно використовувати відповідні терміни (звук, голосний, приголосний, твердий, м'який, дзвінкий, глухий, наголошений голосний).

У зміст підготовки до школи входить і навчання елемен­тарним правилам правопису: роздільне написання слів у реченні, крапка (питальний та окличний знак) у кінці ре­чення, використання великої букви на початку речення. Знайомство з друкованими буквами без використання ал­фавітних назв та навчання їх графічному накресленню.

Дітей із ПМР 7 року життя навчають складання, друку­вання та читання:

• поєднання з двох букв, що позначають голосні звуки (АУ);

• поєднання голосних з приголосним у зворотному скла­ді (УТ);

• односкладових слів типу ПГП (МАК);

• дво- та трискладових слів, що складаються з відкритих складів (ПАПА, ОЖИНА, МОЛОКО);

• дво- та трискладових слів, що складаються з відкритого та закритого складів (ЗАМОК, БАТОН, АНАНАС);

• двоскладових слів зі збігом приголосних (МИШКА, ЛИСТОК);

• трискладових слів зі збігом приголосних (КАПУСТА);

• речень з двох-чотирьох слів без прийменника і з прий­менником.

Логопедична робота передбачає навчання поскладового злитого читання слів та простих речень, а також підготовку руки та ока до письма.

§3. Спеціальна методика ознайомлення з поняттям «слово»

Методики формування граматично правильного мов­лення можна зустріти в працях Є.Ф.Соботович, Н.С.Жуко-вої, Є.М.Мастюкової, Г.В.Чіркіної, Л.М.Єфіменкової, Г.О„Ка-ше, А.В.Яструбової, Р.І.Лалаєвої, Н.В.Сєрєбрякової та ін­ших. За словами Л.М.Єфіменкової, на основі досвіду з до­помогою системи спеціальних вправ створюються необхідні умови для поглибленої роботи над словом. Пропонована послідовність вправ дає можливість логопеду формувати у дитини низку мисленнєвих операцій над словом, розвивати уважне ставлення до мовлення, вдосконалювати пам'ять, увагу. Перш за все дитина повинна навчитися оперувати

словом у різних ситуаціях і варіантах і тим самим значно збагачується словник; у неї повинен з'явитися інтерес до семантики слова. Особлива увага звертається на роботу над словами, які часто зустрічаються в нашому мовленні, ма­лозрозумілі, незнайомі, потребують пояснень. Працюючи над словом, логопед вчить дітей послідовно характеризува­ти його значення. Логопед дає назву предмета і працює над ним за схемою. Основним об'єктом вивчення є слово, його зв'язок у словосполученні та реченні. Така робота сприяє створенню у дітей готовності до більш тонкого та складного виду аналітико-синтетичної діяльності-формування фоне­матичного сприймання та слуху.

На основі мовленнєвого досвіду дитини за допомогою системи спеціальних вправ створюють необхідні умови для поглибленої роботи над словом. Запропонована послідов­ність вправ дає можливість логопеду формувати у дитини низку мовленнєвих операцій над словом, формувати уважне ставлення до мовлення, удосконалювати пам'ять, увагу.

На конкретних прикладах дітям наочно пояснюють, що таке «слово», що його, по-перше, неможна змішувати з тим, що воно позначає, наприклад з предметом або дією, по-друге, роз'яснюють, що слово неможна змішувати з його частинами, наприклад зі складами, з яких воно складається.

При цьому логопед оперує такими ознаками слова:

1. Слово являє собою звукову сукупність (увагу дитини звертають на звукову сторону слова).

2. Слово завжди має певне значення («завжди що-небудь позначає», «про щось говорить»)»

У спеціальних групах дітям поступово дають поняття «слова - назви предметів», «слова - назви дій», «слова - назви ознак предметів».

Слова, що позначають назви предметів та явищ природи.

Основним завданням під час вивчення цієї теми є роз­криття понять «предмет» і «назва предмета». Вивчення цієї теми починають із неживих предметів, оскільки діти легше усвідомлюють як предмети знайомі і нескладні за структу­рою речі, ніж живі істоти.

У процесі навмання поступово досягають таких цілей:

1. Практичне засвоєння дітьми поняття «предмет», роз­різнення понять «предмет» і «назва предмета», визначення слів, які відповідають на запитання що?

2. Практичне розрізнення предметів і слів - назв пред­метів за запитаннями що це?, групування предметів і введе­ння узагальненого слова, яке відповідає на запитання що це? Складання речень зі словами — назвами неживих пред­метів.

3. Практичне засвоєння слів - назв живих предметів, які відповідають на запитання хто це? Використання їх у мов­леннєвій практиці.

Поиск по сайту: