Література. 1. Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А

1. Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А. Назв. праця.

2. Згуровський Михаил. Дипломированное псевдообразование, или противоречия переходного периода в сфере высшего образования Украины// Зеркало недели. - 2006. - № 6. 18 фев. - С.14.

3. Цитати за: Давиденко Л.Н., Воробьева Ю.М., Интеграция вузовской науки и производства. – Минск, 1987. – С. 34.

ВИДАТНІ ФУНДАТОРИ ТА МЕЦЕНАТИ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ. МІНІСТРИ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНСЬКИХ УРЯДАХ^*

Ярослав Володимирович Мудрий (978–1054) – князь новгородський і київський. Син Володимира Святославича. Доклав багато зусиль до централізації та зміцнення Київської Русі. Він розбудував Київ, спорудивши величне “місто Ярослава”, головною окрасою якого стали Золоті ворота та Софійський собор. З ім’ям Ярослава Мудрого пов’язане створення першого літописного зводу 1037– 1039 рр. та першого писаного зводу законів – “Руської правди”. У новозбудованій Софії Київській Ярослав Мудрий у 1037 р. створює школу, яка за уявами того часу, була першим вітчизняним вищим навчальним закладом.

Острозький Костянтин (Василь) Костянтинович (бл. 1526–1608) – князь, магнат, культурний діяч. З 1559 р. – київський воєвода. Наприкінці XVI ст. – найбільший після Короля землевласник Речі Посполитої. Протегував різноманітні православні інституції, медичні та освітні заклади. У 1576 р. заснував у м. Острог культурно-освітній центр нового типу – у подальшому – Острозька академія (1580 –1608), а також друкарні в Острозі, Дерманському та Києво-Печерському монастирях.

Сагайдачний Петро Кононович (Конашевич-Сагайдачний) (?–1622) – політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва. Навчався в Острозькій школі. Талановитий воєначальник, меценат і палкий прихильник братського руху. У 1615 р. П.Конашевич-Сагайдачний з “усім військом” вступив до Київського братства і взяв під захист братську школу. Кожний козак вносив 6 грошей вступних і 1,5 гроша щомісячно, які йшли на потреби братства та розвиток освіти. Майже всі свої кошти гетьман заповів Київській, Львівській і Луцькій братським школам.

Могила Петро Симеонович (1596–1647) – політичний і культурний діяч України, Молдавії та Румунії. Освіту здобув у Львівській братській школі та у Західній Європі. З 1627 р. – архімандрит Києво-Печерської Лаври, з 1631 – митрополит Київський і Галицький. Активний борець з уніатством. За його участю створено Київський колегіум (1632), у подальшому – Києво-Могилянська академія – центр освіти, науки й культури Східної Європи, а також філії колегіуму у Вінниці, Кремінці, Гощі, першу румунську вищу школу в Яссах (1640). Понад 20 років П.Могила очолював книговидавничу справу в

___________________

*Складено з використанням джерел: Смолій В., Кульчицький С., Майборода О. та інші. Малий словник історії України. – К., 1997; Лікарчук І.Л. Міністри освіти України: У двох томах. Т.1 (1917-1943) – [Монографія] – К., 2002; Енциклопедія українознавства. В 2-х томах. – К., 1994; Київський літопис ХХІ століття. – К., 2001.

Україні, Румунії та Молдавії. Петро Могила всі свої збереження і власну бібліотеку заповів Києво-Могилянській академії.

Мазепа Іван Степанович (бл. 1640–1709) – гетьман України. Освіту здобув у Київському колегіумі та у Варшавській єзуїтській школі. Прослухав курс лекцій в університетських центрах Західної Європи. Постійно піклувався про розвиток освіти, науки, культури в Україні. Зокрема, в період його гетьманства в Україні діяльність Києво-Могилянської академії досягає свого апогею. Не випадково у цей час академію часто називали Могиляно-Мазепинською.

Розумовський Кирило Григорович (1728–1803) – останній гетьман України (1750–1764), граф Російської імперії (з 1744), сенатор (з 1762), президент Російської Академії наук (1745–1765). Освіту здобув за кордоном. Після обрання у 1750 р. гетьманом України намагався відстоювати перед царським урядом автономію України. Сприяв розвиткові української національної культури. Зокрема, піклувався про розвиток Києво-Могилянської академії, ініціював розробку проектів щодо започаткування в східній Україні університетської освіти.

Каразін Василь Назарович (1773–1842) – вчений, винахідник, просвітник, громадський діяч. Освіту здобув у харківському приватному пансіоні та Гірничому інституті в Петербурзі. У січні 1805 р. з ініціативи В.Н.Каразіна засновано Харківський університет. За винахідницьку діяльність сучасники слушно прозвали його “українським Ломоносовим”. В.Н.Каразін склав також ряд проектів соціально-економічних реформ у Росії.

Поиск по сайту: