Література. Освітянська сфера є однією з найважливіших складових життєдіяльності людського суспільства

ВСТУП

Освітянська сфера є однією з найважливіших складових життєдіяльності людського суспільства. Ось чому до проблеми становлення освіти, зокрема вищої, тенденцій її розвитку, як у цілому в світі, так і в окремих країнах, прикута значна увага дослідників: істориків, культурологів, наукознавців. Певні знання з цієї проблеми повинні мати й студенти вищих закладів освіти. Адже після закінчення навчання вони прийдуть працювати в органи держаної влади й управління, в господарчі структури, в сферу виробництва, науки, культури і тим чи іншим чином будуть впливати на вирішення освітянських проблем.

Тому не випадково в останні роки у вищих закладах освіти в Україні передбачено вивчення навчальних дисциплін і спецкурсів з історії вищої освіти, науки і техніки; значна увага розвитку світової та української вищої школи приділяється при вивченні “Культурології”, “Української та зарубіжної культури”; спеціальний розділ “Освіта, наука, техніка як фундаментальні основи життя українського етносу” виділено в навчальній дисципліні “Історія України”; спецкурси з історії становлення та розвитку вищої освіти в Україні передбачені в магістратурі тощо.

Усе це потребує розробки й видання навчально-методичної та наукової літератури з історико-культурологічних проблем вищої школи. Певним чином цю тему висвітлено в підручниках та монографіях з культурологічних¹та історичних² дисциплін, а також у спеціальних працях, присвячених освітянській сфері.³

Зокрема, у книзі російського культуролога О.С.Карміна “Основы культурологии. Мифология культуры” подається загальна характеристика системи освіти в різні періоди існування людства, особлива увага приділяється періоду Нового часу, аналізується розвиток російської системи освіти. Однак при всій значущості цієї праці, на наш погляд, не можна погодитися з суб’єктивною оцінкою автором радянської системи освіти.

З українських культурологічних видань найбільш детально процес становлення та розвитку світової й вітчизняної вищої школи висвітлено в підручнику “Історія світової та української культури”, написаному В.А.Греченком та іншими. Але цей матеріал подається як складова частина історії культури, тому не всі періоди розвитку освіти отримали однакове висвітлення. Зокрема, поза увагою авторів залишилися освітянські процеси в епоху Відродження та Нового часу, поверхово подано матеріал про освіту в Київській Русі.

У навчальному посібнику “Українська та зарубіжна культура”, виданому за редакцією докт. філос. наук, проф. М.М.Заковича, велика увага приділяється розвитку освіти на українських землях у литовсько-польський період. Але в книзі майже відсутній матеріал щодо розвитку вищої освіти в ХІХ – початку ХХ ст.ст.

У деяких підручниках з “Історії України” при розгляді відповідних періодів української історії з давніх часів до кінця 80-х років ХХ ст. виокремлюється матеріал, пов’язаний з розвитком освіти, науки, культури. На наш погляд, найбільш вдало це зроблено у двохтомнику: Мельник Л.Т. та інші “Історія України. Курс лекцій у двох книгах”, виданому в 1991-1992 рр. Але ж зрозуміло, що історія вищої школи не є основною проблемою в підручниках з історії держави.

Серед праць, присвячених спеціально освітянській сфері, слід виділити репринтне видання монографії Степана Сірополка “Історія освіти в Україні”, в якій досліджується історія української освітянської сфери з періоду Київської Русі до кінця ХІХ ст. Книга відзначається критичним підходом автора до стереотипних поглядів на проблему, цікавим фактичним матеріалом з життєдіяльності вищої школи, висвітленням особистих думок дослідника з багатьох проблем, що розглядаються. Побільше б таких досліджень з історії освіти в Україні. На жаль, книга С.Сірополка присвячена, в основному, шкільній освіті.

Як у розглянутих працях, так і в більшості приведених у бібліографії джерел майже не аналізуються процеси, що відбувалися в світовій та вітчизняній вищій школі в останні 15 років, тобто після здобуття Україною державної незалежності в 1991 році. Як виняток, слід назвати фундаментальну працю в 3-х книгах “Науково-освітній потенціал нації. Погляд у ХХІ століття”⁴, підготовлену авторським колективом, утвореним із фахівців освітянської сфери. В цій роботі обґрунтовується пріоритет інтелекту в суспільному розвитку, аналізується сучасний стан освіти й науки в Україні, їх вплив на державо- і культуротворення, окреслюються шляхи подальшої модернізації освіти. Але за своїм змістом ця праця в значній мірі має характер інформаційно-інструктивного видання.

Окремі аспекти сучасного стану вищої школи України та перспективи її розвитку висвітлюються в публікаціях Міністра освіти і науки С.М.Ніколаєнка.⁵

Таким чином, підготовка навчального посібника, в якому б висвітлювалася еволюція світової та вітчизняної вищої школи від періоду її заснування до сьогодення є актуальною проблемою. Зробити певний внесок у вирішення цієї проблеми – мета праці, що пропонується читачеві.

У посібнику зроблено спробу вирішити такі завдання:

- розглянути теоретичні засади, пов’язані з визначенням місця й ролі вищої школи в соціокультурному розвитку суспільства, показати взаємозв’язок та взаємозалежність вищої освіти, науки, техніки і виробництва;

- висвітлити основні етапи та тенденції становлення й розвитку вищої освіти в історії людства, визначити її стан і проблеми в сучасних умовах;

- проаналізувати в контексті світових тенденцій історію вітчизняної вищої школи, оцінити її здобутки та втрати, окреслити умови та шляхи інтеграції вищої школи України у світовий освітянський простір.

Посібник містить запитання для закріплення знань з матеріалу, що розглядається, термінологічний словник, коротку характеристику організаторів вищої освіти в Україні від давніх часів до сьогодення.

Література

1. Див., наприклад: Культурология // Под научной редакцией доктора филос. наук, проф. Г.В.Драча. – Ростов-на-Дону, 1995; Кармин А.С. Основы культурологии. Мифология культуры. – Санкт-Петербург, 1997; Сапронов П.А. Курс лекций по теории и истории культуры. – Санкт-Петербург, 1998; Горелов А.А. Культурология: Учебное пособие. – М., 2002; Огієнко Іван. Українська культура. Коротка історія культурного життя українського народу. – К., 1992; Теорія та історія світової і вітчизняної культури. – К., 1993; Українська культура: історія і сучасність: Навч. посібник / За ред. Черепанової С.О. – Львів, 1994; Греченко В.А., Чорний І.В., Кушнерук В.А., Режко В.А. Історія світової та української культури. Підручн. для вищ. закл. освіти. – К., 2000; Українська та зарубіжна культура: Навч. посібник / За ред. доктора філос. наук, проф. М.М.Заковича – К., 2000; Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Іванова Ю.А. Культурологія. – К., 2003.

2. Див., наприклад: Субтельний Орест. Україна. Історія. – К., 1991; Мельник Л.Г. та інші. Історія України: Курс лекцій у двох книгах. – К., 1991-1992; Борисенко В.Й. Курс української історії: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. – К., 1996; Історія України / Керівник авт. колективу Ю.Зайцев. – Львів, 1996; Верстюк В.Ф., Гарань О.В., Гуржій О.І. та ін. Історія України. / Під ред. В.А.Смолія. – К., 1997; Лановик Б.Д., Матейко Р.М., Матисякевич З.М. Історія України. Навч. посібник. – К., 2000; Слюсаренко А.Г. та ін. Новітня історія України: Підручник для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К., 2000; Британ В.Т., Висоцький О.Ю., Колесников К.М. та інші. Історія України: суспільство і державність. Навч. посібник. – Дніпропетровськ, 2004.

3. Див., наприклад: Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія. – К., 1981; Вища школа Української РСР за 50 років (1917-1967 рр.). У 2-х ч. – К., 1967. Ч.1: 1968. Ч.2; Маланчук В.Б., Попов В.М., Новомінський А.Н. Вища школа УРСР. Здобутки і перспективи (1966-1970). – К., 1971; Ефименко Г.Г., Красников В.М., Новоминский А.Н. Высшая школа Украинской ССР. Успехи, проблемы развития. – К., 1978; ЕфименкоГ.Г., Лилицкий Г.А., Баженов В.А. Высшее образование в Украинской Советской Социалистической Республике. – К., 1983; Паламарчук Н.І. Вузи України – науково-технічному прогресу. – К., 1988; Каніщенко Л.О., Литвин В.М. Вища школа: шляхи перебудови. – К., 1988; Старченко Т.Я., Стоян О.М., Бобик О.І. Вища школа на шляху оновлення. – Львів, 1991; Британ В.Т. Организация вузовской науки. Опыт и уроки. – К., 1992; Британ В.Т. Страницы истории высшего образования, науки и техники в Украине. – К., 1996; Сірополько Степан. Історія освіти в Україні. – Львів, 2001.

4. Науково-освітній потенціал нації. Погляд у ХХІ століття. У 3-х книгах / Авт. кол. В.Литвин (керівник), В.Андрущенко, А.Гуржій та ін. – К., 2004.

5. Див., наприклад: Вища освіта і наука – найважливіші сфери відповідальності громадського суспільства та основа інноваційного розвитку // Історія Української школи і педагогіки. Хрестоматія. – К., 2005. – С.730-746; Станислав Николаенко. В образовании – информационная революція // Зеркало недели. - 2006. - № 1(580). 14 янв. - С.13

Поиск по сайту: