АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Література. 1. Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А

Читайте также:
  1. II. Спеціальна література
  2. Англійська література ІІ половини ХХ століття
  3. Давньоримська література
  4. Джерела та література
  5. Додаткова література
  6. Додаткова література
  7. Додаткова література
  8. Додаткова література
  9. Додаткова література
  10. Додаткова література
  11. Додаткова література
  12. Додаткова література

 

1. Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А. Назв. праця.

2. Згуровський Михаил. Дипломированное псевдообразование, или противоречия переходного периода в сфере высшего образования Украины// Зеркало недели. - 2006. - № 6. 18 фев. - С.14.

3. Цитати за: Давиденко Л.Н., Воробьева Ю.М., Интеграция вузовской науки и производства. – Минск, 1987. – С. 34.

 

 

ВИДАТНІ ФУНДАТОРИ ТА МЕЦЕНАТИ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ. МІНІСТРИ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНСЬКИХ УРЯДАХ*

 

Ярослав Володимирович Мудрий (978–1054) – князь новгородський і київський. Син Володимира Святославича. Доклав багато зусиль до централізації та зміцнення Київської Русі. Він розбудував Київ, спорудивши величне “місто Ярослава”, головною окрасою якого стали Золоті ворота та Софійський собор. З ім’ям Ярослава Мудрого пов’язане створення першого літописного зводу 1037– 1039 рр. та першого писаного зводу законів – “Руської правди”. У новозбудованій Софії Київській Ярослав Мудрий у 1037 р. створює школу, яка за уявами того часу, була першим вітчизняним вищим навчальним закладом.

 

Острозький Костянтин (Василь) Костянтинович (бл. 1526–1608) – князь, магнат, культурний діяч. З 1559 р. – київський воєвода. Наприкінці XVI ст. – найбільший після Короля землевласник Речі Посполитої. Протегував різноманітні православні інституції, медичні та освітні заклади. У 1576 р. заснував у м. Острог культурно-освітній центр нового типу – у подальшому – Острозька академія (1580 –1608), а також друкарні в Острозі, Дерманському та Києво-Печерському монастирях.

 

Сагайдачний Петро Кононович (Конашевич-Сагайдачний) (?–1622) – політичний діяч, гетьман реєстрового козацтва. Навчався в Острозькій школі. Талановитий воєначальник, меценат і палкий прихильник братського руху. У 1615 р. П.Конашевич-Сагайдачний з “усім військом” вступив до Київського братства і взяв під захист братську школу. Кожний козак вносив 6 грошей вступних і 1,5 гроша щомісячно, які йшли на потреби братства та розвиток освіти. Майже всі свої кошти гетьман заповів Київській, Львівській і Луцькій братським школам.

 

Могила Петро Симеонович (1596–1647) – політичний і культурний діяч України, Молдавії та Румунії. Освіту здобув у Львівській братській школі та у Західній Європі. З 1627 р. – архімандрит Києво-Печерської Лаври, з 1631 – митрополит Київський і Галицький. Активний борець з уніатством. За його участю створено Київський колегіум (1632), у подальшому – Києво-Могилянська академія – центр освіти, науки й культури Східної Європи, а також філії колегіуму у Вінниці, Кремінці, Гощі, першу румунську вищу школу в Яссах (1640). Понад 20 років П.Могила очолював книговидавничу справу в

 

___________________

*Складено з використанням джерел: Смолій В., Кульчицький С., Майборода О. та інші. Малий словник історії України. – К., 1997; Лікарчук І.Л. Міністри освіти України: У двох томах. Т.1 (1917-1943) – [Монографія] – К., 2002; Енциклопедія українознавства. В 2-х томах. – К., 1994; Київський літопис ХХІ століття. – К., 2001.

Україні, Румунії та Молдавії. Петро Могила всі свої збереження і власну бібліотеку заповів Києво-Могилянській академії.

 

Мазепа Іван Степанович (бл. 1640–1709) – гетьман України. Освіту здобув у Київському колегіумі та у Варшавській єзуїтській школі. Прослухав курс лекцій в університетських центрах Західної Європи. Постійно піклувався про розвиток освіти, науки, культури в Україні. Зокрема, в період його гетьманства в Україні діяльність Києво-Могилянської академії досягає свого апогею. Не випадково у цей час академію часто називали Могиляно-Мазепинською.

 

Розумовський Кирило Григорович (1728–1803) – останній гетьман України (1750–1764), граф Російської імперії (з 1744), сенатор (з 1762), президент Російської Академії наук (1745–1765). Освіту здобув за кордоном. Після обрання у 1750 р. гетьманом України намагався відстоювати перед царським урядом автономію України. Сприяв розвиткові української національної культури. Зокрема, піклувався про розвиток Києво-Могилянської академії, ініціював розробку проектів щодо започаткування в східній Україні університетської освіти.

 

Каразін Василь Назарович (1773–1842) – вчений, винахідник, просвітник, громадський діяч. Освіту здобув у харківському приватному пансіоні та Гірничому інституті в Петербурзі. У січні 1805 р. з ініціативи В.Н.Каразіна засновано Харківський університет. За винахідницьку діяльність сучасники слушно прозвали його “українським Ломоносовим”. В.Н.Каразін склав також ряд проектів соціально-економічних реформ у Росії.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)